Рішення № 2249782, 01.06.2007, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа №2-251/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2007 року Кролевецький районний суд Сумської області

в особі судді -Макаровець А.М.

при секретарі -Колівошко Н.М.

з участю позивачки -ОСОБА_2

представника позивачки -ОСОБА_1

представників відповідача -Мельниченко О.М. , Коломієць В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконкому Кролевецької міськради Сумської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, і просить:

1) поновити її на роботі на посаді діловода виконкому Кролевецької міської ради;

2) стягнути з виконкому Кролевецької міської ради на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу;

3) стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що з 04 серпня 1992 року вона працювала на посаді діловода виконкому Кролевецької міської ради.

23 березня 2007 року її звільнили з посади у зв"язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України. її звільнення вона вважає незаконним з наступних підстав.

Відповідно до розпорядження міського голови м. Кролевець від 23.03.2007 року № 64-р її звільнення відбулось на виконання рішення дев"ятої сесії п"ятого скликання Кролевецької міської ради від 16.01.2007 року "Про структуру виконавчого апарату Кролевецької міської ради". Відповідно до зазначеного рішення, у зв"язку зі змінами в організації виробництва і праці штатів, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 03.05.1999 року № 758, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 86 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", міська рада вирішила внести до діючої структури виконавчого апарату міської ради зміни, - вивівши зі штату посаду діловода (1 одиницю) і ввівши посаду спеціаліста по земельних питаннях.

Відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п.1 ст. 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Крім того, ч.3 ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Про наступне вивільнення її попередили 23.01.2007 року, тобто за 2 місяці до звільнення. За весь період попередження їй не пропонували роботи, хоча їй достовірно відомо, що саме з 23.01.2007 року до 23.03.2007 року у виконкомі міської ради було принаймні 2 вакансії на які були прийняті працівники. Це посада архівіста 2 категорії трудового архіву Кролевецької міської ради та посада керівника госпрозрахункової групи по обліку та розподілу земель виконкому міської ради. Наскільки їй відомо, ці посади не відносяться до посад державних службовців і не вимагають спеціальної освіти або кваліфікації, а також спеціальних навиків роботи і тому могли бути їй запропоновані. Таким

чином вона вважає, що у виконкомі міської ради була можливість надати їй інше місце роботи, а не звільняти і саме з цих підстав вона вважає, що її звільнення є незаконним.

Під час розгляду справи позивачка зазначила, що реально вона могла б претендувати на посаду архівіста 2 категорії, оскільки кваліфікаційні вимоги до цієї посади відповідають її освітньому рівню, і крім того дана посада більш наближена до тих трудових функцій, які вона виконувала на посаді діловода.

У разі незаконного звільнення з роботи працівник, згідно з ч.1, 2 ст. 235 КЗпП України повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Одночасно з цим повинно бути вирішене питання про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. У зв"язку з чим, уточнивши свої вимоги під час розгляду справи, вона просить стягнути з відповідача на її користь 981 грн. 56 коп.3а час вимушеного прогулу, оскільки згідно довідки Кролевецького міськвивонкому середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 складає 786 грн. 96 коп., середньоденна 36 грн. 60 коп.

Термін вимушеного прогулу з 24.03.2007 року до 01.06.2007 року включно:

-березень 2007 року - 5 робочих днів,

· квітень 2007 року - повний місяць,

· травень 2007 року - повний місяць,

- червень 2007 року - 1 робочий день, звідси (5 х 36, 60) + 786, 96 + 786, 96+

(1x36, 60) =1793, 52 грн.

Від отриманої суми необхідно відняти суму виплаченої при звільненні вихідної допомоги, яка складає 811 грн. 96 коп., звідси 1793, 52-811, 96=981, 56 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган відшкодовує моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв"язку з її незаконним звільненням з посади діловода Кролевецького міськвиконкому вона зазнала глибоких моральних страждань. Після попередження її про наступне вивільнення вона дуже переживала. На цій посаді вона пропрацювала майже 15 років, ніяких зауважень і стягнень за цей період, щодо якості її роботи, їй не виносили. її незаконне звільнення призвело до сильних душевних переживань у зв"язку з тим, що втративши роботу вона втратила єдине джерело свого існування, так як проживає вона сама і сама заробляє собі на життя. З втратою роботи вона втратила життєві зв"язки, а необхідність пошуку нової роботи потребує від неї додаткових зусиль, так як пропрацювавши на посаді діловода такий тривалий час, вона фактично втратила кваліфікацію за своєю освітою (вихователь дошкільних закладів). Всі ці обставини призвели до того, що вона втратила нормальний сон, постійно перебувала у депресивному стані. Через це вона змушена була звернутись до невропатолога Кролевецького ЦРЛ де і проходила амбулаторне лікування з 29.01.2007 року по 02.02.2007 року. Важко визначити об'єм завданих їй незаконним звільненням моральних страждань, але вона вважає, що справедливим відшкодуванням буде 1000 грн.

