Рішення № 22502296, 02.04.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2012 р.Справа № 16/3/5022-105/2012 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МЕГА АВТО", юридична адреса: пр-кт В. Порика, 17, м. Київ (фактична адреса: м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22).

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс", вул. Гайова, 44, м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

-позивача: ОСОБА_1, - представник, довіреність № 9 від 05.01.2012 року.

-відповідача: не зявився.

Суть справи.

Ухвалою суду від 05.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 19.03.2012 року на 10 год. 15 хв., керуючись п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.

Ухвалою голови господарського суду від 19.03.2012 року розгляд справи було перенесено на 02.04.2012 року на 11 год. 00 хв.

Товариство з обмеженою відповідальністю "А-МЕГА АВТО", юридична адреса: пр-кт В. Порика, 17, м. Київ (фактична адреса: м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22), звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс", вул. Гайова, 44, м. Тернопіль, про cтягнення основної суми боргу в розмірі - 4786 грн., пені в розмірі - 172 грн. 75 коп., 3% річних - 33 грн. 44 коп., інфляційного збільшення суми боргу в розмірі - 19 грн. 14 коп.; судових витрат.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобовязань щодо оплати за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу № 01-007 від 04.11.2011 року.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві позивачем адресою відповідача: вул. Гайова, 44, м. Тернопіль ухвалу від 21.02.2012 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 05.03.2012 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відправленого 21.02.2012 року з відміткою про вручення його відповідачу 23.02.2012 року (повідомлення знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач проінформований про розгляд справи № 16/3/5022-105/2012 в господарському суді Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи представнику позивача розяснено його процесуальні права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

04 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "А-МЕГА АВТО", в подальшому "Продавець", з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс", в подальшому "Покупець", з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу № 01-007, згідно п.1.1. р.1 якого "Продавець" зобов'язаний передати, а "Покупець" оплатити продукцію відповідно до нижче перерахованих положень даного договору.

У відповідності до п. 1.2 р. 1 договору найменування продукції вказується у видаткових накладних до кожної партії, які підписуються обома сторонами і є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.1 р. 2 договору підставою для поставки є замовлення "Покупця".

Як визначається в п. 3.1 р. 3 договору ціна однієї одиниці (шт.) продукції розраховується в національній валюті України гривні й вказується в накладній до кожної партії, які підписуються обома сторонами і є невід'ємною частиною даного договору.

У відповідності до п. 3.2 р. 3 договору "Покупець" оплачує товар, що поставляється "Продавцем" за ціною, зазначеною у рахунку, шляхом перерахування коштів у розмірі 25% від суми виставленого рахунку, як попередню оплату, а залишкову суму протягом 14 календарних днів з дати поставки.

Згідно п. 4.1 р. 4 договору купівлі-продажу № 01-007 від 04.11.2011 року, даний договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами й діє до 31 грудня 2011 року.

Як визначається в п. 4.2 р. 4 договору після закінчення вищевказаного строку договору, його умови продовжують діяти у відношенні всього товару, який до цього моменту перебуває в "Покупця" й розрахунки по якому не завершені.

У відповідності до п. 4.3 р. 4 договору по взаємній згоді Сторін термін дії договору може бути продовжений або достроково припинений.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання передбачені умовами договору купівлі-продажу № 01-007 від 04.11.2011 року належним чином та передав товар відповідачу на підставі видаткової накладної: № 5958 від 08.11.2011 року на суму 9 786 грн. (належним чином засвідчена копія накладної знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач отримав вказаний в накладній товар, що підтверджується: підписом повноважного представника відповідача на накладній, а також довіреністю № 134 від 08.11.2011 р., що видана Баліцькому А.П. (належним чином засвідчена копія довіреності знаходиться в матеріалах справи).

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс" порушило господарське зобовязання та оплату повної вартості поставленого йому товару за вказаною накладною не здійснило. Так, було оплачено 5000 грн 08.11.2011 року згідно з банківською випискою з рахунку позивача, яка знаходиться в матеріалах справи. Відтак, борг відповідача за поставлений йому товар становить 4786 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 12 від 12.01.2012 року з вимогою перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю " А-МЕГА АВТО" 4 786 грн. боргу за поставлений товар. Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 4 786 грн. боргу за переданий йому позивачем товар.

В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 33 грн. 44 коп., нарахованих на суму заборгованості за період з 23.11.2011 року по 15.02.2012 року за кожен день прострочення оплати за товар (розрахунок 3% річних знаходиться в матеріалах справи).

Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 33 грн. 44 коп. 3% річних, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Позивач також просить стягнути з відповідача 19 грн. 14 коп. інфляційного збільшення суми боргу (розрахунок знаходиться в матеріалах справи), нарахованого за період листопад 2011 року - лютий 2012 року за кожен день прострочення оплати за товар (період прострочення з 23.11.2011 року 15.02.2012 року).

У листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Відтак, умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за даний місяць, а якщо сума внесена з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Перерахувавши суму інфляційного збільшення суми боргу, та враховуючи те, що початок періоду прострочення є 23.11.2011 року, а відтак нарахування повинно проводитись з грудня 2011 року , а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 грн. 14 коп. інфляційного збільшення суми боргу, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 172 грн. 75 коп. пені, яку нарахував за період з 23.11.2011 року по 15.02.2012 року.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У договорі купівлі-продажу № 01-007 від 04.11.2011 року сторони не передбачили такого виду відповідальності, як стягнення пені за порушення "Покупцем" строків сплати вартості переданого товару, а, відтак, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 172 грн. 75 коп. пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

За таких обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача: 4 786 грн. основного боргу, 33 грн. 44 коп. - 3% річних, 19 грн. 14 коп. інфляційного збільшення суми боргу, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем. В решті позову відмовити.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс", вул. Гайова, 44, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 32386922, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МЕГА АВТО", юридична адреса: пр-кт В. Порика, 17, м. Київ (фактична адреса: м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22), ідентифікаційний код 36471822 4 786 грн. основного боргу, 33 грн. 44 коп. - 3% річних, 19 грн. 14 коп. інфляційного збільшення суми боргу та 1554 грн. 01 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 09 квітня 2012 року.

СуддяС.О. Хома