Рішення № 22527142, 10.04.2012, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 2-1664/11

2/541/199/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2012 року                                                                                                                         

10 квітня 2012 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Митрофанової Є.Г.,

при секретарі Матус Т.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Житлово-комунальне підприємство № 4 Приморського району м. Маріуполя, про стягнення заборгованості за теплову енергію,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які мешкають АДРЕСА_1, заборгованості за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2007 року по березень 2011 року в сумі 3493 гривень 02 копійки, штрафних санкцій в розмірі 186 гривень 65 копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, сплачених позивачем при подачі позову до суду. Також у позові просив визнати поважною причину пропуску строку позовної давності та просив його поновити, оскільки пропущений не звини позивача у зв’язку зі зверненням до суду з заявою про видачу судового наказу, за якою виданий судовий наказ 22.11.2010 року було скасовано.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та обставини, викладені в заяві, підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити та пояснила, що з 2007 року відповідачі є споживачами теплової енергії, що надається позивачем у будинок, де знаходиться належна їм квартира. Нарахування по сплаті послуг здійснюється позивачем відповідно до показників прибору обліку, який встановлено в будинку 31.10.2007 року. У 2008 році з відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, та з 05.11.2008 року за його заявою плата за надані послуги нараховується за пільговими тарифами в розмірі 50%, як ветерану Збройних сил України. Послуги надавалася позивачем своєчасно та якісно. Відповідачі належним чином не здійснюють плату за користування тепловою енергією, в зв’язку з чим за заявою позивача судом видано судовий наказ, яким фактично стягнуто з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за період з жовтня 2007 року по квітень 2010 року, що вбачається з розрахунку. Судовий наказ скасовано, тому просила поновити строк позовної давності та стягнути заборгованість у розмірі 3493 гривень 02 копійки, що утворилася за період з жовтня 2007 року по березень 2011 року, та штрафні санкції за несвоєчасне виконання відповідачами зобов’язань по сплаті послуг в розмірі 186 гривень 65 копійок, що складаються нарахованих з трьох процентів річних та суми інфляції, а також понесені позивачем судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, надала суду заяву, якою заперечувала проти задоволення позову, просила розглянути справу за її відсутності за участю її представника ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності також в інтересах ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та не заперечував проти стягнення заборгованості за період з листопада 2008 року по березень 2011 року включно в сумі 1886 грн. 08 коп. на підставі наданого ним розрахунку з урахуванням фактично сплачених відповідачами сум. Заперечував проти стягнення грошових сум, нарахованих до 08.08.2008 року, оскільки він та ОСОБА_3 до цього часу не були орендаторами, власниками квартири, а також не мали юридичного статусу наймачів у зв’язку з відсутністю відомостей щодо обслуговуючої житлово-комунальної організації, на балансі якої знаходився будинок. Постачання теплової енергії було розпочато без достатніх правових підстав. Договір про надання у цей період послуг з позивачем не укладали, а за договором №213 від 15.10.2006 року споживачем теплової енергії був Східний УКСом МО України, тому зобов’язання по сплаті послуг на них покладатися не можуть. Крім того, внутрішньо будинкові мережі не відносяться до мереж позивача, та їм, як кінцевим споживачам, позивач теплову енергію не постачає, в зв’язку з чим вони не є належними відповідачами у справі. Просив відмовити у задоволенні вимог за період з листопада 2008 року по квітень 2011 року на суму 191 грн. 71 коп., оскільки зазначена сума нарахована позивачем з порушенням положень Конституції України щодо надання пільг ветеранам Збройних сил України по сплаті комунальних послуг в розмірі 50% у січні 2009 року, січні, лютому, березня 2010 року, січні, лютому 2011 році. Заперечував проти стягнення штрафних санкцій, оскільки спеціальним законом, що регулює відносини з теплопостачання, передбачена відповідальність лише у вигляді пені. Також заявив про застосування строку позовної давності до заявлених вимог та з цих підстав просив відмовити у стягненні заборгованості за період з жовтня 2007 року по 05.04.2008 року.

