Рішення № 22502150, 05.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.12 Справа № 5пд/5014/252/2012

За позовом Державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод», м. Свердловськ Луганської області

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія», м. Алчевськ Луганської області

2-го відповідача Приватного підприємства «Євро імпорт», м. Алчевськ Луганської області

про визнання правочину недійсним

Суддя Воронько В.Д.

представники, присутні у судовому засіданні 02.04.2012 та, після оголошення перерви, у судовому засіданні 05.04.2012:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 1а-11 від 03.01.2012 (присутній у судовому засіданні 02.04.2012); ОСОБА_2, довіреність б/н від 03012012 (присутній у судовому засіданні 05.04.2012);

від 1-го відповідача ОСОБА_3, довіреність № 1/11 від 14.11.2011 (присутній у судовому засіданні 02.04.2012, у судове засіданні 05.04.2012 представник не прибув);

від 2-го відповідача ОСОБА_4, довіреність № 08/02-12 від 08.02.2012 (присутній у судовому засіданні 02.04.2012, у судове засіданні 05.04.2012 представник не прибув).

У судовому засіданні 02.04.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.04.2012 до 14 год. 30 хв.

в с т а н о в и в:

13.10.2008 між Державним підприємством «Свердловський ремонтно-механічний завод»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія»було укладено генеральний договір № 13/10/08/5. Відповідно до п. 1.1. генерального договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія»продає, а Державне підприємство «Свердловський ремонтно-механічний завод»покупає комплектуючі, матеріали, запчастини для ремонту гірничошахтного обладнання.

05.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія»та Приватним підприємством «Євро імпорт»укладено договір № 05/10-2010 про відступлення права вимоги. Відповідно до п. 1 зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія»відступає, а Приватне підприємство «Євро імпорт»набуває право вимоги зобовязань по генеральному договору № 13/10/08/5 та набуває прав та обовязків продавця за генеральним договором № 13/10/08/5 від 13.10.2008, укладеним між Державним підприємством «Свердловський ремонтно-механічний завод»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія».

30.01.2012 Державне підприємство «Свердловський ремонтно-механічний завод»звернулось до господарського суду Луганської області з даним позовом з вимогами визнати недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія»та Приватним підприємством «Євро імпорт»договір відступлення права вимоги № 05/10-2010.

В обґрунтування позову позивач вказує, що оспорюваний договір порушує законні права та інтереси позивача, суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та є не чинним з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.3. генерального договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 перехід права власності визначається датою штемпеля на товарно-транспортних документах про приймання вантажу до перевезення. Таким чином, сторони договору встановили, що набуття права власності на товар підтверджується виключно товарно-транспортними накладними, які є єдиним належним доказом виконання позивачем обовязків по договору. Проте зазначені документи до цього часу позивачу не надані, зобовязання що до передачі товару належним чином не виконані.

Відповідно до п. 3.2. генерального договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 позивач проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія», термін оплати протягом пяти банківських днів, з моменту постачання товару, відповідно виставленого рахунку. Таким чином, виходячи зі змісту генерального договору № 13/10/08/5 та положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобовязання позивача по оплаті товару також не виникли, отже невідомо на які саме зобовязання позивача набуло право вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро імпорт».

Згідно п. 4.3. генерального договору № 13/10/08/5 жодна з сторін не вправі передавати свої права та обовязки за договором третій особі без письмової згоди другої сторони. Статтями 215, 203 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України.

Перший відповідач проти позову заперечив та вказав, що у позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до п. 1.3 генерального договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 перехід права власності на товар визначається датою штемпеля на товарно-транспортних документах про приймання вантажу до перевезення. Таким чином позивач стверджує, що оскільки сторони договору встановили, що набуття права власності на товар підтверджується виключно товарно-транспортними накладними, які є єдиним належним доказом виконання позивачем обовязків по договору, та які позивачу не надані, тому зобовязання щодо передачі позивачу товару належним чином не виконані.

Вказане не відповідає дійсності, оскільки 20.10.2008 між позивачем та першим відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до генерального договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008.

Відповідно до вказаної додаткової угоди, позивач та перший відповідач дійшли згоди змінити п. 1.3. вказаного генерального договору та викласти його в наступній редакції: «п. 1.3. Право власності на товар та всі звязані з цим ризики та зобовязання переходять до покупця при підписанні документів на відпуск».

Такими документами на відпуск є підписані представниками позивача, гр. Дорофєєвим О.В. та гр. Ящуком В.В., накладні про отримання від першого та другого відповідачів комплектуючих, матеріалів та запчастин для ремонту ГШО, на підставі яких право власності на вказаний товар та всі звязані з цим ризики та зобовязання, у розумінні зазначеної вище додаткової угоди № 1 від 20.10.2008, перейшли від першого та другого відповідачів до позивача.

