Ухвала суду № 22497941, 05.04.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючогоКулянди М. І.

суддів: Бреславського О.Г., Одинака О.О.

секретарТодоряк Г.Д.

за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Регіон-центр», Чернівецької філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», виконавчого комітету Чернівецької міської ради, СГРІФО Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій Чернівецької філії ВАТ «Укртелеком», ПП «Регіон-центр», зобовязання вчинити дії по відновленню картотеки реєстраційного обліку; визнання недійсними довідок № 588 від 22 лютого 2007 року та № 70 від 24 квітня 2007 року; визнання незаконним і скасування п. 4.3., п. 4 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27 березня 2007 року № 238/5; визнання незаконним і скасування розпорядження органу приватизації 3446554 від 19 червня 2007 року; визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1; визнання не набувшим право користування даним житловим приміщенням та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_6, поданою в інтересах ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 грудня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів ПП «Регіон-центр», Чернівецької філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», виконавчого комітету Чернівецької міської ради, СГРІФО Шевченківського РВУ МВС України в Чернівецькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій Чернівецької філії ВАТ «Укртелеком», ПП «Регіон-центр», зобовязання

вчинити дії по відновленню картотеки реєстраційного обліку; визнання

недійсними довідок № 588 від 22 березня 2007 року та № 70 від 24 квітня 2007 року; визнання незаконним і скасування п. 4.3., п. 4 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27 березня 2007 року № 238/5; визнання незаконним і скасування розпорядження органу приватизації 3446554 від 19 червня 2007 року; визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1; визнання не набувшим право користування даним житловим приміщенням та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1

Зазначає, що з 1985 року перебуває у трудових відносинах з Чернівецькою філією ВАТ «Укртелеком», де працює на посаді водія.

Спільним рішенням адміністрації і профкому від 17 вересня 1985 року йому було надано житлову площу в гуртожитку АДРЕСА_1, який знаходився на той час у повному господарському віданні державного підприємства «Укртелеком». Йому було надано у користування ліжко-місце, інвентар, а саме: шафу, тумбочку, стіл, стілець, холодильник тощо.

Вказує, що 15 січня 1986 року він був прописаний на надану йому площу в гуртожитку і фактично залишається там прописаний по даний час, іншого житла крім цього у нього немає і лише для цієї реєстрації він більше 20 років погоджувався працювати на підприємстві, незважаючи на низьку заробітну плату, де стаж його роботи безперервно складає 24 роки. Плата за дане житло з нього стягувалася і продовжує стягуватися при виплаті зарплати в бухгалтерії філії.

У 2003 році у гуртожиток був вселений ОСОБА_4, який також працює в філії ВАТ «Укртелеком». Останній у 2008 році приватизував кімнату в гуртожитку із сімєю (неповнолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1), при цьому дружина останнього ОСОБА_5 проживала в кімнаті, однак зареєстрованою не була.

Звертаючись до Департаменту ЖКГ, ПП «Регіон-центр»він отримував відповіді про те, що не прописаний у гуртожитку АДРЕСА_1. У звязку з наведеним, вважає, що з боку Департаменту ЖКГ, ПП «Регіон-центр», СГРІФО УМВС України в Чернівецькій області і філії ВАТ «Укртелеком»були допущені неправомірні дії, внаслідок яких його позбавлено права на житлову площу.

27 березня 2007 року виконавчим комітетом Чернівецької міської ради прийнято рішення № 235, яким квартиру АДРЕСА_1 виключено із числа гуртожитків та відкрито на ОСОБА_4 особовий рахунок на спірну квартиру. Вважає, дане рішення незаконним, адже він мав першочергове право перед ОСОБА_4 на приватизацію даної квартири.

З врахуванням вищенаведеного вважає розпорядження органу приватизації Чернівецької міської ради від 19 червня 2007 року № 46554 про приватизацію спірної квартири незаконним, оскільки винесено на підставі недостовірних відомостей та з порушенням житлових прав.

Просив суд визнати недійсним довідку ПП «Регіон-центр»№ 588 від 22 лютого 2007 року, від 24 квітня 2007 року б/н, № 601 від 11червня 2008 року; зобовязати реєстраційний орган ПП «Регіон-центр»та СГІРФО Шевченківського РВУ МВС в Чернівецькій області внести відомості до його паспорта про реєстрацію з 16 січня 1986 року за адресою по АДРЕСА_1 визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Чернівецької міської ради № 238/5 від 27 березня 2007 року про переоформлення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1; визнати незаконним і скасувати розпорядження органу приватизації Чернівецької міської ради № 46554 від 19 червня 2007 року про передачу спірної квартири у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та членам його сімї; усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням АДРЕСА_1 шляхом зобовязання відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 надати ключі від дверей квартири та вселення його в цю квартиру.