Від третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника ЖКП №4 Приморського району в м. Маріуполі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка та дослідивши письмові матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до особового рахунку № 8603 відповідач ОСОБА_2 є наймачем квартири АДРЕСА_2 на підставі ордеру №005291 від 24.04.2007 року, та з 06.11.2007 року до часу розгляду справи в квартирі зареєстровані ОСОБА_2 та його донька - відповідачка ОСОБА_3І./а.с.5/

З копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.12.2008 року вбачається, що з 15.12.2008 року співвласниками квартири АДРЕСА_2 зареєстровані відповідачі на підставі свідоцтва про право власності від 26.11.2008 року в рівних частках –по Ѕ кожний./а.с.85/

Відповідно до договору №213 від 15.10.2006 року про умови надання послуг централізованого опалення та постачання гарячою водою ККП «Маріупольтепломережа»зобов’язується надавати теплоносій для житлового фонду, що знаходиться на балансі Східного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, у числі якого знаходився будинок 37 по вул. Цибулько в м. Маріуполі./а.с.108-110/

Відповідно до договору № 124 від 01.08.2007 року на відпустку теплової енергії ККП «Маріупольтепломережа» забезпечує житловий фонд, який знаходиться на утриманні Житлово-комунального підприємства № 4 Приморського району, тепловою енергією на потреби опалення та гарячого водопостачання для населення. В додатку до договору, що містить дислокацію житлових будинків для пред’явлення МТМ по ЖКП-4 Приморського району, зазначений 37 по вул. Цибулько в м. Маріуполі /а.с.88-89,90/.

З акту прийняття теплового вузла обліку від 31.10.2007 року та картки обліку витрат гарячої води вбачається, що з 31.10.2007 року в будинку 37 по вул. Цибулько в м. Маріуполі встановлений та прийнятий в експлуатацію прилад обліку споживання теплової енергії./а.с.111-112/

Згідно наказу №154/1-О від 08.08.2008 року будинок 37 по вул. Цибулько в м. Маріуполі з 08.08.2008 року прийнятий на баланс Житлово-комунального підприємства №4 Приморського району міста Маріуполя на підставі рішення Маріупольської міської ради від 25.12.2007 року №5/17-3135 «Про прийняття в міську комунальну власність відомчих житлових будинків Східного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України»./а.с.86,87/

15.12.2008 року між ККП «Маріупольтепломережа»та ОСОБА_2 укладено договір №326 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в АДРЕСА_3, загальною площею 54 кв.м, яким передбачені пільги щодо сплати послуг в розмірі 50% та зазначена пільгова площа 31,5 кв.м./а.с.22-23/

З наданих позивачем актів вбачається, що у 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 роках у будинку 37 по вул. Цибулько в м. Маріуполі послуги з теплопостачання надавалася позивачем своєчасно та якісно, та факт їх споживання відповідачами не оспорюється./а.с.41-45/

Відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачі мають заборгованість по сплаті за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.10.2006 року по 31.03.2011 рік в сумі 3493 гривень 02 копійки /а.с.3,4/.

До комунальних послуг згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносяться в тому числі послуги з центрального опалення, постачання гарячої води.

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно сплачувати квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст. 526 ЦК України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань приладів обліку води і теплової енергії, або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документу.

Виходячи з наведених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачі мають перед позивачем зобов’язання вносити плату за спожиту теплову енергію, та не приймає до уваги їх доводи щодо відсутності обов’язку сплачувати за надані послуги у зв’язку з відсутністю між сторонами договірних відносин у період з жовтня 2007 року по 08.08.2008 року, оскільки відповідачами отримувалися надані позивачем послуги, та між сторонами існували фактичні договірні відносини, які регулюються зокрема Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, п. 18 яких передбачений обов’язок споживача сплатити надані йому послуги в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. На зазначені правовідносини поширюється і дія Закону України «Про захист прав споживачів». Відсутність письмового договору в цьому випадку не позбавляє споживачів обов’язку щодо оплати за надані їм послуги.

