Вирок № 22500257, 10.04.2012, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1817/1470/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М. при секретарі Скрипка Соіна О.О., з участю прокурора Криушенко Л.І., адвоката ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Куу-Чек Тельманського району Карагандинської області, Казахстан, росіянина, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, мешкаючого тимчасово в АДРЕСА_1, судимого:

1.) 23.01.1991. Сумським обласним судом за ст. 222 ч.1, 17, 93 «б», 42 КК України до 10 років позбавлення волі;

2.) 19.03.1996 Франковським районним судом м. Львова за ст. 183-3 ч.2, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3.) 14.11.2002. Білопільським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі;

4.) 23.10.2007 року Буринським районним судом Сумської області за тс. ст. 186 ч. 2, 395, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі;

5.) 25.07.2011 року Білопільським районним судом Сумської області за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 296 ч. 1 КК України;

ВСТАНОВИВ :

Підсудний ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимим, маючи не зняту і не погашену судимість, знову вчинив умисні злочини за наступних обставин.

Так, в жовтні 2011 року ОСОБА_3, з дозволу власника, тимчасово, проживав за адресою АДРЕСА_2, в господарстві, що належить ОСОБА_2

Маючи вільний доступ до приміщень, на території господарства ОСОБА_2 ОСОБА_3 побачив автомобіль марки ЗАЗ-968, що знаходився на ремонті у дворі ОСОБА_2 та коробку передач, яка лежала на землі поряд з цим автомобілем.

30 жовтня 2011 року, приблизно о 17 год., у ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення коробки передач до легкового автомобіля, що належить ОСОБА_2.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в цей же час, ОСОБА_3, з корисливих спонукань, таємно, при відсутності господаря та сторонніх осіб, взяв тачку, що знаходилася на території господарства ОСОБА_2 та погрузив на неї коробку передач, що належить ОСОБА_2, і вивіз викрадене на вулицю з території господарства.

Викрадену коробку передач до легкового автомобіля ЗАЗ-968, вартістю відповідно до висновку експерта № 534 від 16.12. 2011 року 950 грн. ОСОБА_3 реалізував, а вилучені гроші витратив у власних потребах, заподіявши потерпілому матеріальні збитки на зазначену вище суму.

Окрім цього, 28 грудня 2011 року ОСОБА_3, приблизно о 13 год.10 хв., перебуваючи у стані алкогольного спяніння, без виклику, прибув до Білопільського районного суду, розміщеного в м. Білопілля вул. Шевченка, 17.

Перебуваючи в приміщенні Білопільського райсуду, ОСОБА_3, умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в робочий час, перешкоджаючи нормальній діяльності суду, почав ходити по службовим приміщенням та демонстративно показувати свою зневагу до вказаної державної установи, при цьому він виражався нецензурною лайкою в бік її працівників.

В подальшому ОСОБА_3, не реагуючи на зауваження, та вимоги працівників установи припинити вчиняти хуліганські дії, обійшов службові приміщення другого та третього поверхів Білопільського райсуду, та, приблизно о 13 год. 25 хв., підійшов до вхідних дверей в приміщення суду і прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, що було явно для оточуючих людей, маючи на меті, щоб на його протиправні дії черговий раз звернули увагу, з силою штовхнув вхідні металічні двері в бік їх закриття, в результаті чого, з дверей випало та розбилось скло, розміром 65х150 мм., після чого він вийшов на вулицю.

Хуліганські дії ОСОБА_3 продовжувались на протязі 15 хв. В результаті хуліганських дій ОСОБА_3, відповідно до довідки КП «Сервіс»м. Білопілля, територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Сумській області, було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 269 грн. 70 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 296 ч. 1 КК України фактично не визнав і дав суду письмові пояснення у яких він зазначив, що в жовтні 2011 року він тимчасово проживав у ОСОБА_2 по АДРЕСА_2. В кінці місяця, відчуваючи нестачу грошових коштів, на які його повинен був утримувати ОСОБА_2, він вимушений був здати на металобрухт коробку передач, що знаходилася біля розбитого автомобіля Запорожець на подвір*ї, що належить ОСОБА_2, де він на той час проживав, за що отримав 60,00 гривень, які використав на свої потреби.

Але він не згоден з тим, що коробка передач була новою і коштує 950,00 гривень. Він стверджує, що коробка була несправною і являлася металобрухтом.

Щодо своєї поведінки в приміщенні районного суду 28 грудня 2011 року, то він заперечує той факт, що він виражався нецензурними словами в приміщенні суду, що вів себе агресивно і що скла в фойє приміщення суду він умисно не розбивав. За його твердженням скло розбилося само, внаслідок вібрації. Він зазначає, що за свої дії в суді він вже відбув покарання у вигляді 15 діб арешту, а тому не може нести відповідальність ще й за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки, на його думку, це подвійне покарання.

Не зважаючи на фактично повне не визнання своєї вини у інкримінованих йому злочинах самим підсудним, його вина доведена добутими та вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що в АДРЕСА_2 у нього мається дачне господарство, де він садить город, а також в даному господарстві він проживає в період з весни до осені.

В дворі даного господарства стоїть його автомобіль марки ЗАЗ 968. На даний час автомобіль не справний, і це повязано з тим, весною 2010 року у ньому вийшла з ладу коробка передач.

Щоб в подальшому відремонтувати автомобіль, влітку, а саме в червні 2010 року, на авто ринку м. Суми, він придбав нову коробку передач до автомобіля ЗАЗ-968, заплативши за неї 950 грн.

Дану коробку передач він привіз до себе додому, встановив на автомобіль, нетривалий час поїздив і через вихід з ладу двигуна, який застукав, він змушений був зняти коробку, яку залишив біля автомобіля і де вона зберігалася до кінця жовтня 2011 року.

На початку жовтня 2011 року дільничний інспектор запропонував йому впустити на тимчасове проживання ОСОБА_3, у якого було відсутнє власне житло.

Оскільки останнього він раніше знав, разом з ним навчався в училищі, то погодився впустити проживати, харчуватися, його в дачному володінні по АДРЕСА_2. Він періодично відвідував його і зауважень не мав.

В подальшому, коли його не було вдома, ОСОБА_3 почав зловживати спиртними напоями, і коли він прийшов до свого господарства 31.10. 2011 року, то останній знаходився у стані алкогольного спяніння. В звязку з цим, він попросив ОСОБА_3, щоб той пішов з його господарства.

Цього ж дня, під час огляду, він помітив, що з двору господарства зникла коробка передач до автомобіля ЗАЗ-968, яка знаходилась біля автомобіля. В даній крадіжці він почав підозрювати ОСОБА_3, так, як до його проживання у нього, дана коробка передач була на місці, він чітко це памятав. Він хотів сам знайти ОСОБА_3, та вияснити обставини крадіжки, але не знайшов, тому звернувся до міліції з заявою.

Дану коробку передач майже він не використовував, вона була новою, хоча й вимазаною в масло.

ОСОБА_3 проживав у нього в хаті, тобто мав вільний доступ як до двору, так і до будинку, і інших будов.

Оглянувши господарство після крадіжки, він помітив, що змінилось місце розміщення деревяної тачки, і він зрозумів, що коробку передач вивозили з господарства саме на ній, оскільки, на ній залишилося масло від коробки передач. Пізніше ОСОБА_4 йому зізнався, що це він викрав коробку передач і вибачався перед ним.

Так, свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона працює секретарем Білопільського райсуду, 28 грудня 2011 року після обідньої перерви, коли вона знаходилася на своєму робочому місці на 3 поверсі, в кабінет зайшов підсудний і нічого не говорив, він був у стані алкогольного сп*яніння, від нього було чутно різкий запах алкоголю, він був у брудному одязі, його хода була шаткою, на її запитання, що йому потрібно, він сказав, що йому потрібна суддя Кліщ і вона вказала де знаходиться кабінет судді. Після цього підсудний вийшов з її кабінету і через кілька хвилин почули звук розбитого скла на першому поверсі, згодом вони дізналися, що це ОСОБА_4 розбив скло на вхідних дверях суду.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона працює керівником апарату Білопільського районного суду, 28 грудня 2011 року, коли після обідньої перерви вона знаходилася на своєму робочому місці, до них в кабінет зайшов ОСОБА_4, раніше не відомий їм, він був у нетверезому стані, запитував що у них таке, де знаходяться судді, на що вона відповіла де знаходяться судді, після цього він став обурюватися, виражатися нецензурними словами на їхню адресу та адресу суддів, показувати непристойні жести, після чого зачинив двері і вийшов від них. Вона ще не встигла по телефону повідомити про подію голову суду, як з першого поверху почувся брязкіт розбитого скла. Коли спустилася вниз то побачила, що на вхідних дверях було розбите скло, там же стояв ОСОБА_4, який почувши, що зараз прибудуть працівники міліції, знову почав виражатися нецензурними словами.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що працюючи заступником керівника апарату суду вона 28.12.2011 року була на своєму робочому місці в Білопільському районному суді в кабінеті на 2-му поверсі, і приблизно о 13.30 год. до кабінету, перебуваючи у стані алкогольного спяніння заходив ОСОБА_4, який безпричинно почав висловлюватись нецензурною лайкою в її бік та в бік ОСОБА_6 , а також на адресу всіх суддів. Через деякий час вони почули сильний стукіт металевих дверей і брязкіт розбитого скла, а спустившись вниз вони побачили, що це ОСОБА_4 розбив скло у дверях.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він працює робітником Білопільського районного суду. 28 грудня 2011 року він після 13 години знаходився у фойє приміщення суду, в цей час у фойє по східцях спустився підсудний і підійшовши до нього, попросив закурити, але він відповів, що не курить. Після цього підсудний пішов на вихід, відчинив зовнішні металічні двері і сильно їх вдарив, від чого скло розсипалося, утворивши отвір, який він змушений був зашивати металом. Після удару він вибіг на вулицю, на східцях затримав ОСОБА_4, завів до приміщення суду і викликав міліцію. Почувши про міліцію підсудний став виражатися нецензурними словами у присутності працівників суду. Скло було товсте, та закріплене резинками, та металевими накладками, і, щоб воно випало, необхідно, умисно, та з силою штовхнути двері, що ОСОБА_3 і зробив.

Свідок ОСОБА_9, пояснення якої були досліджені в судовому засіданні, дала суду аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що у жовтні місяці 2011 року підсудний на візку привіз йому коробку передав від автомобіля «Запорожець», сказавши, що взяв він її зі свого гаражу. Коробка була у гарному, робочому стані, а тому він купив її у підсудного, заплативши до 100 грн. Дану коробку він купував не як металобрухт, а як справний виріб, для використання за прямим призначенням і в подальшому вона була установлена на автомобіль одного із його замовників.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що в його провадженні перебувала кримінальна справа відносно ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_2 та у вчиненні хуліганських дій в приміщенні Білопільського районного суду. На протязі всього досудового слідства між ним та ОСОБА_3 був повний контакт, ОСОБА_3 повністю визнавав свою вину у вчиненні крадіжки коробки передач, а також у вчиненні хуліганських дій в приміщенні Білопільського районного суду. Він вільно і невимушено давав пояснення з приводу вчинення цих злочинів, проводив відтворення обстановки і обставин цих подій, читав і підписував протоколи допитів та інших слідчих дій, не маючи при цьому ніяких зауважень до ведення ним слідства. Ніякого фізичного чи психічного впливу він до ОСОБА_3 не застосовував.

Крім того вина підсудного стверджується:

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, під час якої останній добровільно розповів про факт вчинення ним крадіжки коробки передач до автомобіля ЗАЗ з господарства ОСОБА_2, та вказав місце де вона лежала (а.с. 128-132).

- висновком автотоварознавчої експертизи № 534 від 16.12.2011 року, відповідно до якого було встановлено вартість коробки передач, викраденої ОСОБА_3 у ОСОБА_2 (а.с. 135 -137);

- протоколом огляду місця події, під час якого було виявлене розбите скло вхідних дверей Білопільського районного суду (а.с. 51-55);

- довідкою КП «Сервіс»про вартість робіт по остеклінню дверей Білпільського районного суду після їх пошкодження ( а.с.67)

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази суд вважає, що вина підсудного в описаних вище злочинах доказана повністю.

Не визнання в судовому засіданні вини самим підсудним суд розцінює, як обраний ним спосіб захисту з метою ухилитися він кримінальної відповідальності або ж пом*якшення своєї участі.

Суд не може погодитися з позицією підсудного в тій частині, що він вже відбув покарання за дії вчинені в Білопільскому районному суді 28.12.2011., а тому не повинен знову нести відповідальність за ті ж самі дії, оскільки, це не так.

З матеріалів справи вбачається, що після вчинення хуліганський дій в приміщенні Білопільського райсуду на ОСОБА_4 був складений протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки, він вчинив злісну непокору законним вимогам працівників міліції в адміністративній будівлі Білопільського райсуду. На підставі цього протоколу він, згідно постанови суду від 28.12.2011. був притягнутий до адміністративної відповідальності за цим законом за те, що він у приміщенні суду вів себе агресивно, на зауваження не реагував, при припиненні незаконних дій вчинив злісну непокору їх законним вимогам.

З цього вбачається, що ОСОБА_4 був притягнутий до відповідальності не за його хуліганські дії відносно працівників суду, не за розбиття з хуліганських спонукань скла у дверях суду, а за зовсім інші дії, що дає підстави для притягнення його до відповідальності за ст. 296 ч.1 КК України.

Крім того, у суду немає підстав ставити під сумнів висновок судової авто-товарознавчої експертизи, щодо визначення вартості коробки передач, що належала ОСОБА_2, оскільки, експертиза була проведена згідно методики проведення експертиз з використанням необхідних джерел інформації, даних ринку та Інтернету.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 185 ч. 2 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно та за ст. 296 ч. 1 КК України, так як він грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

При визначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеризуючі дані на нього.

Те, що підсудний вчинив злочин в стані алкогольного спяніння та має рецидив злочину, суд розцінює як обтяжуючі його покарання обставини.

Помякшуючих покарання обставин суд не вбачає.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

По справі територіальним управлінням державної судової адміністрації в Сумській області заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків в сумі 269, 73 гривень.

Також, по справі потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків у сумі 950,00 гривень

Суд вважає, що відповідно до ст. 1166 ЦК України позови підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки в суді доведено, що діями підсудного, як потерпілому ОСОБА_2, так і ТУ ДСА заподіяні матеріальні збитки, що стверджується матеріалами справи.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 296 ч. 1 КК України і призначити покарання:

за ст. 185 ч. 2 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ст. 296 ч. 1 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування призначити 2 (два) роки позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому залишити ту ж тримання під вартою, рахуючи строк покарання з дня затримання, тобто з 02 березня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь територіального управління державної судової адміністрації в Сумській області 269 гривень 73 копійки у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 950,00 гривень у відшкодування матеріальних збитків.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 450 гривень 24 копійок, з зарахування на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.

Речові докази: тачка, що находиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2, - залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд на протязі 15 днів з дня його проголошення, а для засудженого в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Б.М.Клочко