Ухвала суду № 22514742, 23.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2012 р. м. КиївК-28278/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до якої приєдналась прокуратура Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2010р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2010р.

у справі №2а-7044/10/0570

за позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (надалі УДСО при ГУМВС України в Донецькій області)

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (надалі ДПІ у Калінінському районі м. Донецька)

про зобовязання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про зобовязання відповідача відобразити в картці особового рахунку позивача суми сплаченого ПДВ в розмірі 526720,00грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2010р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2010р., позовні вимоги УДСО при ГУМВС України в Донецькій області було задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового про відмову у задоволенні позову повністю.

Заявою від 15.07.2011р. прокуратура Донецької області повідомила про приєднання до касаційної скарги відповідача в порядку ст.217 КАС України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, УДСО при ГУМВС України в Донецькій області є юридичною особою, що зареєстрована у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, з присвоєнням ідентифікаційного коду №08596860 та перебуває на податковому обліку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував до бюджету через обслуговуючий банк Донецьку філію ТОВ «Укрпромбанк» платіжними дорученнями: №33616 від 24.11.2009р. на 59000,00грн., №33615 від 24.11.2009р. на 8100,00грн., №33617 від 24.11.2009р. на 7300,00грн., №33618 від 24.11.2009р. на 5300,00грн., №33619 від 24.11.2009р. на 19500,00грн., №20535 від 27.07.2009р. на 5650,00грн., №20536 від 27.07.2009р. на 7100,00грн., №20533 від 27.07.2009р. на 2000,00грн., №20534 від 27.07.2009р. на 1800,00 грн., №20529 від 27.07.2009р. на 8350,00грн., №23924 від 27.08.2009р. на 1100,00грн., №23925 від 27.08.2009р. на 2600,00грн., №23927 від 27.08.2009р. на 23200,00грн., №23928 від 27.08.2009р. на 2800,00грн., №23929 від 27.08.2009р. на 2600,00грн., №23930 від 27.08.2009р. на 9000,00грн., №16839 від 25.06.2009р. на 3200,00грн., №16838 від 25.06.2009р. на 1160,00грн., №16841 від 25.06.2009р. на 18100,00грн., №16842 від 25.06.2009р. на 4950,00грн., №16843 від 25.06.2009р. на 17900,00грн., №16844 від 25.06.2009р. на 23200,00грн., №13234 від 25.05.2009р. на 29300,00грн., №13235 від 25.05.2009р. на 15100,00грн., №13232 від 25.05.2009р. на 35800,00грн., №13233 від 25.05.2009р. на 17300,00грн., №13230 від 25.05.2009р. на 4800,00грн., №13231 від 25.05.2009р. на 6300,00грн., №13229 від 25.05.2009р. на 1400,00грн., №7055 від 23.03.2009р. на 3500,00грн., №7058 від 23.03.2009р. на 4800,00грн., №7059 від 23.03.2009р. на 5600,00грн., №7056 від 23.03.2009р. на 7800,00грн., №7057 від 23.03.2009р. на 25900,00грн., №7052 від 23.03.2009р. на 10600,00грн., №7053 від 23.03.2009р. на 1500,00грн., №2851 від 11.02.2009р. на 5400,00грн., №2853 від 11.02.2009р. на 3000,00грн., №2854 від 11.02.2009р. на 7350,00грн., №2855 від 11.02.2009р. на 7850,00грн., №2856 від 11.02.2009р. на 3950,00грн., №2857 від 11.02.2009р. на 4980,00грн., №4293 від 24.02.2009р. на 9800,00грн., №4296 від 24.02.2009р. на 3800,00грн., №4297 від 24.02.2009р. на 36800,00грн., №4298 від 24.02.2009р. на 5800,00грн., №4299 від 24.02.2009р. на 4230,00грн., №4490 від 26.02.2009р. на 2300,00грн., №4491 від 26.02.2009р. на 2000,00грн. №4293 від 24.02.2009р. на 9600,00грн. податку на додану вартість у розмірі 526720,00грн. Зазначені кошти були списані з рахунку позивача.

Між тим, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на адресу позивача була направлена перша податкова вимога №1/74 від 02.02.2010р., якою визначено податковий борг за узгодженими податковими зобовязаннями в розмірі 537456,94грн.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено порядок сплати зобовязань платників податків, зокрема п.п. 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону встановлено відповідальність у вигляді штрафу за порушення граничних строків сплати узгоджених сум зобовязань.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р. №679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Відповідно до п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення строків перерахування податків, зборів (обовязкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пунктом 17.1 ст. 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обовязкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обовязкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винний дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або предявлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Підпунктом 16.5.2 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при предявленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого п.п. 16.5.3 п. 16.5 вказаного Закону, яким визначено, що не вважається порушення строків зарахування податків і зборів (обовязкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводять до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновляють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обовязкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто перелік термінів зарахування податків, зборів (обовязкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника.

Згідно з п. 1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справленням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. №276 облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контроль інформації обробки документів.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд апеляційної інстанції цілком правильно звернув увагу на те, що відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобовязань у строк, встановлений законом та у сумах, зазначених в платіжних дорученнях, що дає підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька до якої приєдналась прокуратура Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2010р. залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ А.М. Лосєв

Суддя Н.Є. Маринчак