Вирок № 22539855, 20.03.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

20.03.2012

Копія Справа № 1/2011/411/2012

Справа № 1-1392/11 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2012 рокуДзержинський районний суд

м. Харкова

В складі: головуючого судді Штих Т.В.

при секретарі Кондратюк І.В.

з участю прокурора Криволапова Д.А.

підсудного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського районного суду м. Харкова кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Краснянське, Кегичівського району, Харківської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, освіта середня технічна, не одруженого, не працюючого, військово не зобовязаного, раніше не судимого

за ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2011 року, близько 18 години 00 хвилин, підсудний ОСОБА_1, перебуваючи на дитячому майданчику, що розташований поблизу будинку № 59 по пр. Перемоги в м. Харкові, з метою незаконного збагачення, умисно, таємно, побачивши раніше не знайомого йому ОСОБА_2, який залишив свій мобільний телефон на лавочці та відійшов до кіоску, викрав зазначений мобільний телефон марки «Nokia 5228», чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 674.00 грн. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав в повному обсязі і пояснив, що в кінці липня 2011 року, точної дати не памятає, в другій половині дня, він прогулювався по студентському містечку, що розташоване по пр. Перемоги в м. Харкові. Присівши на одну з лавочок, які були розташовані на території зазначеного студентського містечка, він побачив, що неподалік від нього на лавочці також сиділи ще два хлопця, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які згодом відійшли до кіоску, однак на паркані залишили мобільний телефон. Підійшовши ближче, він побачив, що то був мобільний телефон марки «Nokia 5228», в корпусі темного кольору, який він взяв та пішов далі гуляти. Приблизно через 20 хвилин, на вищевказаний мобільний телефон подзвонив ОСОБА_2 та повідомив, що він являється власником викраденого телефону, а також запропонував зустрітися о 21 годині того ж дня, на місці викрадення телефону, та пообіцяв винагороду за повернення йому телефону. Однак на домовлену зустріч підсудний не пішов, а прийшовши до себе додому, дістав з мобільного телефону картку оператора мобільного звязку «Київстар», яку викинув та замінив на свою картку оператора мобільного звязку «МТС»з номером НОМЕР_1. Разом з тим, з мобільного телефону підсудний видалив усі записи, які в ньому містилися та користувався викраденим майном, як власним. На початку вересня 2011 року вищевказаний мобільний телефон він загубив.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє повне підтвердження і його дії необхідно кваліфікувати по ст.. 185 ч. 1 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характеристику підсудного з місця проживання та визнання ним своєї вини.

Обставинами, що помякшують покарання, суд визнає щиросердне каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

Враховуючи усі ці обставини, суд дійшов висновку, що підсудному необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі, але поскільки виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства, без відбування покарання, суд вважає можливим застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також застосувавши ст. 76 ч. 1 п.п. 2, 3, 4 КК України, зобовязати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію. Суд вважає, що саме така міра покарання буде доцільною та достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, суд вважає, необхідним стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь управління Державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, рахунок одержувача 31210206700003, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37999654, банк одержувача ГУДКУС України в Харківській області, код банку одержувача (МФО) 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001, кошти на відшкодування витрат за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 911.74 грн. (девятсот одинадцять гривень сімдесят чотири копійки).

Долю речових доказів вирішити відповідно ч. 3 ст. 81 КПК України.

Міру запобіжного заходу залишити попередньою підписку про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді двох років позбавлення волі.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк строком на два роки, та, застосувавши ст. 76 ч. 1 п.п. 2, 3, 4 КК України, покласти на засудженого обовязки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу залишити попередньою підписку про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь управління Державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, рахунок одержувача 31210206700003, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37999654, банк одержувача ГУДКУС України в Харківській області, код банку одержувача (МФО) 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001, кошти на відшкодування витрат за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 911.74 грн. (девятсот одинадцять гривень сімдесят чотири копійки).

Речові докази: роздруківки вихідних та вхідних дзвінків операторів мобільного звязку «Київстар», «МТС», «Лайф», мобільного телефона потерпілого ОСОБА_2, що знаходяться на зберіганні в матеріалах даної кримінальної справи (а.с. 46-64, 66-71, 73-74), зберігати в матеріалах справи.

Речові докази: пакувальний коробок з мобільного телефону марки «Nokia 5228», гарантійний талон, картка мобільного оператора «Київстар», які перебувають на збереженні під розпискою потерпілого ОСОБА_2, вважати йому повернутими.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: підписз оригіналом згідно

Суддя:Т.В. Штих