Разом з цим, з копії заяви ККП «Маріупольтепломережа»від 06.05.2010 року про видачу судового наказу, що надійшла до Приморського районного суду м. Маріуполя 09.07.2010 року, вбачається, що позивачем були заявлені вимоги про стягнення заборгованості лише за період з 01.11.2008 року по 01.04.2010 рік./а.с.119/ На підставі зазначеної заяви 16.07.2010 року Приморським районним судом було видано судовий наказ №2н-711/10 про стягнення заборгованості в розмірі 2684 гривень 69 копійок./а.с.122/. Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 22.11.2010 року вказаний судовий наказ скасовано./а.с.6/

Вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідачів за період з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року до подання цього позову, а саме до 13.04.2011 року, не заявлялися.

Таким чином, позивач пропустив передбачений ст. 257 ЦК Украины 3-х річний термін для звернення до суду, і суд не знаходить підстав для його поновлення, оскільки позивачем не надано доказів, які свідчать про поважність причин його пропуску, про зупинення або переривання.

Крім того, враховуючи, що відповідачем відповідно до вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України, заявлено про застосування наслідків пропуску позовної давності до вимог за період з жовтня 2007 року по 05.04.2008 рік, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за період з жовтня 2007 року по березень 2008 року включно у зв’язку зі спливом позовної давності на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України.

Отже, з відповідачів підлягає стягненню заборгованість, що утворилась з квітня 2008 року по березень 2011 року.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 з 24.04.2007 року був наймачем квартири на підставі ордеру, а відповідачка ОСОБА_3 з 06.11.2007 року зареєстрована в квартирі як член сім'ї наймача, суд приходить до висновку, що на відповідачах лежить обов’язок солідарно сплачувати надані послуги за період з квітня 2008 року по листопад 2008 року, за який, відповідно до наданого позивачем розрахунку, утворилася заборгованість в сумі 503 гривні 84 копійки.

Оскільки з грудня 2008 року квартира належить відповідачам на праві спільної часткової власності, а за послуги, надані позивачем в грудні 2008 року, відповідачами внесено плату у повному обсязі, суд стягує з відповідачів заборгованість, що утворилась за період з січня 2009 року по березень 2011 року в розмірі 1871 гривня 64 копійки, відповідно до розміру часток у праві власності, а саме в рівних частках, тобто по 935 гривень 82 копійки з кожного.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки встановлений законом обов’язок споживача щодо внесення щомісячної плати за надані комунальні послуги є грошовим зобов’язанням, а відповідачі у встановлені строки та належним чином його не виконували, в зв’язку з чим утворилася заборгованість перед позивачем, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді нарахованої суми інфляції та трьох процентів річних за час прострочення в розмірі 186,65 гривень, які стягує з відповідачів в рівних частках, тобто по 93 гривні 33 копійки з кожного.

При цьому, заперечення відповідача в цій частині суд вважає неспроможними, оскільки спеціальний закон, що регулює відносини у сфері житлово-комунальних послуг та передбачає стягнення з боржника пені, не звільняє від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, та не обмежує права звернутися з відповідними вимогами.

Також, у суду немає підстав ставити під сумнів розрахунок боргу, зроблений позивачем, оскільки цей розрахунок відображує офіційні дані позивача щодо наданих послуг та їх вартості, здійснений з урахуванням опалювальної площі в квартирі відповідачів відповідно до діючих тарифів та показників приладів обліку, що підтверджується наданими представником позивача розшифровками нарахувань за період з жовтня 2007 року по березень 2011 року./а.с.104-106/ З цих обставин суд не приймає до уваги розрахунки, надані відповідачем, оскільки вони здійснені особою, що не є спеціалістом в цієї галузі, не відповідають дійсності та офіційним показникам, зазначеним в розрахунках позивача./а.с.114,128,129/

Зазначені розрахунки також відображують, що з 05.11.2008 року на підставі заяви відповідача ОСОБА_2, який має статус ветерана військової служби, позивачем надана пільга у виді 50-відсоткової знижки плати за послуги з надання теплової енергії на площу 31,5 кв.м/а.с.28,107/

Відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист»Ветеранам військової служби надається пільга у виді 50-відсоткової знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).

Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону, витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 р. N 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» встановлено, що громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, з 1 серпня 1996 р. зазначені пільги надаються в межах визначених норм, а саме щодо плати за користування тепловою енергією для опалення житла - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу і додатково 10,5 кв. метрів на сім'ю. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.

Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 27.08.2008 року №314 встановлено тариф на 1 кв.м опалюваної площі з урахуванням ПДВ при сплаті під час опалюваного періоду в розмірі 5,36 грн., в зв’язку з чим розрахунок пільгової знижки на 1 кв.м площі здійснюється у розмірі, що не перебільшує встановлений тариф, оскільки саме в цих межах державою відшкодовуються ККП «Маріупольтепломережа»надані громадянам пільги.

ККП «Маріупольтепломережа»є комерційним підприємством та зобов’язань щодо надання пільг громадянам за власний рахунок законом на позивача не покладено.

Зазначені обставини в судовому засіданні також підтвердила допитана у якості свідка ОСОБА_4, що працює на посаді техніка у абонентському відділі ККП «Маріупольтепломережа»та здійснює відповідні розрахунки, яка пояснила, що позивач надає пільгу у встановленому розмірі, відшкодування якої забезпечується державою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що суми зазначені до сплати відповідачу у січні 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року нараховані позивачем до сплати відповідачу відповідно до встановлених законодавством норм та не порушують його прав на пільгову знижку, яка з боку ККП «Маріупольтепложережа»надається щомісячно у забезпечених державою розмірах.

До того ж, відповідач, вважаючи, що його права на отримання пільги порушуються позивачем, мав можливість у встановленому порядку звернутися за судовим захистом та оскаржити його дії, оскільки позивач щомісячно шляхом направлення квитанцій інформував відповідача про розмір нарахованих сум до сплати та про підстави нарахування. Однак, відповідач, за захистом свого права до суду не звертався та дії позивача щодо нарахування пільг за встановленими тарифами не оскаржував. Більше того, рішення виконкому Маріупольської міської ради, яким встановлено розмір тарифу, також відповідачем у разі незгоди не оскаржувалося.

Прийшовши до висновку про обґрунтованість позовних вимог, суд згідно ст. 88 ЦПК України стягує з відповідачів в рівних частках з кожного на користь позивача понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, стягує з відповідачів також в рівних частках на користь держави судовий збір в сумі 214, 60 гривень.

На підставі ст. 64, 68, 162, 179 ЖК України, ст.ст. 7,13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 320, 526, 625 ЦК України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, п. 18, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»(р/р26033480234100 ПАТ «Донгорбанк»м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33760279) заборгованість за теплову енергію за період з квітня 2008 року по листопад 2008 року в розмірі 503 гривні 84 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» (р/р 26033480234100 ПАТ «Донгорбанк»м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33760279) заборгованість за теплову енергію за період з січня 2009 року по березень 2011 року в розмірі 935 гривень 82 копійки, штрафні санкції в розмірі 93 гривні 33 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 гривень, а всього стягнути 1044 гривень 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» (р/р 26033480234100 ПАТ «Донгорбанк» м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33760279) заборгованість за теплову енергію за період з січня 2009 року по березень 2011 року в розмірі 935 гривень 82 копійки, штрафні санкції в розмірі 93 гривні 33 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 гривень, а всього стягнути 1044 гривень 15 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (р/р 31218206700055, банк отримувача ГУДКУ Донецької області, ЄДРПОУ 02895641, МФО 34686694, код платежу 22030001) судовий збір в розмірі 107 гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (р/р 31218206700055, банк отримувача ГУДКУ Донецької області, ЄДРПОУ 02895641, МФО 34686694, код платежу 22030001) судовий збір в розмірі 107 гривень 30 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                          Митрофанова Є. Г.