У травні 2009 року позивачем було збільшено позовні вимоги, зокрема він просив визнати неправомірними дії адміністрації ЧФ ВАТ «Укртелеком»та ПП «Регіон-центр»при утриманні і експлуатації гуртожитку; визнати недійсними довідки видані ПП «Регіон-центр»№ 588 від 22 лютого 2007 року; від 24 квітня 2007 року б/н; № 601 від 11 червня 2008 року як такі, що містять неповноту, неточну та недостовірну інформацію; зобовязати реєстраційні органи ПП «Регіон-центр» та СГРІФО Шевченківського РВУ МВС України в Чернівецькій області поновити облікові дані шляхом внесення відомостей його місця реєстрації і проживання, починаючи з 16 січня 1986 року до реєстраційного обліку на квартиру АДРЕСА_1; визнати незаконним і скасувати пп. 4.3 п. 4 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27 березня 2007 року № 238/5; визнати незаконним і скасувати розпорядження органу приватизації № 46554 від 19 червня 2007 року; визнати недійсним і скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та членам його сімї; усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням АДРЕСА_1 шляхом зобовязання відповідача ОСОБА_4 надати ключі від вхідних дверей в приміщення та вселення ОСОБА_3 в цю квартиру.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного підприємства «Регіон-центр», Чернівецької філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, Державного департаменту у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в своїх та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 без самостійних вимог відносно спору про визнання неправомірними дій Чернівецької філії ВАТ «Укртелеком», ПП «Регіон-центр», зобовязання вчинити дії по відновленню картотеки реєстраційного обліку; визнання недійсними довідок № 588 від 22 лютого 2007 року та № 70 від 24 квітня 2007 року; визнання незаконним і скасування п. 4.3., п. 4 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27 березня 2007 року № 238/5; визнання незаконним і скасування розпорядження органу приватизації 3446554 від 19 червня 2007 року; визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1; визнання не набувшим право користування даним житловим приміщенням та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 відмовлено.

Скасовано вжиті заходи за ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 вересня 2008 року щодо забезпечення позову після набрання рішенням законної сили.

На дане рішення суду ОСОБА_6, подано апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_3 на предмет його скасування з ухваленням нового рішення, яким просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим через невідповідність висновків суду обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У запереченні на апеляційну скаргу представник ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_10просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення Шевченківського районного суду від 23 грудня 2011 року залишити без змін.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради, № 221/9 від 02 квітня1996 року, № 723/19 від 08 жовтня 1997 року, № 543/14 від 19 липня 2000 року, відповідних заяв орендаря, нерухоме майно - приміщення площею 81.8 кв.м., яке розміщено в АДРЕСА_1 перебували в строковому платному користуванні ЧФ ВАТ «Укртелеком». Згідно договору оренди за №101/168-13 від 09 квітня 2004 року, укладеного між Чернівецькою міською радою та ВАТ «Укртелеком», нерухоме майно площею 81,8 кв.м. розміщене в АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі КЖРЕП № 7, вартість якого становить - 37836,48 грн., строком до 08 березня 2005 року було передано для використання під гуртожиток. Двосторонньою угодою №196-29 від 31 грудня 2004 року вказаний договір було розірвано.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 протягом січня 2005 2008 року в спірному приміщенні не проживав, фактичним місцем його проживання протягом 2007-2008 року була квартира АДРЕСА_17

ОСОБА_4 та члени його сім”ї набули права користування спірним приміщенням внаслідок фактичного проживання на спірній площі та оплати за її проживання.

Приватизація квартири АДРЕСА_1 відбулася згідно вимог, передбачених ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та п.5, 13, 14 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 15 вересня 1992 року,- за письмовою згодою всіх повнолітніх мешканців, які постійно проживали у квартирі за рішенням уповноваженого органу приватизації.

Підстав для визнання незаконним і скасування розпорядження Департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Чернівецької міської ради №46554 від 19 червня 2007 року про безоплатну передачу ОСОБА_4 та членам його сім”ї в спільну сумісну власність квартири АДРЕСА_1 немає.

