Рішення № 22528139, 05.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 5023/5062/11

вх. № 5062/11

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Якимчук О.О. за посв.

позивача - не з'явився

3-й особи - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши справу за позовом Прокурор Київського району м. Харкова в особі Укр. Держ. науково - дослідний конструкторсько - технологічний інститут водопостачання, водовідведення і екології ДНДІ "Укрводгео" м. Харків 3-я особа Контрольно-ревізійне управління в Харківській області, м.Харків

до ФОП ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 1902,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога Прокурора Київського району м. Харкова в особі Укр. Держ. науково - дослідний конструкторсько - технологічний інститут водопостачання, водовідведення і екології ДНДІ "Укрводгео" про стягнення з ФОП ОСОБА_1 коштів у зв'язку із заниженням орендної плати у сумі 1902,65 грн.

Представник прокуратури в призначеному судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог прокурора заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях.

Представник позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.

Для визначення правильності висновків акту ревізії в частині встановлення факту заниження ФОП ОСОБА_1 орендної плати на загальну суму 1902,65 грн. та для правильного вирішення справи по суті суд призначав судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, в зв'язку з чим провадження по справі зупинялось на підставі ст. 79 ГПК України ухвалою від 18.10.2011 року.

До суду повернулись матеріали господарської справи з повідомленням про неможливість проведення експертного дослідження у зв'язку з несплатою вартості судової експертизи.

З урахуванням викладеного провадження у справі підлягає поновленню на підставі ст.79 ГПК України.

Відповідно до розяснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в звязку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

Проведеною прокуратурою Київського району м. Харкова перевіркою встановлено, що КРУ в Харківській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Українського Державного науково - дослідного конструкторсько - технологічного інституту водопостачання, водовідведення і екології ДНДІ "Укрводгео" за період з 01.10.2008 року по завершений звітний період2010 року.

Проведеною ревізією з питань повноти та достовірності проведення відшкодування експлуатаційних витрат орендарями, з якими укладено договори оренди в 2010 році встановлено, що згідно договору оренди №4650-Н від 12.07.2010 року та №4538 від 26.03.2010 року укладених між Українським Державним науково - дослідним конструкторсько - технологічним інститутом водопостачання, водовідведення і екології ДНДІ "Укрводгео" та ФОП ОСОБА_1 та актів приймання-передачі орендованого майна, нежитлові приміщення площею 82,0 кв.м. та 360,0 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі позивача, передані в оренду з моменту укладання договорів, а саме 12.07.2010 року та 26.03.2010 року відповідно.

Відповідно до п.5.12 договорів оренди відповідач зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом місяця після підписання договорів укласти з балансоутримувачем орендованого майна, тобто позивачем, договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна у тому числі на компенсацію плати за землю або договори з відповідними комунальними службами на надання комунальних послуг орендарю, з наданням орендодавцю копії цих договорів.

Однак, як встановлено судом договори про відшкодування витрат балансоутримувача та утримання орендованого майна на надання комунальних послуг за №4650-Н-2010 та №4538-Н-2010 відповідно було укладено між сторонами тільки 01.09.2010 року.

Внаслідок вищевказаного за результатами ревізії КРУ в Харківській області відповідно до акту №06-12/12 від 07.02.2011 року через несвоєчасне нарахування встановлено заниження відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат по орендованим відповідачем приміщенням на суму 969,52 грн., що призвело до недоотримання позивачем доходу на вказану вище суму грошових коштів.

Крім того, ревізією встановлено, що відповідачу відповідно до укладених договорів оренди не нараховувались витрати на вивіз сміття, внаслідок чого позивачем недоотримано дохід через не проведення відшкодування відповідачем комунальних та експлуатаційних витрат по вивезенню сміття на загальну суму 650,17 грн.

Також, прокурор зазначає, що згідно до акту №06-12/12 від 07.02.2011 року КРУ позивачем недоотримано дохід внаслідок неповного нарахування ФОП ОСОБА_1 сум відшкодування витрат по послугам водопостачання та каналізації на загальну суму 282,96 грн.

Загальна сума недотриманих позивачем коштів складає 1902,65 грн., які прокурор вважає набутими відповідачем без достатньої правової підстави (ст.1212 ЦК України), та які повинні бути відшкодовані відповідачем на підставі ст.1213 ЦК України.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності .

Оскільки орендарем у даному випадку є державне підприємство, до спірних правовідносин застосовуються вимоги зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Аналогічні за змістом норми містяться у статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Глава 83 ЦК України регулює набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

За приписами ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

По переконанню суду, норми вказаної статті визначають загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст.224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином заявлені прокурором майнові вимоги на суму 1902,65 грн. недоотриманого позивачем доходу через заниження та не проведення відшкодування відповідачем комунальних та експлуатаційних витрат по орендованим приміщенням є ні чим іншим як збитками позивача, відшкодування яких врегульовано главою 25 Господарського кодексу України.

Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Викладені вище обставини унеможливлюють задоволення позову прокурора поданого на підставі ст.ст.1212,1213 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.44-49 ГПК України судові витрати пов'язані із розглядом спору з відповідача на стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,12,22,33,43,44-49,75,79,82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Поновити провадження у справі №5023/5062/11.

В позові відмовити.

Суддя Прохоров С.А.

повний текст рішення складено та підписано судом 12.03.2012 року