Постанова № 22498851, 01.02.2012, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 3/1406/39/12

П О С Т А Н О В АІ М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2012 рокусмт. Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Поділля Веселинівського району Миколаївської області, освіта середня спеціальна, одружений, працює головою ФГ “Ластівка”, проживає: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1, являючись головою Фермерського господарства «Ластівка», допустив порушення вимог законодавства про працю. При використанні кваліфікованої праці механізатора в Господарстві не розроблено міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень для визначення посадових окладів кваліфікованих працівників. Так, відповідно до штатного розпису, який затверджений головою Господарства 01.04.2011р., механізатору встановлений посадовий оклад в розмірі з 1 квітня 960 грн., 1 жовтня - 985 грн.. Таким чином, на Господарстві не розроблена схема посадових окладів (тарифних ставок), не визначено мінімальний розмір тарифної ставки робітника І розряду (техніка) для формування тарифної сітки.

Згідно зі ст.6 Закону України “Про оплату праці” основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складеності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.

Нарахування працівникам заробітної плати на рівні мінімальної заробітної плати свідчить про не запровадження тарифної системи оплати праці в оплаті праці за виконання кваліфікованої роботи. Керівником не визначено безпосередню тарифну ставку робітника І розряду (техніка) та міжпосадові співвідношення, які застосовуються до тарифної ставки робітника І розряду для визначення рівня посадового окладу працівника, що не відповідає ч.3 ст.6 Закону України “Про оплату праці”.

Положенням “Про оплату праці” визначено конкретні строки виплати заробітної плати, а саме: аванс - 15 числа, остаточна виплата - 30 числа. Перевіркою відомостей нарахування та виплати заробітної плати за період квітень 2011р. - листопад 2011р. встановлено, що заробітна плата в Господарстві виплачується один раз на місяць, що порушує вимоги ч.1 ст.24 Закону України “Про оплату праці”. Так, заробітна плата за серпень 2011р. працівникам в сумі 2313,60 грн. була виплачена один раз на місяць 30.08.2011р., що підтверджує платіжна відомість від 30.08.2011р. та видатковий касовий ордер від 30.08.2011р. ; заробітна плата за вересень 2011р. працівникам в сумі 2313,60 грн. була виплачена один раз на місяць, 30.09.2011 р., що підтверджує платіжна відомість на виплату грошей за вересень та видатковий касовий ордер від 30.08.2011р ; заробітна плата за жовтень 2011р. працівникам в сумі 2313,60 грн. була виплачена один раз на місяць 27.10.2011р., що підтверджує платіжна відомість на виплату грошей за жовтень та видатковий касовий ордер від 27.10.2011р ; заробітна плата за листопад 2011р. працівникам в сумі 462,72 грн. була виплачена один раз на місяць 30.11.2011 р., що підтверджує платіжна відомість на виплату грошей за листопад; Так, наприклад заробітна плата за вересень 2011р. ОСОБА_2 була виплачена єдиним платежем в сумі 462,72 грн., ОСОБА_3 була виплачена єдиним платежем в сумі 462,72 грн., заробітна плата працівникам за жовтень 2011р. ОСОБА_4 була виплачена єдиним платежем в сумі 462,72 грн., ОСОБА_5 була виплачена єдиним платежем в сумі 462,72 грн..

Також відслідковується не дотримання мінімальної заробітної плати, встановленої державою з жовтня 2011 року, що є порушенням ст. 95 КЗпП України, ст.3 ЗУ “Про оплату праці”. Так, наприклад, працівнику ОСОБА_2 нараховувалась заробітна плата в розмірі 960 грн., при цьому мінімальна заробітна плата в жовтні 2011 року становила - 985 грн.

Із наказів про звільнення працівників, відомостей на виплату заробітної плати за період з квітня 2011р. по листопад 2011р. вбачається, що в порушення вимог ч.1 ст.24 Закону України “Про відпустки” при звільненні працівникам не нараховано та відповідно не виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної щорічної відпустки. Так, наприклад, працівнику ОСОБА_2 не нарахована та відповідно не виплачена грошова компенсацію за всі дні не використаної щорічної відпустки за період роботи з 16.06.2011р. по 01.11.2011р., дане порушення встановлено відносно ще 3 працівників.

Вищевказані порушення законодавства свідчать про порушення головою ФГ “Ластівка” статей ч.2 ст.1, ст.6 Закону України “Про оплату праці”, ч.3 ст.6 Закону України “Про оплату праці”, ст. 95 КЗпП України, ст.3 ЗУ “Про оплату праці”, ч. 1 ст.24 Закону України “Про відпустки”, ч. 1 ст.24 Закону України “Про оплату праці”. Порушення посягають як на трудові права працівників, так і на встановлений законодавством України про працю порядок управління, що відповідно до ст.9 КУпАП кваліфікується як адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю, суду пояснив, що дійсно перевіркою були встановлені порушення трудового законодавства, які в даний час виправлені, та підтверджуються відповідними документами.

Суд, вислухав пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 доведена та досліджені матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, в судовому засіданні підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом № 14-11-046/0095 від 19.12.2011 року про адміністративне правопорушення, складеного провідним державним інспектором праці ТДІП ОСОБА_6

При визначенні виду адміністративного стягнення суд враховує особу та суспільну небезпеку вчиненого ним адміністративного правопорушення, та матеріальне становище. ОСОБА_1 працює, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони. За таких умов з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 достатнє та відповідне стягнення у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 221, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

постановив:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ррку народження, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (пятсот десять ) грн. .

Одержувач: д/бюджет Веселинівського району Миколаївської області, код ЕДРПО 37363365, МФО 826013, банк отримувача ГУДКУ у Миколаївській області, рахунок 31112106700098 .

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко