Рішення № 22546773, 02.04.2012, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/1232/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ Іменем України

"02" квітня 2012 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Дахневич О.Д.

при секретарі Алібєєвої Ш.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Сакська міська база відпочинку «Уют» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, середньої заробітної плати за затримку видачі трудової книжки та затримку розрахунку при звільненні, стягнення компенсації за невикористану відпустку , моральної шкоди та витрат на правову допомогу ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Сакська міська база відпочинку «Уют» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу , середньої заробітної плати за затримку видачі трудової книжки та затримку розрахунку при звільненні, стягнення компенсації за невикористану відпустку , моральної шкоди та витрат на правову допомогу, мотивуючи свої вимоги тим, що з 22 серпня 2001 року працював у відповідача на посаді сторожу . Наказом № 31 від 26 серпня 2011 року його було звільнено за п.2 ст.41 Кзпп України без зазначення конкретних фактів. Копію наказу він отримав 26 серпня 2011 року. Своє звільнення вважає незаконним, оскільки його посада не передбачала обслуговування грошових та товарних цінностей, договір про матеріальну відповідальність з ним укладено не було, посадова інструкція на сторожа у відповідача відсутня. Крім цього, недовіру йому виказав не сам директор підприємства, а трудовий колектив, причому ця недовіра не заснована на конкретних фактах здійснення ним винних дій. В порушення ст..43 Кзпп України, його звільнення відбулося без згоди профспілки. В порушення ст.. 116 Кзпп України відповідач не виплатив йому всі належні суми. Так, йому не було виплачено компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1000 грн. 00 коп. До сьогодні йому не видано трудову книжку, що також є порушенням трудового законодавства. Вважає, що незаконним звільненням, затримкою у видачі трудової книжки та повного розрахунку призвели до моральних страждань , втрати нормальних життєвих зв’язків та потребують від нього додаткових зусиль для організації життя. Несправедливість з боку відповідача, пов’язана з незаконним звільненням, викликало в нього нервовий стрес, що призвело до гіпертонічного кризу, загостренню його хронічних захворювань, з приводу чого він знаходився на амбулаторному лікуванні з 22 серпня 2011 року по 26 вересня 2011 року. Оскільки розрахунок при звільненні з ним було проведено не повністю, в нього не було достатніх коштів на придбання ліків , у зв’язку з чим він був вимушений позичати гроші. Крім цього, у зв’язку з невидачею трудової книжки він не має можливості працевлаштуватися. Таким чином, вважає, що діями відповідача йому спричинено моральну шкоду в сумі 5000 грн. 00 коп. Причину пропуску строку звернення до суду просить визнати поважною та поновити йому цей строк у зв’язку із його знаходженням на лікуванні та зверненням до правоохоронних інстанцій .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав за виключенням суми грошової компенсації за невикористану відпустку, яку йому вже виплачено. Просив позов задовольнити. Пояснив у відповідності до викладеного в позові. Додав, що працював сумлінно, нічого не порушував, посадової інструкції в нього не було. Відповідач його листом запрошував для отримання трудової книжки 09 грудня 2011 року, проте директор трудову книжку відмовився повертати, доки він не сплатить гроші за постачання води до його будиночку, який знаходиться на території бази відпочинку «Уют». Трудову книжку не повернули до сьогодні. Не заперечує проти розгляду справи у відсутності представника відповідача в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про день та час слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно (а.с.45). Від директора Комунального підприємства Сакська міська база відпочинку «Уют» ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення слухання справи у зв’язку із зайнятістю в іншому судовому процесі (а.с.46), проте доказів поважності причини неявки суду не надано. Заява про розгляд справи у його відсутності в матеріалах справи відсутня. За таких обставин, за згодою позивача, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача за наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст..224 ЦПК України.

Вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

З пояснень позивача, які не суперечать матеріалам справи, вбачається, що він працював в Комунальному підприємстві Сакська міська база відпочинку «Уют» на посаді сторожа.

Судом достовірно встановлено, що наказом директора Комунального підприємства Сакська міська база відпочинку «Уют» ОСОБА_2 № 31 від 26 серпня 2011 року позивача було звільнено за п. 2 ст. 41 Кзпп України (а.с.25). Позивача ознайомлено з наказом 26 серпня 2011 року, про що свідчить його підпис в копії наказу, наданої відповідачем та не заперечується самим позивачем.

Позивач ставить питання про визнання причини пропуску строку звернення до суду поважною та поновлення цього строку, у зв’язку із його знаходженням на лікуванні та зверненням до правоохоронних інстанцій (а.с.6, 9-15, 18-19, 47-48).

Відповідно до приписів ст. 233 Кзпп України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у справах про звільнення у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 53 від 01 грудня 2011 року (а.с.43) позивача було запрошено до бази відпочинку «Уют» 09 грудня 2011 року в 12 год. Для отримання трудової книжки.

З пояснень позивача вбачається, що трудова книжка ним отримана так і не була у зв’язку із його заборгованістю за постачання води.

За таких обставин, оскільки доказів тієї обставини, що позивачем отримано трудову книжку, відповідачем не надано, суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Пункт 2 ст.41 Кзпп України містить додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов , а саме: винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

З змісту вказаної статті вбачається, що на підставі п. 2 ст.41 Кзпп України можуть бути звільнені з роботи лише особи, які безпосередньо обслуговують грошові або товарні цінності. Позивач працював сторожем і не відносився до кола осіб, які безпосередньо обслуговують грошові або товарні цінності. Доказів того, що позивач одержував грошові або товарні цінності під звіт відповідачем не надано.          

Підставою для розірвання трудового договору у зв'язку з втратою довіри є здійснення працівником винних дій. Власник у разі спору зобов'язаний довести і факт порушення, і вину працівника . Проте, відповідачем таких доказів не надано, судом не встановлено.

З тексту копії протоколу № 2/30810101/2011 від 26 серпня 2011 року зборів трудового колективу Комунального підприємства Сакська міська база відпочинку «Уют» (а.с.32), доданого до матеріалів справи відповідачем, вбачається, що на цих зборах було вирішено звільнити ОСОБА_1 за п.2 ст.41 Кзпп України у зв’язку із втратою довіри до нього з боку трудового колективу. Проте, звільнення на підставі п.2 ст.41 Кзпп України передбачає розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а не з ініціативи трудового колективу.

За таких обставин, суд вважає, що звільнення позивача відбулось без законної підстави.

Крім цього, при звільненні позивача відповідачем не було одержано попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника, що не відповідає вимогам ст. 43 Кзпп України.

Відповідно до ч.1,2 ст.235 Кзпп України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу , але не більш як за один рік. Отже, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 серпня 2011 року по 02 квітня 2012 року, тобто за 7 місяців 6 днів.

Відповідно до Постанови КМУ від 8 лютого 1995 року №100 у випадку збереження середньої заробітної плати у зв’язку з вимушеним прогулом , середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до довідки Комунального підприємства Сакська міська база відпочинку «Уют» № 06 від 05 березня 2012 року середньомісячна заробітна плата позивача складає 1263 грн. 54 коп., середньоденна заробітна плата – 43 грн. 32 коп. (а.с.29). Середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку відповідно складає ( з 26 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року – 43,32 грн. х 4 робочих дня = 173,28 грн.; у вересні 2011 року – 43,32 грн. х 22 робочих дня = 953,04 грн.; у жовтні 2011 року – 43,32 грн. х 21 робочий день = 909,72 грн.; у листопаді 2011 року – 43,32 грн. х 22 робочих дня = 953,04 грн.; у грудні 2011 року – 43,32 грн. х 22 робочих дня = 953,04 грн.; у січні 2012 року – 43,32 грн. х 21 робочий день = 909,72 грн. ; у лютому 2012 року – 43,32 грн. х 21 робочий день = 909,72 грн.; у березні 2012 року – 43,32 грн. х 22 робочих дня = 953,04 грн. ; з 1 квітня 2012 року по 02 квітня 2012 року – 43,32 грн. х 1 робочий день = 43,32 грн., а всього – 6757 грн. 92 копійки (Шість тисяч сімсот п’ятдесят сім гривень 92 копійки).

Стосовно вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. 00 коп., суд приходить до висновку про часткове її задоволення з наступних підстав.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 Кзпп України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Внаслідок незаконного звільнення порушені конституційні та трудові права позивача. Видачею наказу про звільнення без законних підстав позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилась у втраті нормальних життєвих зв'язків, а саме позивач був позбавлений доходу, що негативно відобразилося на його сім'ї та змусило прикладати додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи принцип розумності, достатності та справедливості суд вважає необхідним стягнути на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 500 гривень.

Вимога про стягнення з відповідача витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги в сумі 300 грн. 00 коп. (за складання позовної заяви) задоволенню не підлягає, оскільки вказана компенсація не передбачена ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Судові витрати на підставі ст..88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

          На підставі викладеного, п.2 ст.41, ст.. 43, ч.1,2 ст.235, ст.. 237-1 Кзпп України керуючись ст. ст. 10-11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково .

Поновити ОСОБА_1 на посаді сторожа Комунального підприємства Сакська міська база відпочинку «Уют».

Стягнути з Комунального підприємства Сакська міська база відпочинку «Уют» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 6757 грн. 92 коп. (Шість тисяч сімсот п’ятдесят сім гривень 92 копійки).

Стягнути з Комунального підприємства Сакська міська база відпочинку «Уют» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 500 грн. 00 коп. (П’ятсот гривень 00 копійок)

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства Сакська міська база відпочинку «Уют» на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сторожа Комунального підприємства Сакська міська база відпочинку «Уют» та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільних справах Апеляційного суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Дахневич О. Д.