Рішення № 22527293, 05.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2012 р. Справа № 7/017-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомКомунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», Київська область, м. Біла Церква,

доСпеціалізованої природно-математичної школи І-ІІІ ступенів №16 ім. М.О.Кириленка м.Білої Церкви Київської області, Київська область, м. Біла Церква,

простягнення 160029,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю №15 від 05.01.2012року;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю б/н від 04.04.2012 року;

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

12.03.2012року Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі позивач) звернулося з позовною заявою вих. №389 від 02.03.2012року (вх.№704 від 12.03.2012року) до Спеціалізованої природно-математичної школи І-ІІІ ступенів №16 ім. М.О.Кириленка м.Білої Церкви Київської області (далі відповідач) про стягнення 160029,30 грн., з яких 156781,75 грн. основного боргу, 2966,31грн. пені, 313,57грн. інфляційних втрат та 565,67грн. 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором на постачання та споживання теплової енергії №694 від 13.01.2011року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2012 року порушено провадження у справі № 7/017-12, розгляд справи призначено на 05.04.2012 року.

05.04.2012 року, до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із супровідним листом №13 від 04.04.2012 року (вх. № 5456 від 05.04.2012р.), згідно якого останній позовну вимогу про стягнення 156781,75грн. основного боргу визнав повністю, а вимоги про стягнення 2966,31грн. пені, 313,57грн. інфляційних втрат та 565,67грн. 3% річних вважає безпідставними та необґрунтованими, а тому просив суд відмовити у їх задоволенні.

05.04.2012 року, до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду від позивача із супровідним листом (вх. №5510 від 05.04.12року) надійшли, витребувані ухвалою від 12.03.2012 року документи, які були залучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.04.2012 року представник позивача позов підтримав повністю, представник відповідача визнав позов в частині стягнення основного боргу на суму 156781,75грн. та заперечив проти позову в частині стягнення 2966,31грн. пені, 313,57грн. інфляційних втрат та 565,67грн. 3% річних з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 05.04.2012року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

13.01.2011 року між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(Теплопостачальна організація) та Спеціалізованою природно-математичною школою І-ІІІ ступенів №16 ім. М.О.Кириленка м.Білої Церкви Київської області (Споживач) укладено договір на постачання та споживання теплової енергії № 694 (далі договір), згідно якого теплопостачальна організація зобовязалася постачати споживачу теплову енергію, а споживач прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами, затвердженими міськими органами самоврядування (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.2. договору теплопостачальна організація передає споживачу теплову енергію на межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності.

Приймання передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів (акт приймання передачі теплової енергії, рахунок-фактура щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків щоквартально) в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Споживач зобовязаний на протязі 3-х робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акту приймання-передачі, акту звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку сторін. У випадку не повернення або відсутності обґрунтованої відмови у підписанні споживачем акту приймання-передачі теплової енергії, акту звірки взаєморозрахунків Теплопостачальній організації в строк передбачений п. 2.3. договору, то дані документи вважаються погодженими і підписаними та є підставою для проведення розрахунків між сторонами (п.п., 2.3., 2.4. договору).

Згідно п. 5.1. договору облік спожитої теплової енергії проводиться по приладам обліку, атестованих в органах Держстандарту України, або розрахунковим методом, враховуючи визначену фактичну вуличнику опалювальної площі (додаток № 6), кількість споживачів, технічні характеристики обладнання та устаткування, за нормативами, затвердженими Білоцерківським міськвиконкомом та керуючись Будівельними нормами і правилами.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2., 6.3. договору розрахунки за теплову енергію здійснюються за встановленими тарифами. При наявності засобів обліку щомісячно 15 числа направляється представник споживача до теплопостачальної організації для оформлення акту про використану теплову енергію згідно з Додатком № 9. Оплата здійснюється через установи банків, касу КП БМР «Білоцерківтепломережа». Оплата може здійснюватися, як в готівковій формі, так і в безготівковій формі. Допускаються інші форми проведення розрахунків, що не суперечать чинному законодавству.

Пунктами 6.4., 6.5. договору визначено, що оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим. При наявності заборгованості за попередні періоди проведена споживачем оплата першочергово зараховується в рахунок погашення боргу, що виник раніше, незалежно від призначення платежу.

Пунктом 10.1. договору сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту укладення і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків до повного здійснення останніх.

На виконання п. 1.1. договору на постачання та споживання теплової енергії № 694 від 13.01.2011 року позивач в грудні 2011 року поставив, а відповідач прийняв у позивача теплову енергію на загальну суму 156781,75 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-передачі робіт/послуг за грудень 2011 року на суму 156781,75грн., підписаного та скріпленого печатками обох сторін договору.

Розмір нарахувань, що відображений в акті приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за грудень 2011 року за спожиту теплову енергію, позивачем проводився на підставі тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 451 від 11.10.2011 року, яким було внесено зміни до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 67 від 24.02.2009 року.

Також позивачем виставлено відповідачу для оплати рахунок-фактуру №694 за грудень 2011 року на суму 156781,76грн.

Судом встановлено, що відповідач в порушення п. 6.4. договору за отриману від позивача теплову енергію не розрахувався, що підтверджується наявними в матеріалах справи: належним чином завіреною копією акту звірки розрахунків, що підписаний та скріплений печатками обох сторін договору; довідкою про заборгованість за спожиту теплову енергії за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, підписаною начальником відділу збуту та скріпленою печаткою КП БМР «Білоцерківтепломережа», відзивом на позов, згідно якого відповідач визнав наявність основного боргу у повному обсязі, а також поясненнями представників сторін, внаслідок чого станом на момент судового розгляду справи борг відповідача перед позивачем за поставлену у грудні 2011 року теплову енергію складає 156781,75грн.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною шостою ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Основними обовязками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання приладів комерційного обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації за умови предявлення відповідного посвідчення при виконанні службових обовязків (ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на те, що борг відповідача перед позивачем на момент прийняття судового рішення складає 156781,75грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 156781,75грн. боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором на постачання та споживання теплової енергії № 694 від 13.01.2011 року, позивачем за період з 15.01.2012 року по 27.02.2012 року нарахована пеня в сумі 2966,31грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

За порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених в п. 6.4. договору споживач сплачує на користь теплопостачальної організації, крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 6.6. договору).

Господарський суд, перевіривши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», здійснений позивачем розрахунок пені, встановив, що він є арифметично невірним. Так, розмір пені за період з 15.01.2012 року по 27.02.2012 року складає 2921,45 грн.

Крім того, дослідивши обставини справи, майновий стан сторін господарський суд дійшов до висновку про доцільність зменшення розміру пені, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Стаття 233 ГК України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до абз. 1, 2, 3 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобовязання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобовязання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобовязання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд встановив, що відповідач є бюджетним закладом, видатки на утримання якого затверджуються міською радою, відповідач повністю фінансується з міського бюджету і є неприбутковою організацією, що підтверджується Статутом Спеціалізованої природно-математичної школи І-ІІІ ступенів №16 ім. М.О.Кириленка м.Білої Церкви Київської області, затвердженим рішенням 35 сесії Білоцерківської міської ради V скликання № 832 від 20.08.2008року; заборгованість відповідача перед позивачем виникла внаслідок відсутності відповідного фінансування з місцевого бюджету.

Враховуючи вищевикладене, положення п. 3 ст. 83 ГПК України, норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, договору, зважаючи на специфіку діяльності відповідача, фінансовий стан, ступінь вини останнього, а також те, що відповідач є бюджетним закладом у соціальній сфері, з метою виконання судового рішення, суд вирішив зменшити розмір пені до 50,00грн.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у сумі 50,00 грн. В іншій частині зазначеної позовної вимоги, а саме у стягненні 2916,31 грн. (2966,31 грн. 50,00 грн.) суд відмовляє.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2011 року у справі № 15/072-10/17.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором на постачання та споживання теплової енергії № 694 від 13.01.2011 року, позивачем за період з 15.01.2012 року по 27.02.2012 року нараховано 565,67 грн. 3 % річних, а також 313,57грн. інфляційних втрат за січень 2012 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за січень 2012 року за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», суд встановив, що він є арифметично вірним.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 313,57грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних нарахованих за період з 15.01.2012 року по 27.02.2012 року за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», суд встановив, що він є арифметично невірним і складає 566,99 грн.

Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 565,67 грн. 3 % річних, заяв про збільшення позовних вимог позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягнення сумі 565,67 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 157710,99 грн., з яких заборгованість 156781,75 грн., пеня 50,00грн., інфляційні втрати 313,57 грн. та 3 % річних 565,67 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до абз. 4 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Спеціалізованої природно-математичної школи І-ІІІ ступенів №16 ім.М.О.Кириленка м.Білої Церкви Київської області (09112, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Зелена, 21, код ЄДРПОУ 25293724) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3, код ЄДРПОУ 04654336) 156781 (сто пятдесят шість тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 75 коп. основного боргу, 50 (пятдесят) грн. 00 коп. пені, 313 (триста тринадцять) грн. 57 коп. інфляційних втрат, 565 (пятсот шістдесят пять) грн. 67 коп. 3 % річних та 3 212 (три тисячі двісті дванадцять) грн. 59 коп. судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В. М. Антонова

Повне рішення складено 09.04.2012року