Постанова № 2254144, 07.07.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2-а-3528/08

категорія статобліку-68

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2008 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Халатур Р.В.

за участю:

представників:

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2.

відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Хліб» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

18 квітня 2008 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов відкритого акціонерного товариства «Хліб», в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0001228822/0/35186 від 01.11.2007 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов у повному обсязі, посилаючись на те, що 01 листопада 2007 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001228822/0/35186, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 153965,63 грн., в тому числі за основним платежем 102643,75 грн., штрафні санкції 51321,88 грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001228822/0/35186 від 01.11.2007 року, за яким ВАТ «Хліб» притягується до відповідальності за порушення, вчинене іншою особою - ПП ОСОБА_5, є незаконним та підлягає скасуванню.

Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що в порушення вимог п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 102 643,75 грн., що підтверджені податковими накладними, які виписані ПП ОСОБА_5- не платником податку на додану вартість за період з 01.07.06 р. по 31.03.07 р., в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту у розмірі 102 643,75 грн.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що між ВАТ «Хліб» та ПП ОСОБА_5 13.09.2006 року було укладено договір № 2710/06 на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до умов договору, виконавець зобов'язується надати замовнику комплекс транспортних послуг по перевезенню вантажів. На виконання умов договору виконавцем виписано 9 податкових накладних на загальну суму 615862,50 грн. в тому числі ПДВ - 102643,75 грн. Суми ПДВ по податковим накладним включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних та до складу податкового кредиту. Розрахунки за виконані роботи проведені в повному обсязі з розрахункових рахунків в сумі 615862,50 грн.

17.07.07 р. спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську було направлено до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя запит щодо здійснення зустрічної перевірки ПП ОСОБА_5 з питань взаємовідносин з позивачем. Згідно довідки ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя свідоцтво НОМЕР_1 про реєстрацію платника податку на додані вартість, видане ПП ОСОБА_5 в 2002 році, на підставі його заяви анульовано 14.09.2004 року. Таким чином податкові накладні, виписані ПП ОСОБА_5 в 2006-2007 роках, не відповідають вимогам законодавства, так як ПП ОСОБА_5 на той час не був платником податку на додану вартість.

01 листопада 2007 року на підставі акту від 18.09.2007 р. №358-08-03/2-00381545 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001228822/0/35186, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 153965,63 грн., за основним платежем 102643,75 грн., штрафні санкції 51321,88 грн.

 Позивач стверджує, що ПП ОСОБА_5 на підтвердження статусу платника ПДВ надав ксерокопію Свідоцтва про реєстрацію платника НОМЕР_1, виданого ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя. Суд вважає, що позивач належним чином не пересвідчився в тому, що ПП ОСОБА_5 є платником податку на додану вартість.

Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" <nau://ukr/168/97-ВР|st1> №168/97 від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) податковим кредитом є сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.5.1. п. 7.5. ст.7 вищевказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинної редакції) визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вищевказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

 Відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" <nau://ukr/168/97-ВР|st7> підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Отже, законодавством визначено єдиний випадок неможливості включення витрат із сплати ПДВ до податкового кредиту звітного періоду - у разі не підтвердження витрат зі сплати ПДВ податковими накладними. А податкова накладна є єдиним документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені, так як позивачем було безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які підтверджувались накладними, виписаними не платником податку на додану вартість.

Керуючись статтями 160 <nau://ukr/2747-15|st160/>-163 Кодексу адміністративного судочинства України <nau://ukr/2747-15|st163/>, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Хліб» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 12 липня 2008 року.

Суддя В.М.Олійник

З оригіналом згідно

Суддя Олійник В.М.

Постанова не набрала законної сили

12 липня 2008 року.

Суддя В.М. Олійник