Такий висновок суду ґрунтується на нормах матеріального права та на підставі поданих сторонами доказів.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду України»приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація)- це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб,кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду України» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування,державними підприємствами,організаціями,установами,у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств,організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.Начало формы

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, спільним рішенням адміністрації та профкому від 17 вересня 1985 року ОСОБА_3 було надано право на одно ліжко-місце АДРЕСА_1

ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 з січня 2005 року не проживав, комунальні платежі не сплачував, фактичним місцем його проживання протягом 2007-2008 року була квартира АДРЕСА_17 У спірне приміщення в 2003 році було поселено на ліжко-місце ОСОБА_4, на той час він також працював у філії ВАТ «Укртелеком». З 2005 року після розірвання договору оренди спірного приміщення між ВАТ «Укртелеком»та міською радою, він продовжував проживати у цьому приміщенні, яке стало не кімнатою гуртожитку, а повноцінною двохкімнатною квартирою. На цей час в нього була сімя, яка складалася із чотирьох осіб. Під час проживання у спірному приміщенні, яке вже не входило в перелік гуртожитків, в 2007 році він звернувся до органу приватизації з проханням оформити передачу в спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1 , на підставі чого було прийнято рішення про приватизацію та видано 19 червня 2007 року свідоцтво про право власності, згідно якого він з членами сім”ї став власником.

При цьому, судом правильно враховано, що згідно договору оренди за №101/168-13 від 09 квітня 2004 року, який було укладено між виконкомом Чернівецької міської ради, в особі департаменту економіки і ВАТ «Укртелекомом строком до 08 березня 2005 року, майно було передано з метою використання під гуртожиток. Двосторонньою угодою №196-29 від 31 грудня 2004 року вказаний договір було розірвано.

Як свідчить витяг з рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27 березня 2007 року за № 238/5 «Про видачу ордерів на житлову площу, закріплення та виключення квартир з числа службових і гуртожитків, взяття та зняття з квартирного обліку», що згідно п.п. 4, 4.3 виключено з числа гуртожитків квартиру № 8 , яка складається з двох кімнат, житловою площею 60,3 кв.м. по АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_4 з сім»єю із чотирьох осіб, який відпрацював на Чернівецькій філії ВАТ «Укртелеком»більше десяти років та відкрито на нього особовий рахунок.

Таким чином, колегія суддів вважає, що приватизація квартири АДРЕСА_1 відбулася згідно вимог, передбачених ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та п.п. 5,13,14 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, за письмовою згодою усіх повнолітніх мешканців, які постійно проживають у квартирі за рішенням уповноваженого органу приватизації.

Право ОСОБА_3 приватизацією спірної квартири не порушено, а суд обєктивно прийшов до висновку, що відсутні підстави для визнання незаконним і скасування розпорядження органу приватизації № 46554 від 19 червня 2007 року та визнання недійсним та скасування свідоцтва про права власності на вищезазначену квартиру та щодо усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням спірної квартири шляхом вселення позивача у квартиру АДРЕСА_1

Посилання апелянта на те, що в позивача ОСОБА_3 було безстрокове користування наданим йому спірним жилим приміщенням не заслуговують на увагу, оскільки позивач до адміністрації профкому філії ВАТ «Укртелеком »з заявами про поліпшення житлових умов не звертався, фактично переїхав проживати в інше місце, тривалий період часу, а саме з 2005 року не проживав в спірному приміщенні, фактичним місцем його проживання була квартира АДРЕСА_17

Доводи апелянта про те, що не ґрунтується на законі висновок суду, що непроживання ОСОБА_3 протягом січня 2005 2008 року у спірному приміщенні, а фактичне його проживання у АДРЕСА_17 є підставою у відмові в позові, не випливають із встановлених судом обставин, тобто є необґрунтованими.

В судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також дослідженими в судовому засіданні квитанціями про внесення плати за користування спірним житловим приміщенням та актом ПП «Регіон - центр»встановлено, що ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 з січня 2005 року не проживав, комунальні платежі не сплачував. Зазначене підтверджується і даними міської поліклініки та відповідно поштового зв»язку , з яких видно, що за медичною допомогою і отриманням кореспонденції за спірною адресою не звертався.

Згідно довідки ВАТ «Укртелеком»від 20 жовтня 2008 року, яка була досліджена в судовому засіданні, вбачається, що відрахування за користування гуртожитком з ОСОБА_3 не проводилися.

Факт непроживання у спірній квартирі позивача спростовується поясненнями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які підтвердили фактичне його проживання ОСОБА_3 протягом 2007 - 2008 року в квартирі АДРЕСА_17. З пояснень представника ВАТ «Укртелеком»щодо здійснення телефонних розмов і проведених вхідних і вихідних дзвінків з номерів телефонів диспетчерської служби установи на телефонний номер особи, в якої проживав ОСОБА_3, а саме - ОСОБА_14 та досліджених роздруківок розмов з телефонів, встановлених в диспетчерській службі Центру телекомунаційних послуг ЧФ ВАТ «Укртелеком»на номер телефону 514719, встановлений в приміщенні квартири АДРЕСА_17 вбачається,що дзвінки робилися ОСОБА_3 Вищенаведене підтверджується довідкою від 30 березня 2009 року та довідкою розмов із зазначених вище телефонів.