Представники виконкому Кролевецької міськради Сумської області, відповідача по справі, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнали у повному обсязі, мотивуючи свою позицію тим, що відповідно до ст. 86 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", в якому рекомендовано органам місцевого самоврядування не приймати рішення, що призводить до збільшення чисельності працівників та придержуватись типових штатів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1999 року № 758.

В зв"язку з відсутністю спеціаліста з земельних питань на 9 сесії п'ятого скликання від 16.01.2007 року було прийняте рішення "Про структуру виконавчого апарату Кролевецької міської ради" в якому зазначено, що вносяться зміни в структуру виконавчого апарату посада діловода (1 одиниця) виводиться, а посада спеціаліста по земельних питаннях (1 одиниця) вводиться.

Згідно з п.1  ст. 40 КЗпП України право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому органу. При чому власник на свій розсуд має право встановлювати чисельність працівників певної спеціальності та кваліфікації, чисельність одних посад зменшити, здійснити звільнення працівників, одночасно приймаючи рішення про прийняття на роботу працівників іншої спеціальності та кваліфікації.

Таким чином, в зв"язку зі змінами в організації виробництва і праці, згідно ст. 49-2 КЗпП України було попереджено ОСОБА_2 про наступне вивільнення за два місяці, що підтверджує лист від 23.01.2007 року з підписом позивачки про ознайомлення. До районного центру зайнятості 23.01.2007 року було направлено звіт про заплановане вивільнення працівника.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про. звільнення у зв"язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, установі організації. При відсутності в роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також в разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Позивачка у своїй заяві вказує на те, що у виконкомі міської ради було 2 вакансії, на які прийняті працівники, але вони їй не пропонувалися.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 03.05.99 р. № 758 посада архівіста II категорії та посада керівника госпрозрахункової групи не входять до штату виконавчого апарату міської ради.

З особової справи позивачки вбачається, що вона має середню-спеціальну освіту (вихователь дитячого садку) іншої освіти на сьогоднішній день не має. За весь час роботи ОСОБА_2 має одну догану від 15.04.2003 року № 63-р (розпорядження міського голови) за допущення порушення трудової дисципліни. Прагнень до зміни кваліфікації, навчання, збільшення обсягу навантажень зі сторони позивачки не підримувалося.

Крім того на підставі ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідною радою на строк її повноважень створюється виконавчий комітет, що є її виконавчим органом.

Виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" створені для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування, визначених цим Законом та іншими Законами.

Чисельність апарату виконавчого комітету встановлюється також відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеною типовими штатами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1999 року № 758.

Кролевецькою міською радою на засіданні 16 січня 2007 року було прийнято рішення про структуру апарату виконавчого комітету Кролевецької міської ради і посаду діловода виведено із штату апарату, а введено посаду спеціаліста по земельним питанням.

Таким чином, ст. 42 КЗпП України передбачено, що у разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв"язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Позивачці ОСОБА_2 розпорядженнями міського голови від 26.01.2007 року № 18-р "Про розгляд протоколу профкому апарату виконавчого комітету Кролевецької міської ради" та від 23.03.2007 року "Про звільнення діловода ОСОБА_2" було рекомендовано подати документи для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади спеціаліста по земельним питанням. Адже єдиною вакансією у штаті апарату виконавчого комітету міської ради була посада саме спеціаліста по земельним питанням.

Тому міський голова діяв в межах наданих повноважень і рекомендував вивільнюваному працівникові подати документи для участі у конкурсі на заміщення

вакантної посади в установі, а саме в апараті виконавчого комітету.

Разом з тим, було своєчасно повідомлено до Кролевецьк'ого районного центру зайнятості про заплановане вивільнення працівника (звіт на 23.01.2007 року) та про фактичне вивільнення працівника (звіт на 26.03.2007 року).

Тому вони вважають, що звільнення позивачки ОСОБА_2 за ст. 40 п.1 КЗпП України відбулося у встановленому законом порядку з дотриманням всіх вимог для вивільнюваних працівників.

Поряд з тим при виконкомі Кролевецької міської ради створена госпрозрахункова група по обліку та розподілу земель Кролевецької міської ради. Ця група є окремою організацією, має свій штатний розпис і виконує функції, передбачені затвердженим Положенням.