Після укладення договору про відступлення права вимоги зобовязання, перший відповідач передав другому відповідачу усі документи, на яких основане вказане право вимоги, а саме: генеральний договір № 13/10/08/5 від 13.10.2008 та додаткову угоду № 1 від 20.10.2008, яка є його невідємною частиною.

Також, пунктом 3 вказаного договору про відступлення право вимоги зобовязання передбачено, що до другого відповідача переходять права першого відповідача відносно позивача в обсягу та на умовах, які існують на момент укладення цього договору, та згідно умов генерального договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008.

Відповідно до п. 1.1 генерального договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 перший відповідач продає, а позивач покупає комплектуючі, матеріали та запчастини для ремонту ГШО.

Таким чином, після укладення 05.10.2010 між першим та другим відповідачами договору про відступленні права вимоги зобовязання № 05/10-2010, у позивача виникли зобовязання по покупці у другого відповідача відповідно до п. 1.1 генерального договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 комплектуючих, матеріалів та запчастин для ремонту ГШО, що позивач фактично і виконував, а також по оплаті другому відповідачу вказаного товару у відповідності до п. 3.2 вказаного генерального договору.

Зокрема, згідно платіжного доручення № 1182 від 17.06.2011, на підставі рахунку № 238 від 20.12.2010, виставленого другим відповідачем за договором № 05/10-2010 від 05.10.2010 про відступлення права вимоги зобовязання, позивач сплатив другому відповідачу 221368,27 грн.

13.07.2011 позивач також за платіжним дорученням № 1436 та № 1437 від 13.07.2011 сплатив другому відповідачу за виставленим рахунком № 238 від 20.12.2010 грошових коштів на загальну суму 87753,73 грн.

Крім того, згідно платіжного доручення № 1438 від 13.07.2011, на підставі рахунку № 241 від 21.122010 на суму 24728,40 грн., виставленого другим відповідачем також за договором № 05/10-2010 від 05.10.2010 про відступлення права вимоги зобовязання, позивач частково сплатив другому відповідачу грошові кошти у розмірі 12245,79 грн. та заборгованість складає 12482,61 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив, що згідно п. 4.3 генерального договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 жодна зі сторін не вправі передавати свої права та обовязки за договором третій особі без письмової згоди, а оскільки позивач згоди першому відповідачу на укладення договору про відступлення права вимоги зобовязання № 05/10-2010 від 05.10.2010 не надавав, тому, відповідно до вимог ст.ст. 203, 215, 512 Цивільного кодексу України, вказаний договір суперечить Цивільному кодексу України та є недійсним.

Вказане твердження позивача є необґрунтованим, не відповідає дійсності та суперечить вимогам чинного законодавств.

Так, 05.10.2010 перший відповідач спрямував до позивача повідомлення, в якому повідомив, що перший відповідач за договором про відступлені права вимоги зобовязання № 05/10-2010 від 05.10.2010 відступив другому відповідачу права вимоги виконання зобовязань, що виникли на підставі генерального договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008, укладеного між позивачем та першим відповідачем.

Аналогічним чином, другий відповідач своїм листом від 05.10.2010 також повідомив позивача про набуття другим відповідачем права вимоги виконання зобовязань за вказаним генеральним договором № 13/10/08/5 від 13.10.2008.

В подальшому, на виконання умов генерального договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 та договору № 05/10-2010 від 05.10.2010 про відступлення права вимоги зобовязання, другий відповідач протягом 2010-2011 років постачав, а позивач від другого відповідача отримував комплектуючі, матеріали та запасні частини для ремон6ту ГШО та частково їх оплатив.

При цьому, позивача, під час отримання вказаних комплектуючих, матеріалів та запчастин для ремонту ГШО від другого відповідача, не ставив питання про визнання недійсним договору № 05/10-2010 від 05.10.2010 про відступлені права вимоги зобовязання, за яким другий відповідач замість першого відповідача на виконання умов генерального договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 почав постачати до позивача вказані матеріальні цінності, а також не відмовлявся від отримання цих матеріальних цінностей від другого відповідача та при цьому частково їх оплачував, чим своїми діями визнав дійсність вищевказаного договору про відступленні права вимоги зобовязання № 05/10-2010 від 05.10.2010 та схвалив вказаний правочин, укладений між першим та другим відповідачами.

Другим відповідачем наданий аналогічний відзив.

05.04.2012 від представника другого відповідача надійшла заява з клопотанням відкласти розгляд справи через зайнятість. Клопотання судом відхиляється, оскільки справа розглядається більше двох місяців через зміну складу суду, тому сторони мали достатньо часу для здійснення усіх заходів для захисту своїх інтересів.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд дійшов до наступного.

13.10.2008 між Державним підприємством «Свердловський ремонтно-механічний завод»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія»підписаний генеральний договір № 13/10/08/5 на поставку Державному підприємству «Свердловський ремонтно-механічний завод» обладнання.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що поставка здійснюється транспортом продавця, а згідно п. 1.3. договору перехід права власності визначається датою штемпеля на товарно-транспортних документах про прийомку вантажу до перевезення.

Договір з боку позивача підписаний директором ОСОБА_5

06.03.2012 першим відповідачем до справи надана копія додаткової угоди № 1 від 20.10.2008 до договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008, в якій передбачено пункт 1.3 генерального договору викласти в наступній редакції: право власності на товар і всі ризики переходять до покупця при підписанні документів на відпуск.

В додатковій угоді вказано, що вона підписана від імені позивача директором ОСОБА_5

Наявний поруч підпис містить перші літери чийогось прізвища і не мають відношення до прізвища «ОСОБА_5».

Ким виконаний цей підпис невідомо і не доведено суду наявність у цієї особи повноважень на підписання цієї угоди.

Також не надано оригінала угоди, а на копії неможливо встановити кому належить печатка, фрагмент якої є на угоді, тому дана угода судом не приймається до уваги.

Відповідачі стверджують, що вони повідомили позивача про укладення ними договору № 05/10-2010 від 05.10.2010 і після цього поставку товару позивачу здійснював другий відповідач, а позивач частково розрахувався з другим відповідачем за отриманий товар.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачами позивачу таких повідомлень чи доведення цієї інформації до позивача іншим чином.

У справі є ряд копій накладних, у яких зазначено про поставку у 2011 році Приватним підприємством «Євро імпорт»на адресу позивача проволоки нержавіючої на підставі договору переуступки зобовязань № 05/10-2010 від 05.12.2010, але відсутні докази того, що позивач ознайомлений з текстом договору від 05.10.2010.

В копіях довіреності позивача на отримання цінностей від ПП «Євро імпорт»підставою зазначено «Рахунок-фактура»без зазначення будь-яких реквізитів.

В копіях платіжних доручень на перерахування коштів від позивача на адресу ПП «Євро імпорт»підставою платежу вказані ряд рахунків.

В жодному з документів немає посилання позивача на генеральний договір № 13/10/08/5 від 13.10.2008, тому доводи відповідачів про те, що позивач погодився з уступкою права вимоги по цьому договору від першого до другого відповідача є безпідставним.

На вимогу суду відповідачі не надали жодного документа на підтвердження перевезення транспортом товару на адресу позивача.

Державною податковою інспекцією у м. Свердловську Луганської області здійснена перевірка дотримання податкового законодавства Державним підприємством «Свердловський ремонтно-механічний завод». В акті перевірки від 16.03.2012 (стор. 38-45) вказано, що з документів слідує, що дріт, про поставку якого позивачу від другого відповідача зазначено в складених документах, вироблений у Росії на ВАТ «Металургійний завод «Електросталь». В той же час в акті вказано, що за даними митниці відповідачі не здійснювали будь-яких експортно-імпортних операцій.

Враховуючи ці обставини, відсутність товарно0транспортних документів, положення п. 1.3 генерального договору від 13.10.2010, слід визнати відсутність належних доказів поставки товару на адресу позивача.

Відповідно до п. 4.3 генерального договору від 13.10.2008 жодна сторона на вправі передавати свої права та обовязки за даним договором третій особі без письмової на то згоди другої сторони.

Письмова згода позивача на передачу права вимоги по договору від першого до другого відповідача відсутня.

Відповідно до ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку відповідачі підписали договір відступлення права вимоги від 05.10.2010 в порушення умов п. 4.3 генерального договору від 13.10.2008 укладеного між позивачем та першим відповідачем без отримання від позивача письмової згоди на це.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів порівну.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги у відношенні до першого та другого відповідачів задовольнити.

2.Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 05/10-2010 від 05.10.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельні компанія»(Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, 99а, ідентифікаційний код 34703473) та Приватним підприємством «Євро імпорт»(Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, 99а, ідентифікаційний код 37156705).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельні компанія»(Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, 99а, ідентифікаційний код 34703473) на користь Державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод»(Луганська область, м. Свердловськ, смт. Шахтарське, вул. Трушина, 1, ідентифікаційний код 35562599) судовий збір у розмір 536 грн. 50 коп., наказ видати позивачу, після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Євро імпорт»(Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, 99а, ідентифікаційний код 37156705) на користь Державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод»(Луганська область, м. Свердловськ, смт. Шахтарське, вул. Трушина, 1, ідентифікаційний код 35562599) судовий збір у розмір 536 грн. 50 коп., наказ видати позивачу, після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Рішення підписано 10.04.2012.

СуддяВ.Д.Воронько