Судом першої інстанції правильно прийняті як належні докази також рахунки по оплаті експлуатаційних витрат між ПП Регіон центр та ВАТ «Укртелеком»(як платником) за період з 2007 року. З досліджених роздруківок по відрахуваннях встановлено, що ОСОБА_16 за період 2007 - 2008 рр. проводив оплату як за гуртожиток, так і квартплату. Крім того, свідок ОСОБА_17, яка була допитана в судовому засіданні, підтвердила, що така оплата проводилася шляхом відрахувань із заробітної плати.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_3 в спірному житловому приміщенні протягом 2005 - 2008рр. фактично не проживав, виселився із нього за власним бажанням, при цьому втративши право на ліжко - місце у гуртожитку. У звязку з тим, що гуртожиток як такий, перестав існувати, а в спірному приміщенні він не проживав, то він не набув права на проживання у спірній квартирі.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 був вселений в установленому законом порядку в гуртожиток і тому набув права постійного користування наданим йому житловим приміщенням не заслуговують на увагу, оскільки ЧФ ВАТ «Укртелеком»згідно з договором оренди, який було укладено з Чернівецьким міськвиконкомом отримав в оренду квартиру АДРЕСА_1, яка використовувалася як гуртожиток з 1997 року. В подальшому, дана квартира була виключена з числа гуртожитків, поновлено її на балансі житлового фонду, після чого ВАТ «Укртелеком»не являвся власником вищевказаного житлового приміщення, а договір оренди у зв»язку із прийняттям рішення міськвиконкому № 130/3 від 01 січня 2005 року, було розірвано і на спірне приміщення.

Доводи апелянта про те, що суд безпідставно відмовив в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування п.п.4.3, 4 рішення виконкому Чернівецької міської ради №238/5 від 27 березня 2007 року про виключення з числа гуртожитків квартири АДРЕСА_1 та відкриття на цю квартиру особового рахунку на ОСОБА_4 і в звязку з цим було порушено законні права ОСОБА_3 на користування спірним приміщенням є безпідставними, спростовуються вищенаведеним.

Крім того, оскільки станом на 2007 рік, тобто на період ухвалення оспорюваного рішення виконкому міської ради, міська рада була власником оспорюваної квартири, за наявності даних, що в ній проживає лише відповідач із сімєю, вона вправі була розпорядитись житлом із державного житлового фонду на користь відповідача. При цьому права позивача не були порушені, оскільки фактично у спірній квартирі він не проживав, із заявою про її приватизацію не звертався.

Апелянтом неправильно трактовано, що спірна квартира перебувала у повному господарському віданні ВАТ «Укртелекому», так як право повного господарського відання-це право юридичної особи володіти, користуватися, розпоряджатися майном, яке надано їй власником для здійснення підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з договору оренди нерухомого майна № 101/168-13 від 09 квітня 2004 року, який в подальшому був розірваний, ВАТ «Укртелеком»ніколи не являвся власником спірного нерухомого майна. Вищезазначена квартира була передана ВАТ «Укртелекому»власником у тимчасове платне володіння та користування на певний строк, а право розпоряджатися даним майном не надавалось.

Доводи апелянта про те, що ПП «Регіон - центр»відповідно до закону не вправі видавати довідки про реєстрацію фізичних осіб є безпідставними.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання»довідка про реєстрацію місця проживання- документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує місце проживання та місце перебування особи.

Пунктом 1 розділу 2 Примірного регламенту з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання ( перебування) фізичних осіб передбачено, що документи для реєстації місця перебування особи подаються житлово- комунальними підприємствами органів місцевого самоврядування, що самостійно здійснюють обслуговування будинків.

Як вбачається із матеріалів справи, ПП «Регіон- центр»видало ОСОБА_4 довідки про реєстрацію його та членів сімї № 588 від 22 лютого 2007 року та №70 від 24 квітня 2007 року в спірному житловому приміщенні.

Приватне підприємство «Регіон - центр»є житлово - експлутаційною установою, що обслуговує будинок АДРЕСА_1, а тому правомірно видала вищезазначені довідки про склад сімї ОСОБА_4, який постійно проживав у спірному житловому приміщенні та був зареєстрований в ньому.

А тому суд дійшов до правильного висновку, що зазначені довідки не породили, не змінили, та не припинили правовідносини, оскільки вони слугували для підтвердження факту проживання, а не були підставою для набуття права на проживання.

Враховуючи всі обставини по справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 грудня 2011залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: