Рішення № 22502154, 02.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2012 р.Справа № 5017/283/2012 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі Стачук Т.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довір. №3 від 05.01.2012р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. від 03.01.2012р.;

розглянув справу за позовом: Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол” ( м. Горловка )

до відповідача: Одеської залізниці ( м. Одеса )

про стягнення 11046,34 грн.

31.01.2012р. Публічне акціонерне товариство ”Концерн Стирол” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської залізниці про стягнення з відповідача 11046,34 грн. вартості нестачі прийнятого до перевезення відповідачем вантажу карбаміду, обгрунтовуючи вимоги актом загальної форми №2311 від 15.10.11., комерційним актом АА №057860/1051, залізничною накладною №59241075 від 14.10.11, довідкою про вартість карбаміда та ст.ст. 110, 114 Статуту залізниць.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.Пояснив, що згідно акту №2311 спірний вагон був відчеплений на ст. Знам'янка залізницею по комерційному браку, якого так і не виявила залізниця. При відчепленні вагону 15.10.11. залізницею не встановлено доступу до вантажу. А 16.10.11. актом загальної форми встановлено доступ до вантажу. Вважаю, що саме на ст.Знам'янка відбувся доступ до вантажу із вини залізниці, яка не зберегла вантаж, про що свідчать акти загальної форми, складені залізницею. Якби люки були не зафіксовані залізниця би повинна була побачити і не прийняти вантаж до перевезення. Але при прийнятті вантажу до перевезення у залізниці не було будь-яких зауважень.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченні на позов, посилаючись на те, що вантажовідправник відправляв вантаж без участі залізниці. При складанні комерційного акту на станції Знам'янка ЗПП відправника Г-069185 справне, доступу до вантажу немає, тому залізниця звільняється від відповідальності за втрату, пошкодження чи нестачу вантажу. Також пояснив, якщо би були люки не зафіксовані при здачі вантажовідправником вантажу до перевезення, залізниця би не прийняла вантаж до перевезення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2011р. по залізничній накладній №50173467 Донецької залізниці був прийнятий до перевезення вантаж 3343250т карбаміду, станція призначення Чорноморська-експорт Одеської залізниці.

Власником та відправником вантажу було Публічне акціонерне товариство ”Концерн Стирол”, одержувачем - ТОВ „ТИС-Мінудобренія”.

15.10.2011р. на проміжній станції Знамянка Одеської залізниці було складено акт загальної форми №2311, згідно якого вагон №59241075 відчеплено по комерційному браку. Також складено акт загальної форми №29825 від 15.10.11. о 23год.01хв., згідно якого виявлено різницю у вазі 6000кг, фактично на вагоні ЗПП - Г 069185 справне, не порушено. Слідів втрати вантажу не виявлено.

16.10.11. складено акт загальної форми №29839 о 4.35год, відповідно якого виявлено на ричагу, що фіксує верхні завантажені люка ЗПП №Г -069185 справно, не нарушено. Кришки верхніх люків не зафіксовані. Є доступ до вантажу. Доступ до вантажу усунули шляхом накладення на кришки верхніх завантажених люків чотирьох пломб ст. Знам'янка кц-111 "А". Прибув без охорони. Зданий під охорону.

Отже, зазначені акти загальної форми свідчать, що доступ до вантажу був на ст. Знам'янка, оскільки вагон прибув на станцію Знам'янка 15.10.11. о 23год. 01хв. без доступу до вантажу, а 16.10.11. о 4год.35хв. на цій же ст.Знаменка виявлено доступ до вантажу та не зафіксовані кришки люка.

Слід зазначити, що із актів загальної форми теж вбачається, що залізниця не здала під охорону вагон із вантажем, коли відчепила вагон по комерційному браку 15.10.11. о 23год.01хв., якого так і не виявила в ході перевірки, а нібито, здала під охорону відчеплений вагон 16.10.11. о 4год.45хв., тоді як спірний вагон з вантажем відправили зі станції Знам'янка 16.10.11.

16.10.2011р. на цій же проміжній станції Знамянка Одеської залізниці на підставі актів загальної форми №29825 від 15.10.2011р., №29839 від 16.10.2011р. згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України, було проведене комісійне переваження у вагоні №59241075. В ході перевірки спірного вагону виявлена нестача вантажу в розмірі 3820 кг, про що згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України складено комерційний акт АА №057860/1051. В розділі Д зазначеного комерційного акту зазначено, що фактично ЗПП відправника №Г-069185 справне, кришки верхніх завантажувальних люків не зафіксовані, мають 4 свинцеві пломби ст. Знамянка КЦ-111”А” справні не пошкоджені, доступу до вантажу немає. Нижні люка щільно закриті. Просипання вантажу відсутнє. Зважування вантажу здійснено 16.10.2011р. на 150-тонних вагонних вагах станції Знамянка Од. При зважуванні виявилось брутто 73600 кг, тара з бруса 21540 кг, нетто 52060 кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 3820 кг. На момент зважування свинцеві пломби ст. Знамянка КЦ-111”А” справні не пошкоджені. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.

Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується із ст.307 ГК України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законоами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно залізничної накладної №50173467 маса вантажу у спірному вагоні №59241075, прийнятого до перевезення залізницею, становила 55880 кг.

За приписами ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відправники повинні надати станції відправлення на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагон і (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць.

Також, ст.129 Статуту залізниць України передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02р. №567/6855.

Відповідно до п.2 зазначених Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначених у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (п.3 Правил складання актів).

Згідно п.4 Правил складання актів, комерційні акти на вантаж, що перебуває в дорозі, складаються у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом. Пунктом 8 цих Правил передбачено, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Якщо комерційний акт складається на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів, а на зворотному боці накладної робиться відмітка про складений комерційний акт. Така ж вимога до заповнення перевізних документів під час перевезення міститься у Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644.

В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені за перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначається маса брутто, тари вагона та нетто вантажу (п.6 Правил складання актів).

За вимогами пункту 9 Правил складання актів, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставин, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу, а також чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Слід зазначити, що комерційний акт АА №057860 складений не 15.10.11., в день виявлення нестачі, а 16.10.11.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до п.п. 1.2 Правил пломбування вагонів та контейнерів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 р. N 542, вагони і контейнери пломбуються запірно-пломбувальними пристроями (пломба в єдиній конструкції з пристроєм для блокування), призначеними для одночасного запирання і пломбування вагонів і контейнерів або свинцевими пломбами. Технічні вимоги щодо конструкції та виготовлення запірно-пломбувальних пристроїв, пломб і закруток погоджуються Укрзалізницею.

Запірні пристрої вагонів і контейнерів для накладення ЗПП і пломб повинні бути справними.

Як вбачається з накладної №50173467 навантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником, яким вагони були запломбовані запірно-пломбувальними пристроями ( ЗПП ).

Отже, позивачем ( вантажовідправником ) було вжито заходи до збереження вантажу під час його перевезення. Будь-яких зауважень з боку залізниці при прийнятті вантажу до перевезення заявлено не було.

Згідно п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Матеріали справи свідчать, що залізниця прийняла вантаж без будь-яких застережень. Якщо би були люки не зафіксовані при здачі вантажовідправником вантажу до перевезення, залізниця би не прийняла вантаж до перевезення, про що зазначив в засіданні суду представник відповідача.

Як суд зазначив вище, акт загальної форми №29825 складений 15.10.11. о 23год.01хв. на ст.Знам'янка свідчить, що слідів втрати вантажу не було виявлено, а виявлено сліди втрати вантажу актом загальної форми №29839, складеного 16.10.2011р. на цій же станції Знамянка Одеської залізниці.

Отже, суд приходить до висновку, що до вантажу мали доступ треті особи при перебуванні вагону на станції Знамянка із 15.10.11. із 23год.01хв. до 4год.45хв. 16.10.11, що і привело до втрати вантажу при перевезенні, у зв'язку з чим відповідальність за втрату вантажу покладається на залізницю.

Згідно ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу ( ст. 115 Статуту залізниць України ).

Згідно довідки вантажовідправника Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол” вартість 1 тони карбаміду за жовтень 2011р. становить 3086,95 грн.

З врахуванням норми природної втрати вантажу, яка становить 1,5% від маси вантажу, згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., та вартості вантажу із розрахунку 3086,95 грн. за 1 тону, вартість втраченого вантажу становить 11046,34 грн., виходячи з наступного розрахунку: (природна втрата вантажу: 69000*1,5% = 838,2 кг; маса нестачі вантажу з урахуванням природної втрати: 3820-838,2=2982 кг; вартість нестачі вантажу: 2982 кг (нестача вантажу)*3086,95 грн. ( вартість 1 тони вантажу )*1,2 ( ПДВ 20% )= 11046,34 грн.).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивач як вантажовідправник не має права звертатись до суду з позовом щодо відшкодування вартості нестачі вантажу, оскільки позивачем надано накладну №40012619, по якій ТОВ „ТИС-Мінудобренія” отримало вантаж карбамід, на звороті якої зазначено про передачу ТОВ „ТИС-Мінудобренія” права претензії та позову ПАТ „Концерн Стирол” відповідно до п. 133 Статуту залізниць України.

Також суд не приймає доводи відповідача щодо втрати вантажу по вині вантажовідправника, оскільки його доводи спростовуються актами загальної форми № №29825 від 15.10.11. та №29839 від 16.10.2011р, про що суд зазначав вище.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 11046,34 грн. вартості нестачі вантажу.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці ( 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26031100003 в Одеському філіалі АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315 ) на користь Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол” ( 84610, м. Горлівка, Донецької області, вул. Горловської дивізії, 10, р/р 26002002789001 в банку ПАТ КБ „Надра”, МФО 320003, код ЄДРПОУ 05761614 )

- 11046, 34 грн. / одинадцять тисяч сорок шість грн. 34 коп. / - вартості нестачі вантажу;

- 1609,50 грн. / одну тисячу шістсот девять грн. 50 коп. / - витрат, повязаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Брагіна Я.В.

Повний текст рішення підписано 06 квітня 2012р.