Інша організація при виконкомі міської ради - Трудовий архів,  створений рішенням 29 сесії 4 скликання Кролевецької міської ради від 14.06.2005 року, теж є окремою одиницею, має свій штатний розпис і виконує функції, передбачені затвердженим Положенням.

При цьому посади працівників зазначених служб не входять до структури апарату виконавчого комітету, а ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що при вивільненні працівникові повинна бути запропонована робота за відповідною професією (спеціальністю) і тільки при відсутності такої роботи - інша робота, що є на підприємстві, в установі, організації, а в штаті апарату виконавчого комітету міської ради була вакансія тільки спеціаліста по земельним питанням.

Враховуючи вищевикладене відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.1 ст. 40, ст. 42, ст. 49-2 КЗпП України, п.5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" вони вважають, що вимоги позивачки необгрунтовані і є такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того під час розгляду справи представники відповідача пояснили, що посадові обов"язки архівіста II категорії відрізняються від посадових обов'язків архіваріуса (зазначених у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 336) тільки обсягом роботи, оскільки в обов"язки архівіста II категорії входить виконання відповідних робіт, обсяг яких значно більший від обсягу таких же робіт на одному підприємстві чи установі. При цьому надання статусу саме архівіста II категорії давало можливість, з врахуванням збільшеного обсягу робіт, сплачувати заробітну плату дещо у більшому розмірі ніж заробітну плату просто архівіста (архіваріуса).

Третя особа по справі на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 під час розгляду справи пояснив, що він вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, оскільки він як міський голова діяв в межах наданих повноважень і звільнення ОСОБА_2 було проведено відповідно до вимог закону. При цьому він рекомендував вивільнюваному працівникові подати документи для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади в установі, а саме в апараті виконавчого комітету.

Разом з тим, було своєчасно повідомлено до Кролевецького районного центру зайнятості про заплановане вивільнення працівника (звіт на 23.01.2007 року) та про фактичне вивільнення працівника (звіт на 26.03.2007 року).

Поряд з тим при виконкомі Кролевецької міської ради створена госпрозрахункова група по обліку та розподілу земель Кролевецької міської ради. Ця група є окремою організацією, має свій штатний розпис і виконує функції, передбачені затвердженим Положенням.

Інша організація при виконкомі міської ради - Трудовий архів, створений рішенням 29 сесії 4 скликання Кролевецької міської ради від 14.06.2005 року, теж є окремою одиницею, має свій штатний розпис і виконує функції, передбачені затвердженим Положенням і хоча він і має право прийому громадян на посади до цих організацій однак, однак він вважає, що ці організації ніякого відношення до виконкому Кролевецької міської ради не мають, оскільки працівники зазначених служб не входять до структури апарату

виконавчого комітету, у зв"язку з чим він не міг за таких обставин запропонувати роботу ОСОБА_2 у цих підрозділах.

Позивачці ОСОБА_2 його розпорядженням, як міського голови від 26.01.2007 року № 18-р "Про розгляд протоколу профкому апарату виконавчого комітету Кролевецької міської ради" та від 23.03.2007 року "Про звільнення діловода ОСОБА_2" було рекомендовано подати документи для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади спеціаліста по земельним питанням, що є посадою державного службовця. Адже єдиною вакансією у штаті апарату виконавчого комітету міської ради була посада саме спеціаліста по земельним питанням.

Поряд з тим позивачка має середню-спеціальну освіту (вихователь дитячого садку). При комплектування штатів виконавчого комітету та його підрозділів він намагається підібрати висококваліфікованих працівників з відповідною професійною освітою, а освітній рівень позивачки не відповідає тим вимогам, які висуваються на теперішній час. Крім того на його думку посаду архівіста II категорії повинна займати особа з бухгалтерською освітою, оскільки видача довідок з трудового архіву потребує спеціальних знань.

Суд , заслухавши покази сторін, дослідивши зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

По справі встановлено, що позивачка ОСОБА_2 з 04 серпня 1992 року працювала на посаді діловода виконкому Кролевецької міської ради, що вбачається з ксерокопії її трудової книжки (а.с. 6) та ксерокопії розпорядження про зарахування на її на посаду діловода (а.с. 28).

З інформації про встановлення результатів виборів міського голови та депутатів міської ради п'ятого скликання та рішення першої сесії п'ятого скликання від 14.04.2006 року (а.с. 80-82) вбачається, що ОСОБА_3 обрано міським головою.

