Рішення № 22527656, 06.03.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2012 р. Справа № 5016/3512/2011(4/154)

Позивач Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго”

юридична адреса: вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв

поштова адреса: вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Контракт-С”,

вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, 54000

Суддя Дубова Т. М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 01/33-36 від 30.12.2011р.

Від відповідача - ОСОБА_1, довіреність від 16.01.2011 р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 313318,38 грн. за серпень 2010р. липень 2011р., 3878,52 грн. пені, 6800,00 грн. інфляції, 1955,04 грн. 3% річних, 26924,12 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії у жовтні-грудні 2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, заявою від 31.01.2012р., в звязку з чисельними описками в позові зясував позовні вимоги(т.2 а.с.3-9) і просить стягнути з відповідача борг за активну електроенергію в сумі 313318,38 грн. за серпень 2010р. липень 2011р., 3878,52 грн. пені, 6800,00 грн. інфляції, 1955,04 грн. 3% річних, 26924,12 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії у жовтні-грудні 2010р., обґрунтовуючи вимоги ст.ст.526, 625 ЦК України, ст.26 ЗУ «Про електроенергетику»та Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, з подальшими змінами (далі - ПКЕЕ).

Відповідач надав відзив, яким позов заперечив в повному обсязі, оскільки вважає, що розрахувався за спожиту електричну енергію, а позивачем при здійсненні розрахунку фактично спожитої електроенергії порушені норми п.п. 1.2, 3.4, 6.14, 6.16, 6.21 ПКЕЕ, а тому заборгованість за спожиту електроенергію розрахована невірно. Крім того, позивачем порушені вимоги щодо складення актів про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку, а тому вказані акти не можуть бути підставою позову.

Представник відповідача відмовився від підписання актів про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку від 27.04.2010 року у зв'язку з невідповідністю змісту актів фактичним обставинам справи. З урахуванням вимог п. 3.4. ПКЕЕ акт повинен бути підписаний трьома представниками енергопостачальника. Однак, враховуючи той факт, що перевірка проводилась лише одним представником «Миколаївобленерго», то відповідно, вимога, щодо підписання акту трьома особами виконана не була.

На думку відповідача, надані в матеріали справи акти про невідповідність метрологічних характеристик і засобів обліку від 27.04.2010 року містять недостовірну інформацію щодо підписання їх трьома представниками «Миколаївобленерго», оскільки з аналізу тексту актів, вбачається, що прізвища та підписи двох начебто присутніх представників позивача - Митрофанова та Басенко, вносились до акту зовсім іншою ручкою та іншою особою вже після складання акту.

У зв'язку з наведеним обсяг фактично спожитої відповідачем електричної енергії в період з серпня 2010 року по грудень 2010року включно повинен розраховуватись , виходячи з показів приладів обліку.

Починаючи з січня 2011 року обсяг спожитої електричної енергії визначався позивачем на підставі даних, що надавались відповідачем за показаннями приладів обліку, тобто обсяг спожитої електричної енергії в період з січня 2011 року по липень 2011 року становить 769576 кВт.г. Відповідач вважає, що свої зобовязання щодо сплати використаної електроенергії він виконав.

Таким чином, з урахуванням обсягу спожитої електричної енергії та обсягу фактично спожитої електричної енергії, всього ТОВ «Контракт-С»в період з серпня 2010 року по липень 2011 року спожило 1 432 422 кВт.г. на суму 1179169,80 грн.

При вирішенні питання про застосування штрафних санкцій за понад договірне споживання електричної енергії , відповідач вважає , що слід взяти до уваги , що згідно до п. 6.14. ПКЕЕ «перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії». Тобто законодавством чітко визначено джерела об'єму спожитої електричної енергії, які використовуються для розрахунку перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Однак, з позовної заяви вбачається, що розрахунок обсягу спожитої електричної енергії зроблено позивачем у порушення п. 6.14 ПКЕЕ, оскільки позивач користувався не п. 6.14 ПКЕЕ, а положеннями п. 6.21. ПКЕЕ, тобто в одноособовому порядку.

Крім того, штрафні санкції, згідно ст.26 ЗУ «Про електроенергетику»розраховані позивачем не по подвійному тарифу, а по потрійному. Відповідач також заявив клопотання про застосування строку позовної давності відповідно до ст.258 ЦК України.(детальніше викладене у відзиві та поясненнях т.1 арк.спр.96-106, т.2 а.с.58-63, 66-68).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не в повному обсязі, тому підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

31.03.2008 р. між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва, правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (далі - позивач) та ЗАТ «Контракт-С» було укладено договір № 44/5701 про постачання електричної енергії.

16.08.2011р. між ПАТ «Миколаївобленерго»та ТОВ «Контракт - С»(далі-відповідач) було укладено додаткову угоду щодо правонаступництва сторін.

Згідно п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони дійшли згоди керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.2.2.2 договору позивач зобовязався постачати відповідачу електроенергію як різновид товарної продукції.

За умовами п. 2.3.3 договору та п.1 додатків № 4 і №10 до договору сторони домовились, що відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 24 числа і повідомляє про них позивачу по встановленій додатком № 4 до договору формі, а у 5-денний строк проводить остаточно розрахунок за використану електроенергію, згідно рахунків енергопостачальної організації.

У березні, квітні 2010 р. відповідач надав акти про використану електричну енергію за приладами обліку №№ 124, 474 спожитої електричної енергії (т.1 а.с.130,131), згідно яких спостерігалось зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму, що встановлені на об'єктах відповідача, до рівня меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму.

27.04.2010 р. представником позивача були складені акти про невідповідність метрологічних характеристикам засобів обліку, відповідно до яких від відповідача вимагалось привести схему обліку електроенергії у відповідність до п.1.5.17, а в разі невиконання цих вимог розрахунок за споживання буде виконуватись з 27.06.10 на підставі п.6.21 ПКЕЕ.

Згідно п. 6.21 ПКЕЕ у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) має висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями).

Мінімально допустимий рівень завантаження схеми обліку визначається:

у разі, якщо схема обліку не обладнана трансформаторами струму, виходячи із струму навантаження, який дорівнює порогу чутливості лічильника прямого включення;

у разі встановлення у схемі обліку трансформаторів струму, виходячи з величини, яка є більшою: мінімального струму первинних обмоток трансформаторів струму, при яких нормується їх похибка, або добутку порога чутливості засобу обліку (лічильника) на коефіцієнт трансформації трансформаторів струму.

До закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання такої вимоги вперше розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться за показами встановлених засобів обліку. Після закінчення цього терміну та за умов, що розрахунковий облік належить споживачу та не був приведений у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.

Відповідно до 3.4 ПКЕЕ, якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду).

У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторонами складається акт про невідповідність метрологічних характеристик, у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку. У такому разі сторонами переглядається величина дозволеної потужності.

Термін приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку має не перевищувати 1 місяць (для обліку в мережах 0,4 кВ) та 3 місяці (для обліку в мережах 6 кВ та вище) з дня складення акта.

У разі відмови представника власника засобу обліку від підпису в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.

Представник відповідача з даними акту не погодився, надав пояснення , що акти складалися лише одним представником позивача без участі інших представників (т.2 а.с.51).

Як зазначалось вище, акти містили вимогу щодо приведення схеми обліку електроенергії у відповідність до п.1.5.17 ПУЕ, згідно якої допускається застосування трансформаторів струму з завищеним коефіцієнтом трансформації (за вимогами електродинамічної та термічної стійкості або захисту шин), якщо при максимальній завантаженості приєднання струм на вторинній обмотці трансформатору струму буде складати не менш 40% номінального току лічильника, а при мінімальному робочому навантаженні не менш 5% (т.1 а.с.136).

Проте, позивачем не надано доказів, що визначені акти про невідповідність метрологічних характеристикам засобів обліку від 27.04.10 надавались або надсилались відповідачу. Натомість, у своїх поясненнях від 13.12.11 (т.1 а.с.116) позивач послався на те, що направлення другого примірника акту споживачу не передбачено вимогами ПКЕЕ.

Отже, твердження позивача, що в день складання вище вказаних актів, відповідачу надавалось звернення щодо приведення засобів обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку на підставі приписів п. 3.4 ПКЕЕ, яке було отримано представником відповідача, не може бути прийнято судом до уваги як доведення відповідачу вимог, викладених в актах, оскільки це звернення не містить конкретних вимог щодо приведення схеми обліку електроенергії у відповідність до ПУЕ, а саме: якого його пункту.

За таких обставин не можна з певною достовірністю вважати , що акти від 27.04.10 складались трьома уповноваженими представниками позивача. Тим більш, що акти не містять посилань на займані посади, які обіймають особи, що визначені в актах, як представники позивача та документи, що підтверджують їх повноваження.

В актах також не визначено відповідні вихідні данні (крім часу роботи та днів на тиждень), на підставі яких розраховано обсяг електроенергії, розрахований на рівні мінімального струму 134525 кВт*год.

З огляду на викладене, акти від 27.04.10 судом не приймається до уваги, оскільки не відповідають вимогам п.п.3.4, 6.21 ПКЕЕ , а тому не можна вважати доведеним, що відповідач не виконав вимог відповідно до актів від 27.04.2010 р. про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку, у встановлені актами терміни.

Таким чином, виставлені позивачем рахунки у серпні-грудні 2010р. на загальну суму 555534.88грн., на підставі п. 6.21 ПКЕЕ, не можуть вважатись обґрунтованими.

