Рішення № 2252204, 23.05.2007, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа №2-410 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2007 року Рівненський районний суд

Рівненської області в особі:

судді Красовського О. при секретарі Хрусюк Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, -

встановив.

Позивачка просить суд винести рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в розмірі 200 грн., щомісячно. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, хоча має змогу це зробити, оскільки має дохід від виконання одноразових робіт. Також позивачка просить суд винести рішення про розірвання шлюбу. Зазначає, що з відповідачем не проживає протягом тривалого часу; не ведуть спільне господарство; не мають спільних інтересів.

Відповідач позов не визнав повністю.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, частково.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Суд враховує положення статтей 182 та 184 СК України. Тому суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивачки підлягає сума в розмірі по 150 грн. на кожну дитину.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дітей. У зв'язку з тим, що батько дітей, відповідач по справі, не надає матеріальної допомоги, позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дитини, що мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони не проживають як сім'я протягом тривалого часу, не ведуть спільне господарство, не підтримують подружні стосунки.

Свідок ОСОБА_3 (допитана з ініціативи позивачки) пояснила, що відповідач часто вживав спиртні напої, влаштовував сварки. Це й стало причиною того, що сторони проживають окремо.

Свідок ОСОБА_4(допитаний з ініціативи відповідача) пояснив, що йому не відомо, які взаємовідносини були в сім'ї позивачки.

Зваживши на пояснення сторін, свідків, суд дійшов висновку, що сім'я існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Відповідач не заперечує, щоб діти залишалися на утриманні позивачки. Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 88 ЦПК України, з відповідача повинні бути стягнуті судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України; ст.ст. 110, 112, 181, 182, 184 СК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити повністю.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кустин Рівненського району Рівненської області, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, на користь:

• ОСОБА_1, 1975 р.н., мешканки АДРЕСА_2, аліменти на утримання дітей:

сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3,

в розмірі по 150 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 15.01.07 p., і до повноліття дітей;

· держави 51 грн. 00 коп. судових витрат по оплаті судового збору;

· ГУ ДКУ в Рівненській області, р/р 31219259700295, МФО 833017, код ЗКПО 22586549, УДК в Рівненській області, код платежу 22050000, призначення платежу - „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Рівненським районним судом Рівненської області", сума - 07 грн. 50 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27.06.97 року Заборольською сільською радою Рівненського району Рівненської області, актовий запис № 4.

Дітей залишити на вихованні з мамою.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути держмито в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з чоловіка, звільнивши від сплати мита дружину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16 грн. 00 коп. - судові витрати.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.