23 березня 2007 року ОСОБА_2 була звільнена з посади діловода у зв"язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, що вбачається з ксерокопії її трудової книжки та ксерокопії розпорядження міського голови № 64-р від 23.03.2007 року (а.с. 6; 32).

При цьому звільнення ОСОБА_2 відбулось відповідно до розпорядження міського голови м. Кролевець від 23.03.2007 року № 64-р на виконання рішення дев'ятої сесії п'ятого скликання Кролевецької міської ради від 16.01.2007 року "Про структуру виконавчого апарату Кролевецької міської ради"(а.с. 30). Відповідно до зазначеного рішення, у зв"язку зі змінами в організації виробництва і праці штатів, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 03.05.1999 року № 758, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 86 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", міська рада вирішила внести до діючої структури виконавчого апарату міської ради зміни вивівши зі штату посаду діловода (1 одиницю) і ввівши посаду спеціаліста по земельних питаннях.

Позивачка не оспорюючи підстав розірвання з нею трудового договору вважає, що було порушено порядок її звільнення оскільки при виконкомі міської ради було принаймні 2 вакансії на які були прийняті працівники. Це посада архівіста II категорії трудового архіву Кролевецької міської ради та посада керівника госпрозрахункової групи по обліку та розподілу земель виконкому міської ради. При цьому вона вважає що за рівнем своєї кваліфікації вона безпосередньо могла претендувати на посаду архівіста 2 категорії, оскільки ця посада не відноситься до посад державних службовців і не вимагає спеціальної освіти або кваліфікації, а також спеціальних навиків роботи і тому могла бути їй запропонована. При цьому вона зазначає, що у виконкомі міської ради була можливість надати їй інше місце роботи, а не звільняти. І саме з цих підстав вона вважає, що її звільнення є незаконним.

26 січня 2007 року профкомітет апарату виконкому міської ради дав згоду міському голові ОСОБА_3 на розірвання трудового договору з діловодом міськвиконкому ОСОБА_2 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 10).

При цьому під час розгляду справи судом було встановлено, що при вивільненні ОСОБА_2 всупереч положень ч.8 ст. 43 КЗпП України трудовий договір з ОСОБА_2

було розірвано поза межами місячного строку з дня одержання згоди виборного органу.

З врахуванням зазначеного відповідно до ч.9 ст. 43 КЗпП України суд зупинив провадження по справі і запитав згоду у виборного органу первинної профспілкової організації на розірвання трудового договору з ОСОБА_2 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці або надання відмови виборного органу первинної профспілкової організації в дачі згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_2 у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 119).

25 травня 2007 року профсоюзним комітетом апарату виконкому Кролевецької міської ради було надано згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_2 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці (а.с. 124-125).

По справі також встановлено, що про наступне вивільнення позивачку було попереджено 23.01.2007 року, тобто за 2 місяці до звільнення, що вбачається з копії листа міського голови № 109 від 23.01.2007 року (а.с. 39). За весь період попередження їй не пропонували роботи, що не заперечувалось представниками відповідача та третьою особою по справі ОСОБА_3

Розпорядженнями міського голови від 26.01.2007 року № 18-р "Про розгляд протоколу профкому апарату виконавчого комітету Кролевецької міської ради" та від 23.03.2007 року "Про звільнення діловода ОСОБА_2" пунктом 2 розпорядження (а.с. 32) ОСОБА_2 було рекомендовано подати документи для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади спеціаліста по земельним питанням, що була єдиною вакансією у штаті апарату саме виконавчого комітету міської ради, яка, як вбачається з пояснень представників відповідача під час розгляду справи, відносить до державної служби і до неї висуваються вимоги про наявність вищої освіти.

Судом встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відповідно до підпункту "10" пункту "а" ч.1 ст. 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97- ВР до власних самоврядних повноважень в тому числі і міських рад належить централізоване тимчасове зберігання документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на відповідній території, та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду.

Зі ст. 23. Закону України "Про національний архівний фонд та архівні установи" № 3814-ХІІ від 24.12.1993 року (далі Закон 3814-ХП) вбачається, що систему архівних установ становлять в тому числі і архівні підрозділи органів місцевого самоврядування.

