Рішення № 22527154, 04.04.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/23/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

04.04.12 Справа № 5009/985/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача ОСОБА_1, довіреність № 03/27 від 03.01.2012 р.; від відповідача не зявився;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 5009/985/12

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя (скорочено Концерн «МТМ»);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (скорочено ФОП ОСОБА_2);

про стягнення суми

Сутність спору:

Концерном «МТМ»заявлено вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202083 від 01.01.2007 р. в сумі 13921,21 грн., за період з березня по грудень 2011 року, пені в сумі 524,92 грн., 3% річних в сумі 134,37 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.03.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, присвоєно номер провадження 34/23/12 у справі № 5009/985/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 04.04.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в повному обсязі не виконав прийняті на себе зобовязання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202083 від 01.01.2007 р. в частині оплати отриманої теплової енергії в сумі 13921,21 грн. за період з березня по грудень 2011 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Концерн «МТМ»посилається на ст. ст. 1, 2 ГПК України, ст. ст. 193, 232, 276 ГК, ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 530, 625 ЦК України та умови договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202083 від 01.01.2007р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

Клопотання позивача про забезпечення позову, викладене в резолютивні частині позовної заяви суд залишає без розгляду, оскільки позивачем не сплачено судовий збір згідно п/п. 3 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 02/163-48. Платіжне доручення № 4107 від 07.03.2012 р. стосується сплати судового збору на користь одержувача господарського суду м. Києва з відповідними платіжними реквізитами, отже, не є належним доказом по даній справі.

ФОП ОСОБА_2, відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час, та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (поштові повідомлення від 20.03.2012 р.), про причини неявки суд не повідомив.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 року між Концерном «МТМ»в особі Філії Концерну «МТМ»Орджонікідзевського району (теплопостачальна організація) та ФОП ОСОБА_2 (споживач) укладено договір № 202083 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі договір № 202083).

Згідно п. 1.1 договору № 202083 позивач взяв зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обовязок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про теплопостачання», Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами (п. 1.2 договору № 202083).

Розділом 10 договору № 202083 встановлено термін дії договору: до 1 січня 2008 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про його розірвання.

Доказів припинення дії договору № 202083 сторонами не надано.

Концерн «МТМ»в період з березня по грудень 2011 року відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 13 921,21 грн.

Відповідно до звертання-доручення від 01.01.2007 р. теплова енергія відпускалась до приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18).

Згідно актів обстеження системи теплопостачання АДРЕСА_2 та приміщення, яке займає відповідач, встановлено, що система опалення приміщення відповідача не відокремлена від системи опалення жилого будинку, гаряче водопостачання відключене. Доступу для обстеження системи опалення безпосередньо в приміщенні відповідача останній не надає (а.с. 61-65).

ФОП ОСОБА_2, в порушення договірних зобов'язань, не здійснив жодної оплати за спожиту теплову енергію, таким чином, його заборгованість за спірний період складає 13 921,21 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в договорі № 202083 встановили наступний порядок розрахунків.

Згідно з п. 6.2. договору № 202083 розрахунковим періодом - є календарний місяць.

Підставою для розрахунків відповідача з позивачем, згідно п.6.3. договору № 202083 є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач зобов'язаний, на підставі п. 6.4. договору № 202083, до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Споживач, згідно п. 6.7.1. договору № 202083, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1. договору № 202083, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.2. договору № 202083).

Акти виконаних робіт та рахунки були направлені на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами відправки поштової кореспонденції (а.с. 46-55), але всупереч умовам договору відповідач підписані акти виконаних робіт на адресу позивача не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав. Концерном «МТМ»були зроблені помітки на актах згідно п. 6.7.2 договору (зі зворотного боку), та, погоджені таким чином акти, є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Отже, вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості за договором № 202083 від 01.01.2007 р. в сумі 13921,21 грн., за період з березня по грудень 2011 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно пені та 3 % річних.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За положеннями п. 7.2.8 договору № 202083, в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленому у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

ФОП ОСОБА_2 нараховано пеню, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, в розмірі 524,92 грн. та 3% річних в сумі 134,37 грн.

Заявлені позивачем суми пені та 3 % річних підлягають перерахуванню виходячи з фактичної кількості днів у 2012 році

Відповідно за період: з 21.04.2011 р. по 08.02.2012 р. пеня та 3 % річних за підрахунками суду складають: пеня 524,57 грн., 3 % річних 134,25 грн.

В цій частині позов задовольняється частково, судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДР 32121458) 13921 (тринадцять тисяч девятсот двадцять одна) грн. 21 коп. основного боргу, 524 (пятсот двадцять чотири) грн. 57 коп. пені, 134 (сто тридцять чотири) грн. 25 коп. 3% річних, 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 45 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяА.О. Науменко

Повний текст рішення складено 09.04.2012 р.