Рішення № 22527527, 02.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.12 Справа № 5015/167/12

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с. Старе Село, Львівська область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійна ліга»(засновник та видавець Газети «Львівська пошта»), м. Львів

Третя особа (на стороні Відповідача), що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 (автор статті)

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Суддя О.Шпакович

Секретар Є.Чеботар

Представники:

від Позивача: ОСОБА_3. (Договір від 26.10.2011 року та Свідоцтво НОМЕР_1);

від Відповідача: Забарило А.Ю. директор, ОСОБА_8 (ордер № 004361) та ОСОБА_9 (ордер № 004377) витяги з Договору;

від Третьої особи: не зявився.

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до ТзОВ «Професійна ліга»(засновник та видавець Газети «Львівська пошта») з вимогою визнати недостовірною та такою, що ганьбить ділову репутацію Позивача, інформацію, опубліковану у Газеті «Львівська пошта»від ІНФОРМАЦІЯ_1 р., на сторінці 4, у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме:

1. «…розгорілися справжні баталії між підприємцем, депутатом Пустомитівської райради ОСОБА_1 …»;

2. «У селі кажуть, що харчування повноцінне, калорійне, здорове і смачне, чого не було у попереднього підприємця ОСОБА_1. Більше того, про неналежну роботу ПП ОСОБА_1 та його кухаря ОСОБА_2., яка немає професійної освіти (!), красномовно свідчать низка складених актів та доповідна записка»;

3. «…хоч підприємця ОСОБА_1. й вдалося позбутися, але його кухар - ОСОБА_2. ще на певний час залишилася…»;

4. «У заяві до губернатора області йдеться про те, що ОСОБА_2 здійснює тиск на начальника відділу освіти РДА ОСОБА_4. та директора старосільської ЗОШ ОСОБА_5. про позачергове проведення тендера з метою повернення ПП ОСОБА_1 для обслуговування харчоблоку старосільської школи».

Також, заявлено вимогу про опублікування Відповідачем спростування недостовірної інформації із зазначенням (у позові) конкретного змісту статті.

02.04.2012 Позивачем подано Заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою викладено інший текст статті, яка підлягає опублікуванню Відповідачем для спростування недостовірної інформації, а також заявлено про необхідність зазначення у цій статті вибачення Відповідача (за розголошення недостовірної інформації).

Позивач у судовому засіданні 14.03.2012 заявлені вимоги підтримав.

Представник Позивача надав (усно і письмово) пояснення по суті спору та обґрунтування наявності підстав для задоволення позову: інформація, що розміщена у спірній статті, - не відповідає фактичним обставинам та принижує ділову репутацію Позивача як підприємця.

Відповідачем подано Відзив на позов, у якому викладено заперечення стосовно заявлених вимогу звязку з їх безпідставністю: опублікування Відповідачем спірної статті здійснено відповідно до норм ст. 34 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - з метою захисту громадських інтересів: батьки учнів та частина вчителів школи села Старе Село були невдоволенні якістю харчування дітей у шкільній їдальні, що викладено у їх письмових зверненнях до сільського Голови та Голови Пустомитівської районної адміністрації. Зазначене зумовило надіслання Сільським Головою офіційного звернення (№ 134 від 19.08.2011) до Львівської обласної державної адміністрації та Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, - для вирішення проблемного питання стосовно харчування учнів школи.

Крім цього, Відповідачем зазначено, що у спірній статті наявні оціночні судження, які, згідно з нормою ст. 30 Закону України «Про інформацію», не підлягають спростуванню та доведенню щодо правдивості. При цьому, зазначено, що особа (яка вважає, що оціночні судження принижують її ділову репутацію) має право на відповідь та на виклад у Газеті власного тлумачення певних обставин, чого Позивачем не здійснено.

Представники Відповідача надали пояснення по суті спору, зазначаючи про відсутність факту оприлюднення недостовірної інформації щодо Позивача, оскільки у спірній статті викладено фактичні обставини, які вказані і в офіційному зверненні Сільського Голови (Лист № 134 від 19.08.2011), і у Заявах батьків учнів та вчителів школи.

Третьою особою, а також - Відділом освіти Пустомитівської районної державної адміністрації та Загальноосвітньою школою села Старе Село вимог суду не виконано.

У ході ознайомлення з обставинами справи та дослідження поданих доказів, а також - заслухання пояснень Представників Сторін, - судом встановлено:

Згідно з Порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах (затвердженим спільним Наказом Міністерства охорони здоровя України та Міністерства освіти і науки України № 242/329 від 01.06.2005), процес організації харчування дітей у навчальних закладах складається з окремих етапів, серед яких виділено і постачання продуктів харчування, і виготовлення страв (п. 3).

Згідно з п.п. 4, 9, 14, 25 Порядку, відповідальність за організацію харчування дітей несуть керівники навчальних закладів (а при відсутності у штаті навчального закладу працівника, що здійснює приготування страв, - також і підприємство, що забезпечує харчування дітей на підставі відповідної угоди із засновником (власником) навчального закладу (п.п. 4, 8, 11, 12, 14 Порядку)).

Згідно з п.п. 9, 25 Порядку, Відповідальними за виконання норм харчування є засновники (власники) навчальних закладів та керівники цих закладів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідачем у Газеті «Львівська пошта»(четверта сторінка), надруковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2», у якій міститься інформація про організацію харчування у Загальноосвітній школі села Старе Село Пустомитівського району Львівської області.

При цьому, зазначено, що на даний час харчування дітей організовано належно і воно є повноцінним, калорійним, здоровим та смачним, проте, у попередній період воно не відповідало встановленим вимогам і нормам з вини підприємця ОСОБА_1. та його кухаря ОСОБА_2.

Значна частина статті висвітлює проблемні питання стосовно діяльності кухаря школи ОСОБА_2. (його «незадовільну роботу та брутальне поводження»).

Оскільки якість страв, що готувались кухарем у 2010 році, не задовільняла батьків учнів та вчителів школи, вони звертались із Заявами у Виконком Старосільської сільської ради та Пустомитівську районну державну адміністрацію з вимогою підтримати діяльність нового підприємця, який, згідно з Рішенням тендерного Комітету, здійснює з січня місяця 2011 року харчування дітей у школі.

Виконавчий комітет Старосільської сільської ради, розглянувши Заяву батьків учнів та вчителів школи, надіслав офіційне Звернення № 134 від 19.08.2011 (підписане сільським головою) у Львівську обласну державну адміністрацію та Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації з вимогою «залишити за ПП ОСОБА_6. право на харчування … дітей та … не допустити повернення ПП ОСОБА_1 до роботи в Старосільській шкільній їдальні».

При цьому, у Зверненні зазначено, що «з 17 січня 2011 року, після проведення тендеру районним відділом освіти, учнів харчує ПП ОСОБА_6., яка здійснює повноцінне, здорове, калорійне та смачне харчування, чого не було в роботі попереднього підприємця ПП ОСОБА_1, про що підтверджують складені акти, доповідна на ОСОБА_2. кухаря ПП ОСОБА_1, … про незадовільну роботу та брутальне поводження»якого складено акт під час перевірки з районного відділу освіти.

Також, у Зверненні Виконкому вказано про діяльність Голови Пустомитівської районної державної адміністрації щодо повернення Позивача до обслуговування харчоблоку школи.

Оскільки Відповідачем у спірній статті дослівно відтворено частину тексту Звернення Виконкому сільської ради, і, при цьому, зазначається про Заяву сільської ради, тому, опублікування в Газеті інформації, зазначеної Позивачем як недостовірної («харчування повноцінне, здорове, калорійне і смачне, чого не було у попереднього підприємця ПП ОСОБА_1», а також стосовно діяльності голови Пустомитівської районної державної адміністрації), згідно з нормою ст. 42 (п. 3 ч. 1) Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», не зумовлює настання відповідальності за її поширення (незалежно від її достовірності чи недостовірності).

Проте, у спірній статті безпідставно повязано діяльність працівника школи кухаря ОСОБА_2., та діяльність Позивача - Підприємця, який здійснював виключно постачання продуктів харчування і, відповідно, не здійснював приготування їжі, якістю якої були невдоволені як батьки учнів, так і вчителі школи.

Згідно з поданими Підприємцем ОСОБА_1 Договорами № 4 від 15.04.2010 та №4/1 від 20.09.2010 (укладеними із Відділом освіти Пустомитівської районної державної адміністрації), Позивачем протягом квітня-грудня місяців 2010 року здійснювалось постачання продуктів харчування у школу села Старе Село.

При цьому, Договори укладено усупереч вимогам п. 13 Порядку, згідно з яким постачальник продуктів харчування (для навчального закладу) може визначатись виключно Рішенням тендерного комітету (за погодженням з територіальною установою Державної санітарно-епідеміологічної служби).

Проте, оскільки предметом спору є інформація (а не правочин), тому, у даному випадку, важливим є факт відсутності спільної відповідальності постачальника продуктів харчування (субєкта підприємницької діяльності) та кухаря шкільної їдальні (працівника школи), оскільки відсутні докази виявлення особою, що приймала продукти харчування (кухарем), фактів поставки Позивачем неякісної продукції (бракування поставлених продуктів, передбачене п.п. 16, 20 Порядку, - не здійснювалось).

Оскільки наявний факт відсутності належного контролю директора школи за організацією харчування дітей (перевірки не здійснювались (акти перевірок відсутні), продукти харчування, усупереч умовам п. 15 Порядку, приймались працівником школи (кухарем) без належних супровідних документів, які б підтверджували їх походження та якість), відповідальність за якість приготованих страв може покладатись лише на керівника навчального закладу та кухаря, який (без жодних зауважень) приймав поставлені Позивачем продукти харчування і здійснював приготування їжі для учнів школи, що виключає наявність правових підстав для покладення відповідальності (за неналежну якість страв) на Підприємця-постачальника.

Крім цього, факт наявності трудових відносин між Позивачем ОСОБА_1 та кухарем ОСОБА_2. відсутній (кухар перебував у трудових відносинах із Загальноосвітньою школою села Старе Село), тому, інформація (у спірній статті) стосовно спільної діяльності кухаря і Позивача - недостовірна.

Оскільки діяльність кухаря висвітлена у спірній статті виключно негативно, тому, зазначена у ній недостовірна інформація (така, що не відповідає фактичним обставинам) щодо спільної діяльності Позивача та кухаря школи з організації харчування дітей у їдальні принижує ділову репутацію Підприємця і, відповідно, - порушує його право на недоторканність ділової репутації, встановлене нормою ст. 94 ЦКУ.

Отже, згідно з нормами ст. 277 ЦКУ, у Позивача виникло право вимоги до Відповідача про спростування опублікованої ним недостовірної інформації:

- «Про неналежну роботу ПП ОСОБА_1 та його кухаря ОСОБА_2., яка немає професійної освіти (!), красномовно свідчать низка складених актів та доповідна записка»;

- «Хоч підприємця ОСОБА_1. й вдалося позбутися, але його кухар - ОСОБА_2. ще на певний час залишилася…».

Інша інформація (вказана у спірній статті), щодо якої Позивач заявляє вимогу про визнання її недостовірною (та, відповідно, - про спростування), - містить оціночні судження («розгорілись справжні баталії між підприємцем, депутатом Пустомитівської райради ОСОБА_1 …»), оскільки описує характер взаємовідносин між зазначеними у статті особами, що є вираженням субєктивної думки автора і не може бути перевірено на предмет відповідності дійсності.

Згідно з нормою ч. 2 ст. 30 Закону «Про інформацію», доведення правдивості оціночних суджень не здійснюється і така інформація спростуванню не підлягає. При цьому, Позивач вправі викласти у Газеті власне тлумачення обставин, надавши їм свою оцінку.

Зазначення Позивачем про недостовірність поширеної інформації щодо наявності у нього депутатських повноважень, яка, у контексті з іншою інформацією, створює негативне враження про діяльність Підприємця, не зумовлює наявність підстав для визнання цієї інформації такою, що порушує особисті немайнові права Фізичної особи-підприємця, оскільки може стосуватися лише честі і гідності фізичної особи (повноваження депутата набуває лише громадянин).

Тобто, діяльність Підприємця і діяльність депутата стосується різних за статусом осіб: у першому випадку - Фізичної особи-підприємця (субєкта господарських правовідносин), у другому випадку виключно фізичної особи.

Вимога Позивача про принесення Відповідачем вибачення за поширення недостовірної інформації задоволенню не підлягає, так як не відповідає встановленим Законом способам захисту права на недоторканність ділової репутації.

Оскільки позовні вимоги є обґрунтованими лише частково, тому, згідно з нормою ч. 1 ст. 49 ГПКУ, судові витрати (понесені Позивача) покладаються на Сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частка задоволених позовних вимог складає 2/5).

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 16, 51, 94, 277 ЦК України; ст.ст. 2, 5, 30 Закону України «Про інформацію»; ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»; ст.ст. 4-3, 4-7, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною та такою, що порушує право Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_2) на недоторканність ділової репутації, інформацію, розміщену Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійна ліга»ІНФОРМАЦІЯ_1 у заснованій ним Газеті «Львівська пошта», на сторінці четвертій, у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме:

- «Про неналежну роботу ПП ОСОБА_1 та його кухаря ОСОБА_2., яка немає професійної освіти (!), красномовно свідчать низка складених актів та доповідна записка»;

- «Хоч підприємця ОСОБА_1. й вдалося позбутися, але його кухар - ОСОБА_2. ще на певний час залишилася…».

3. Товариству з обмеженою відповідальністю «Професійна ліга»(79005, пр-кт Шевченка, 23, м. Львів, ідент. код 22350812) спростувати зазначену у п. 2 резолютивної частини Рішення недостовірну інформацію шляхом опублікування у Газеті «Львівська пошта»(у першому суботньому випуску, після набрання Рішенням суду законної сили): Повідомлення про прийняте Господарським судом Львівської області 02.04.2012 Рішення у справі № 5015/167/12, а також Висновку суду, зазначеного у пункті другому резолютивної частини Рішення.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійна ліга»(79005, пр-кт Шевченка, 23, м. Львів, ідент. код 22350812) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_2) судовий збір у сумі 376,40 грн.

6. Наказ на виконання даного Рішення видати відповідно до вимог ст. 116 ГПКУ.

Суддя О.Шпакович

Повне Рішення складено 09.04.2012 р. (відповідно до норм ч. 4 ст. 85 та ч. 3 ст. 50, ч. 3 ст. 51 ГПКУ).