Ухвала суду № 22530029, 21.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2012 р. м. КиївК-21642/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року

та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області

на додаткову постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року

у справі № 2-а-880/08

за позовом Приватного підприємства «Владко»

до Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області

про визнання недійсними рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Владко»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області (далі відповідач) про визнання недійсними рішень ДПІ у Першотравневому районі Донецької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11 червня 2007 року № 0000582340/0, від 15 серпня 2007 року № 0000582340/1, від 11 червня 2007 року № 0000592340/0 та від 15 серпня 2007 року № 0000592340/1 (в редакції доповнення до позовної заяви від 29 січня 2008 року).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2008 року скасовано. Позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними рішення ДПІ у Першотравневому районі Донецької області № 0000582340/0 від 11 червня 2007 року та № 0000582340/1 від 15 серпня 2007 року.

Додатковою постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року заяву ПП «Владко»про ухвалення додаткового рішення задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000592340/0 від 11 червня 2007 року та № 0000592340/1 від 15 серпня 2007 року.

В касаційних скаргах ДПІ у Першотравневому районі Донецької області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року та додаткову постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року і залишити без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2008 року.

У запереченні на касаційну скаргу ПП «Владко», посилаючись на те, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року та додаткова постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Першотравневому районі Донецької області провела планову виїзну документальну перевірку ПП «Владко» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 115/23-24072240 від 29 травня 2007 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у реалізації товарів невласного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій з оприбуткуванням готівкових коштів у касі підприємства на суму 900,00 грн.; пункту 2.6 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яке полягало у не оприбуткуванні готівки в касі підприємства у сумі 150,00 грн.

11 червня 2007 року на підставі акту перевірки ДПІ у Першотравневому районі Донецької області прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000582340/0, яким на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала ПП «Владко»суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4500,00 грн.

11 червня 2007 року на підставі акту перевірки ДПІ у Першотравневому районі Донецької області прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000592340/0, яким на підставі статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»застосувала ПП «Владко»суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 750,00 грн.

Вказані рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті рішення № 0000582340/1 від 15 серпня 2007 року та № 0000592340/1 від 15 серпня 2007 року на аналогічні суми штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що факти виявлених перевіркою порушень позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та пункту 2.6 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, є доведеними, у звязку з чим застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій спірними рішеннями є обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач не являється субєктом підприємницької діяльності, на якого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»покладено обовязок застосовувати реєстратор розрахункових операцій при наданні послуг у відповідності до положень пункту 1 статті 9 цього Закону. Також суд апеляційної інстанції керувався положеннями частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач здійснює свою діяльність свою діяльність без застосування реєстратора розрахункових операцій та не має у своєму розпорядженні будь-якого реєстратора розрахункових операцій, у звязку з чим оплата за надані послуги по установці водоочисного обладнання у сумі 900,00 грн. здійснювалася у касі підприємства згідно прибуткового касового ордеру № 18 від 28 грудня 2006 року.

Згідно преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Згідно з пунктом 1 статті 3 цього Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

З огляду на те, що позивач не являється субєктом підприємницької діяльності, на якого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»покладено обовязок застосовувати реєстратор розрахункових операцій при наданні послуг у відповідності до положень пункту 1 статті 9 цього Закону, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що дії податкового органу щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4500,00 грн. спірними рішеннями № 0000582340/0 від 11 червня 2007 року та № 0000582340/1 від 15 серпня 2007 року є необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини, вказані у акті перевірки № 115/23-24072240 від 29 травня 2007 року, зокрема, щодо порушення позивачем вимог пункту 2.6 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, які полягали у не оприбуткуванні у касі підприємства готівкових коштів у сумі 150,00 грн., були предметом розгляду у справах Першотравневого районного суду Донецької області № 3-2598/07 про адміністративне правопорушення по статті 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановами Першотравневого районного суду Донецької області № 3-2598/07 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 директора ПП «Владко»та ОСОБА_2 головного бухгалтера ПП «Владко»за статтею 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення було встановлено, що у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутня подія та склад правопорушення.

Згідно частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких обставин, суд апеляційної інстанцій дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними спірних рішень від 11 червня 2007 року № 0000592340/0 та від 15 серпня 2007 року № 0000592340/1.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційні скарги Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області підлягають залишенню без задоволення, а постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року та додаткова постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія,

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року та додаткову постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева