Рішення № 22526906, 10.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.04.12 р. Справа № 5006/14/51/2012

за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»,

ЄДРПОУ 33161769, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройремсервис»,

ЄДРПОУ 32116689, м.Селидове

про стягнення 18396 грн. 83 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1-юрисконсульт

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройремсервис», м.Селидове, про стягнення заборгованості в сумі 18396,83 грн., у тому числі основний борг в сумі 14900,02 грн., пеня в сумі 1523,07 грн., штраф в сумі 1043,00 грн. та три проценти річних в сумі 930,74 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №1328 від 18.11.2009р., специфікацію до договору, платіжні доручення №11697 від 23.12.2009р., №2204 від 04.12.2009р., №10633 від 04.12.2009р., №1814 від 28.10.2009р., №9301 від 28.10.2009р., видаткові накладні №74 від 30.10.2009р., №150 від 30.12.2009р., претензію №56 від 14.11.2011р., розрахунок суми позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (списки відправлень рекомендованої кореспонденції від 28.03.2012р., 21.03.2012р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

18.11.2009р. між сторонами був підписаний договір поставки №1328, відповідно до якого постачальник (відповідач) зобов'язався передати у власність покупця (позивача) запчастини до конвеєру (продукцію), а покупець прийняти поставлену продукцію та своєчасно сплатити її вартість у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно до п.1.2 договору номенклатура та кількість продукції узгоджуються в специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

В специфікації до договору №1328 від 18.11.2009р. сторонами було узгоджено постачання відповідачем позивачу наступної продукції: венец СП-202 01.051 у кількості 4 од., блок-звезда СП 301.800К-01.01.02.Ц у кількості 1 од., рештак СП-202 у кількості 20 од., конічна пара СП-202 у кількості 3 од.

Пунктами 4.1, 4.2 договору поставки №1328 від 18.11.2009р. встановлено, що ціна за поставлену продукцію узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях, додатках до договору. Розрахунки за поставлену продукцію за цим договором здійснюються покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з моменту постачання продукції.

Як встановлено судом, позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 98199,97 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №9301 від 28.10.2009р. на суму 44833,32 грн., №1814 від 28.10.2009р. на суму 8966,66 грн., №10633 від 04.12.2009р. на суму 30833,33 грн, №2204 від 04.12.2009р. на суму 6166,67 грн., №11697 від 23.12.2009р. на суму 7399,99 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачений обовязок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, згідно із ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до специфікації до договору постачальник (відповідач) зобовязався поставити позивачу товар на загальну суму 98199,94 грн. Строком поставки визначено жовтень-листопад 2009р.

Виходячи зі змісту наданих до матеріалів справи видаткових накладних №74 від 30.10.2009р., №150 від 30.12.2009р. позивачем було прийнято, а відповідачем передано товар на суму 83299,93 грн.

Факт отримання позивачем товару на вказану суму з боку відповідача не спростований.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної поставки товару за договором поставки №1328 від 18.11.2009р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

За змістом ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем свої зобовязання за договором №1328 від 18.11.2009р. з постачання товару позивачу у встановлений строк не виконані, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати у розмірі 14900,02 грн.

14.11.2011р. Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» звернулось до відповідача з претензією №56 про повернення перерахованих грошових коштів в розмірі 14900,02 грн. або проведення поставки за договором. Направлення позивачем вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується поштовою квитанцією про відправлення №687114 від 15.11.2011р.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та звязку України від 12.12.2007р. №1149 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) становлять Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Таким чином, враховуючи викладене, за висновками суду, відповідач мав отримати претензію від позивача не пізніше 18.11.2011р., внаслідок чого з урахуванням ст.530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був, зокрема, повернути перераховані позивачем грошові кошти в сумі 14900,02 грн. до 25.11.2011р.

Проте, вказана вище претензія залишена відповідачем без задоволення.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судові засідання не зявився. Про час та місце розгляд справи був належним чином повідомлений.

Згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зробленого за електронним запитом від 20.03.2012р. №13361664, станом на 20.03.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройремсервис» міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться за адресою: 85400 м.Селидове, вул.Солона, 116/58.

На підставі викладеного, виходячи з того, що позов в частині вимог про стягнення попередньої оплати в сумі 14900,02 грн. доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, враховуючи, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 14900,02 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами пунктів 5.1 та 5.2 договору поставки №1328 від 18.11.2009р. у разі невиконання або неналежного виконання якою-небудь із сторін зобовязань за договором, винна сторона несе відповідальність перед другою стороною у відповідності з вимогами діючого законодавства України та умовами даного договору. У разі не поставки (недопоставки) продукції у строки, передбачені даним договором, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,1% від вартості не поставленої (недопоставленої) продукції, з котрої допущена про строчка поставки за кожен день прострочки, а за прострочку більш ніж на 30 днів додатково сплачує штраф в розмірі 7% вказаної вартості, у відповідності з вимогами ст.231 Господарського кодексу України.

Позивачем на підставі п.п.5.1, 5.2 договору поставки №1328 від 18.11.2009р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1523,07 грн. за період з 01.12.2009р. по 01.06.2010р. та штрафу у розмірі 7% за прострочку поставки строком понад 30 днів в сумі 1043,00 грн.

Як встановлено судом, розрахунок суми штрафу та пені, проведений позивачем, є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого позов в цій частині вимог також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем також на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та предявлено до стягнення три проценти річних в сумі 930,74 грн. за період з 01.12.2009р. по 30.12.2001р.

Виходячи з того, що порушення відповідачем виконання перед позивачем грошового зобовязання з повернення попередньої оплати в сумі 14900,02 грн. розпочалося з 26.11.2011р. (тобто, проведення позивачем нарахування трьох процентів річних до настання строку виконання відповідачем своїх зобовязань щодо повернення попередньо перерахованих грошових коштів є неправомірним), вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню в сумі 41,86 грн. за період з 26.11.2011р. по 30.12.2011р.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройремсервис», м.Селидове про стягнення заборгованості в сумі 18396 грн. 83 коп., у тому числі основний борг в сумі 14900 грн. 02 коп., пеня в сумі 1523 грн. 07 коп., штраф в сумі 1043 грн. 00 коп. та три проценти річних в сумі 930 грн. 74 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройремсервис», м.Селидове на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк грошові кошти в сумі 14900 грн. 02 коп., пеню в сумі 1523 грн. 07 коп., штраф в сумі 1043 грн. 00 коп. та три проценти річних в сумі 42 грн. 86 коп., всього заборгованість в сумі 17508 грн. 95 коп., судовий збір в розмірі 1531 грн. 76 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройремсервис», м.Селидове відмовити.

В судовому засіданні 10.04.2012р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Левшина Г.В.