Постанова № 22530086, 10.04.2012, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №0555/14/2012

Номер провадження2-а/0555/14/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2012року

03 квітня 2012 року          Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді:                                                   Циктіча В.М.,

при секретарі                                                   Осадчій А.О.,

за участю:          

представника позивача                               ОСОБА_1,

представника відповідача                                        ОСОБА_2,

третьої особи                                                  ОСОБА_3,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради», третя особа ОСОБА_3, про скасування рішення від 12.09.2011 р. про реєстрацію права власності на Ѕ частку будинку за адресою – Донецька область, м.Авдіївка, вул.Спортивна, 102, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на наступні обставини.

Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради» (далі - КП БТІ) 12.09.2011 р. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у вигляді Ѕ частки будинку з господарськими будівлями за адресою: м.Авдіївка, вул.Спортивна, буд.102, за ОСОБА_3. Відповідно до рішення Авдіївського міського суду від 02.04.2007 р. зазначений будинок розділений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з виділенням по Ѕ частці кожному. Позивач вважає рішення відповідача незаконним, оскільки на земельній ділянці здійснено самочинне будівництво гаражу, ряд приміщень у будинку перебудовані з жилих у нежилі, однак у експлуатацію вони не прийняті. На думку позивача, це суперечить Тимчасовому Положенню про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно. У зв’язку з цим позивач просив рішення КП БТІ від 12.09.2011 р. скасувати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, стверджуючи, що відповідачем також порушені вимоги чинного законодавства, що регламентують порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об’єктів.

Представник відповідача позов визнав, проти його задоволення не заперечував.

Третя особа просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що рішення відповідача відповідає чинному законодавству. Крім того пояснила, що тривалий час після прийняття Авдіївським міським судом рішення про поділ спільно нажитого з позивачем майна вона безрезультатно намагається із залученням фахівців інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю ввести в експлуатацію самочинне перепланування будинку та збудований на земельній ділянці гараж. Разом з тим, позивач усіляко перешкоджає їй, намагаючись тим самим уникнути виконання судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 136, ч.4 ст. 112 КАС України суд не приймає визнання позову відповідачем, оскільки ці дії порушують права та інтереси третьої особи, та вважає за необхідне продовжити розгляд справи.

Суд, заслухавши сторони, третю особу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Право власності на будинок за адресою м.Авдіївка, вул.Спортивна, б.102, зареєстроване у Донецькому БТІ 18.08.1995 р. за № 523 за позивачем ОСОБА_4 на підставі договору від 25.09.1986 р. про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку. (а.с.38-39, 40, 66)

Даний будинок відповідно до акту про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 22.08.1991 р. прийнятий в експлуатацію. (а.с.36)

У подальшому позивач двічі здійснював правочини щодо зазначеного майна.

Зокрема, 22.08.1995 р. ОСОБА_4 уклав нотаріально посвідчений договір дарування будинку на користь ОСОБА_3 (а.с.40), 07.09.1995 р. угода зареєстрована у Донецькому БТІ за № 5234 (а.с.41); 21.03.2002 р. зазначений договір розірваний, спірний будинок повернутий у власність позивача. (а.с.41, 66)

Наведене беззаперечно вказує, що відбулося остаточне введення будинку в експлуатацію з реєстрацією права власності на нього за ОСОБА_4, ОСОБА_3, що і дало підстави для проведення зазначеними особами цивільно-правових угод, предметом яких є вказаний об’єкт нерухомості.

Згідно з ч. 5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (у ред. від 01.07. 2004 р. N 1952-IV) права власності на нерухоме майно, набуте згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Таким чином, відповідно до вказаного Закону державою в особі державного органу реєстрації визнано право власності ОСОБА_4 на спірний будинок.

За рішенням суду об’єкт права власності позивача, як спільно нажите майно, був поділений з третьою особою з виділенням останній Ѕ частини.

Позивач, додатково обґрунтовуючи свої вимоги, вказує на порушення відповідачем ОСОБА_5 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №461 (далі – Порядок І), та Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 р. (далі – Порядок ІІ)

Разом з тим, відповідно до п.1 Порядку І та п.1.1 Порядку ІІ вони визначають процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Однак, як встановлено судом, спірний будинок прийнято в експлуатацію 22.08.1991 р., у зв’язку з цим дані нормативно-правові акти не поширюється на правовідносини, які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 11.02.2010 р. N 1878-VI однією з підстав для державної реєстрації відповідних прав є рішення судів, що набрали законної сили.

Пунктом 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, який є додатком до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав передбачено, що реєстрація права власності відбувається, крім іншого, також на підставі рішення суду.

Рішенням Авдіївського міського суду від 02.04.2007 р. за ОСОБА_3 визнано право власності на Ѕ частину спірного будинку. Дане рішення набрало чинності 19.09.2007 р. (а.с.28-31)

Оскільки, як встановлено судом, спірний будинок прийнятий в експлуатацію, рішенням Авдіївського міського суду від 02.04.2007 р. визначено право власності ОСОБА_3 лише на частку у раніше зареєстрованому за позивачем будинку без визначення конкретних об’єктів нерухомості, дії відповідача не суперечать Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасовому положенню про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Наведене свідчить, що відповідач, приймаючи рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності, діяв відповідно до чинного законодавства.

Наслідком зазначеного висновку є відмова у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 69-71, 86, 94, 160–164, 167, 254 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради», третя особа ОСОБА_3, про скасування рішення від 12.09.2011 р. про реєстрацію права власності на Ѕ частку будинку за адресою – Донецька область, м.Авдіївка, вул.Спортивна, 102, відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у десятиденний строк з дня її проголошення. У разі відсутності особи, яка її оскаржує, у цей же строк з дня отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_6