Надані відповідачем платіжні документи, а також реєстри платіжних документів (т.2 а.с.39-42, 67-70), що складені сторонами , акти про використану енергію за серпень-грудень 2010р. свідчать, що відповідач повинен був оплатити 368718.05грн. за фактично спожитий обсяг електроенергії в кількості 448786 кВт/год. Проте, було сплачено за цей період на загальну суму 307687.24 грн., а залишок боргу за цей період склав 61030.81грн.

За період з січня 2011р. по липень 2011р. відповідачем було спожито 769576 кВт.год., розрахунок за спожиту електричну енергію було проведено на підставі показів приладу обліку. За спожиту електроенергію відповідач розрахувався на загальну суму 766463.60грн., тобто переплата склала 37353.03грн.

Отже, з урахуванням залишку боргу за період серпень-грудень 2010р. в сумі 61030.81грн. і переплати 37353.03грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 23677.78грн.

З огляду на викладене, не підлягають задоволенню і нараховані позивачем пеня в сумі 3878,52 грн. з 24.01.11 до 24.04.11, 1955,04 грн. - 3% річних та 6800,00 грн. - інфляції за період з 05.09.10 до 24.04.11 (т.1 а.с.63-81).

Тим більш, що нарахована позивачем інфляція в сумі 6800.00 грн. не може бути задоволена також з тих підстав, що індекс інфляції розраховується в середньому за місяць, а не щодо кожного дня, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Відповідно до вимог Закону України "Про електроенергетику", ПКЕЕ між сторонами були укладені додатки № № 1, 1а до договору, якими встановлено договірні величини споживання електричної енергії на 2010 р. , згідно з якими :

споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді;

споживач має право не пізніше п'яти робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника із заявою щодо коригуванням договірної величини споживання електричної енергії;

споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідно до ч.5 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику».

У договорі № 44/5701від 31.03.08р. та додатку 1а до нього сторони узгодили обсяги споживання електричної енергії, відповідно до яких встановлена договірна величина у жовтні, листопаді 2010 року по 200000 кВт/год, а у грудні 320000 кВт/год . Ці договірні величини були скореговані відповідно вимог ПКЕЕ та договору і склали по 120000 кВт/год щодо кожного місяця.

Як свідчать акти про використану електричну енергію , підписані представниками обох сторін, (т.1 а.с.38-40) відповідачем фактично було спожито в жовтні 2010р. - 83438 кВт/год., в листопаді 91630 кВт/год , в грудні 115101 кВт/год.

Згідно п. 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Проте, позивач в односторонньому порядку розрахував кількість спожитої електроенергії у жовтні 2010р. - 132 834 кВт.г. , у листопаді 2010р. - 136 650 кВт.г. , у грудні 2010р.- 129764 кВт.г. на підставі п. 6.21 ПКЕЕ , в результаті чого зазначивши, що обсяг спожитої понад договірну величину електроенергію склав:

у жовтні 2010р. - 12 834 кВт.год. (132 834 кВт.г. - 120000 кВт.г.)

у листопаді 2010р. - 16 650 грн.; 110564 кВт.г. (136 650 кВт.г. - 120000 кВт.г.)

у грудні 2010р.- 9764 кВт.год. (129764 кВт.г. - 120000 кВт.г.)

Посилаючись на ст.26 ЗУ «Про енергетику»позивач просить стягнути з відповідача 8804.12грн. за жовтень 2010р., 11421.90грн. за листопад , 6698.10грн. за грудень 2010р. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини , а всього 26924,12 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику»- «споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів 1 - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини».

Отже, за змістом ст.26 ЗУ «Про електроенергетику» та п. 6.14. ПКЕЕ - нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини є штрафними санкціями, встановленими законодавством за споживання електроенергії понад договірну величину , які обумовлюються конкретними договорами, укладеними на основі типового договору, як відповідальність за порушення споживачем взятих на себе зобовязань щодо споживання електроенергії у межах граничних договірних величин.

Як зазначалось вище, порядок визначення фактичного споживання електроенергії і джерела об'єму спожитої електричної енергії, які використовуються для розрахунку перевищення договірної величини споживання електроенергії, передбачені п.6.14 ПКЕЕ і не потребують додаткових розяснень або тлумачень.

Застосовуючи розрахунковий спосіб спожитої електроенергії на підставі п.6.21 ПКЕЕ, позивач безпідставно намагається притягти до відповідальності відповідача за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, яку він не перевищував.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Позивач свої позовні вимоги належним чином не довів.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Контракт С»” (вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, код 32189102) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код 23399393) суму 23677.78грн. ( двадцять три тисячі шістсот сімдесят сім грн. 78 коп.) боргу за активну електричну енергію , 236,78 грн. (двісті тридцять шість грн. 78 коп.) держмита та 15,84 грн. (пятнадцять грн. 84 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

На суму боргу за активну електроенергію 289640,60 грн. , 3878,52 грн. пені, 6800,00 грн. інфляції, 1955,04 грн. 3% річних, 26924,12 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 06.04.2012р.