Постанова № 22530519, 26.03.2012, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 615/107/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 року           смт. Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Піщуліна І. С. ,

з секретарем Івасенко М.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача: ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління ветеринарної медицини в Народицькому районі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом та просить скасувати постанову №005423 від 18.01.2012 року про накладення на неї адміністративного стягнення за ст.107 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 51 грн., мотивуючи тим? що до адміністративної відповідальності її було притягнуто за порушення ветеринарно-санітарних норм при реалізації на ринку живої риби, а саме за відсутність висновку лабораторії ветсанекспертизи. Натомість, реалізація живої риби проводилась у відповідності до Закону України «Про рибу, інші живі ресурси та харчову продукцію з них» при наявності ветеринарного свідоцтва, який є ветеринарним документом, що підтверджує відповідність конкретної партії продуктів лову вимогам ветеринарно-санітарної безпеки, а висновок експертизи потрібний лише для продуктів лову, що реалізовуються або направляються на переробку вперше.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що позивачем були порушені ветеринарно-санітарні норми, згідно яких живу рибу можна реалізовувати лише при наявності ветеринарного свідоцтва (довідки) та висновку держаної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, який і був відсутній. Крім того, Закон України «Про рибу, інші живі ресурси та харчову продукцію з них», на який посилається позивач, не визначає правил реалізації на ринках живої риби, а визначає її якість у разі вилову, фасування, переробки, переміщення.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 18.01.2012 року державним інспектором управління ветеринарної медицини в Народицькому районі було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, в якому зазначено, що 18.01.2012 року о 9 год. 00 хв. позивач реалізовувала живу рибу вагою 50 кг., з них: карась - 25 кг., товстолоб – 25 кг., по ветеринарному свідоцтву Ф-1 від 24 листопада 2011 року, але без проходження лабораторії ветсанекспертизи, тобто за відсутності експертного висновку лабораторії ветсанекспертизи, що є порушенням ветеринарно-санітарних правил та передбачено ст.107 КУпАП, що підтверджується копією протоколу №001310.

Постановою №005423 від 18.01.20012 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.107 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 грн.

Статтею 107 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України «Про ветеринарну медицину», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями.

До повноважень державних органів ветеринарної медицини відповідно до п.2 ч.7 ст.7 Закону України «Про ветеринарну медицину» належить здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за тваринами, продуктами тваринного походження, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами рослинного та тваринного походження, готовими кормами, штамами мікроорганізмів, репродуктивним матеріалом, патологічним матеріалом, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами, а також потужностями (об'єктами), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу вищезазначених об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про ветеринарну медицину» державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд здійснюється на всіх ринках, де організовано продаж живих тварин і продуктів тваринного походження. Заборонено обіг тварин та неїстівних продуктів тваринного походження, щодо яких відсутні необхідні ветеринарні документи (ветеринарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, ветеринарна картка, ветеринарно-санітарний паспорт на тварину (ч.4 ст.16 Закону України «Про ветеринарну медицину»). Якщо державний інспектор ветеринарної медицини встановлює, що торгівля на ринках здійснюється з порушенням ветеринарно-санітарних заходів, у тому числі в не призначених для цього місцях, він видає припис заборонити обіг цих тварин або неїстівних продуктів тваринного походження до усунення виявлених порушень та накладає штраф (ч.5 ст.16 Закону України «Про ветеринарну медицину»).

Ветеринарно-санітарні заходи в контексті зазначеного Закону - будь-які заходи, у тому числі на виконання законів, постанов, інших нормативно-правових актів, зводів правил, вимог та процедур, що застосовуються для: захисту життя і здоров'я людей або тварин від ризиків, що виникають від забруднюючих речовин, токсинів або хвороботворних організмів, які містяться у продуктах тваринного походження чи кормах; захисту життя і здоров'я людей від ризиків, що виникають у результаті хвороб, які переносяться тваринами або продукцією, що виробляється з них;

Пунктом 2 ч.6 ст.20 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» визначено, що особи, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів, повинні застосовувати санітарні заходи та належну практику виробництва, системи НАССР та/або інші системи забезпечення безпечності та якості під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Санітарні заходи згідно цього Закону, зокрема, включають процедури експертизи, інспектування, сертифікації та ухвалення. При цьому, у відповідності до ч.9 ст.35 закону особам, які здійснюють продаж туш або частин туш парнокопитних та інших копитних, забитих на бойні, цілих туш свійської птиці, кроликів та малих диких тварин, риби, меду, яєць та рослинних продуктів, торгові місця на агропродовольчих ринках надаються їх операторами лише після пред'явлення ними сертифіката придатності для споживання людиною зазначених продуктів, що видається державною лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчому ринку.

З абзацу 7 ч.1 п.40 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №57/188/84/105 від 26.02.2002 року, що визначають в тому числі додержання ветеринарних, санітарних вимог вбачається, що на ринках дозволяється продавати харчові продукти, не заборонені для реалізації. Такий харчовий продукт, як риба, інші гідробіонти непромислового виробництва, можна продавати тільки за умови наявності ветеринарного свідоцтва (довідки) місцевої установи ветеринарної медицини та висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку. Натомість, позивач в порушення вимог перелічених законодавчих актів здійснювала реалізацію живої риби лише за наявності ветеринарного свідоцтва серії РД-00 №171867 від 24.11.2011 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, винесення постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення в повній мірі були з’ясовані обставини вчинення правопорушення, винності позивача по справі у його вчиненні та інші обставини, що мають істотне значення для правильного, об’єктивного, повного та всебічного вирішення питання.

Крім того, суд при ухваленні рішення враховує пояснення представника позивача про те, що раніше реалізація живої риби здійснювалась позивачем за наявності як і ветеринарного свідоцтва, так і висновку Народицької державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.

Не приймає суд до уваги посилання представника позивача на положення Закону України «Про рибу, інші водні харчові ресурси та продукцію з них», з преамбули якого слідує, що він визначає основні правові і організаційні засади забезпечення якості та безпеки риби, інших водних живих ресурсів, виготовленої з них харчової продукції для життя і здоров'я населення та запобігання негативному впливу на довкілля у разі вилову, переробки, фасування та переміщення через митний кордон України, і не регулює правовідносини, пов’язані з обігом живої риби.

З огляду на викладене, суд дійшов переконання, що постанова про накладення на ОСОБА_1 є законною й скасуванню не підлягає, а тому в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.9-11,18,71,94,160-162,171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління ветеринарної медицини в Народицькому районі про скасування постанови №005423 від 18.01.2012 року про накладення адміністративного стягнення за ст.107 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 51 грн. відмовити за безпідставністю.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_5