У чі ст. 31 Закону № 3814-ХП зазначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні і комунальні підприємства, установи та організації створюють архівні підрозділи для тимчасового зберігання архівних документів, що нагромадилися за час їх діяльності, використання відомостей, що містяться в цих документах, для службових, виробничих, наукових та інших цілей, а також для захисту прав і законних інтересів громадян. З ч.5 ст. 31 вказаного Закону також вбачається, що положення про архівні підрозділи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій затверджуються зазначеними юридичними особами на основі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

Крім того з пунктів 1; 8; 10; 12 положення про Трудовий архів Кролевецької міської ради затвердженого рішенням сесії Кролевецької міської ради від 14.06.2005 року ( а.с. 77;76) вбачається, що трудовий архів створений за рішенням сесії Кролевецької міської ради від 14.06.2005 року і утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, коштів, отриманих за науково-технічне опрацювання і зберігання архівних документів, та коштів з інших надходжень, не заборонених законом. Організаційно - правовий статус Трудового архіву визначається виконкомом ради, залежно від покладених на архів завдань і обсягів роботи. Трудовий архів очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади

рішенням міського голови. Штатний розпис трудового архіву затверджує міський голова з урахуванням виконання всіх покладених на архів завдань, кількості документів, що знаходяться на зберіганні і підлягають зберіганню в архіві, обсягів довідкової роботи. Трудовий архів не має статусу юридичної особи. Для засвідчення архівних довідок, копій, витягів з архівних документів використовується гербова печатка міської ради.

Відповідно до ч.1 посадової інструкції архівіста II категорії трудового архіву Кролевецької міської ради ( яка затверджена розпорядженням міського голови 28.02.2007 року а.с. 106) - архівіст П категорії трудового архіву Кролевецької міської ради призначається на посаду і звільняється з посади за розпорядженням міського голови і підпорядковується міському голові та заступнику міського голови з соціально-культурних питань (а.с. 107).

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені нормативні акти та зміст положення "Про Трудовий архів Кролевецької міської ради" суд прийшов до висновку, що даний трудовий архів є підрозділом органів місцевого самоврядування і при цьому право прийому на роботу до якого мав тільки голова міської ради (третя особа по справі ОСОБА_3), тому з врахуванням зазначеного, суд вважає необгрунтованими і такими, що не відповідають дійсності посилання представників відповідача та третьої особи ОСОБА_3 на те, що Трудовий архів є окремою одиницею у зв"язку з чим вони не мали реальної можливості запропонувати ОСОБА_2 посаду архівіста II категорії зазначеного Трудового архіву.

Суд також визнає необгрунтованими посилання третьої особи по справі - голови міської ради ОСОБА_3 на те, що посада архівіста II категорії не могла бути ним запропонована ОСОБА_2 з тих підстав, що позивачка не відповідає кваліфікаційним вимогам які встановлені для цієї посади, оскільки вона має середню-спеціальну освіту (вихователь дитячого садку), а відповідно до посадової інструкції на цю посаду може претендувати людина з вищою освітою, відповідного професійного спрямування (на думку ОСОБА_3 це повинен бути бухгалтер) та стажем роботи за фахом не менше 5 років.

На думку суду вищезазначені пояснення не є обгрунтованими і не можуть бути прийняті судом та покладені в основу рішення оскільки:

-на час попередження ОСОБА_2 23.01.2007 року про наступне вивільнення вакансія архівіста II категорії була не заповнена і на той час вимог (на які посилається голова міської ради) зазначених у вказаній посадовій інструкції, не існувало, оскільки зазначена посадова інструкція архівіста II категорія була затверджена тільки 28.02.2007 року,  після попередження ОСОБА_2;

-крім того особа, яка прийнята на посаду архівіста II категорії (заява та розпорядження про прийняття на роботу а.с. 36; 37) ОСОБА_4 також не має вищої освіти відповідного професійного спрямування, оскільки має базову вищу освіту за кваліфікацією бухгалтер-фінансист, та як вбачається з пояснень представників відповідача у суді, ОСОБА_4 також не має відповідного стажу роботи за фахом архіваріуса;

-представниками відповідача та третьою особою по справі не надано доказів про те, що професійним спрямуванням працівника архіву повинна бути саме кваліфікація бухгалтера а не архіваріуса (архівіста);

-при вивільненні ОСОБА_2 не було враховано, що вона більше 14 років пропрацювала на посаді діловода, тобто на посаді, яка фактично більш наближена до кваліфікації архівіста ніж посада бухгалтера;

-намагання відповідача та третьої особи по справі при формуванні відповідних підрозділів міськвиконкому приймати на роботу працівників з більш вищим рівнем освіти не позбавляє його обов"язку забезпечити гарантії зайнятості вивільнюваного працівника, при наявності відповідних вакансій.

При цьому на думку суду ОСОБА_2 фактично могла б виконувати обов"язки архівіста II категорії, так як:

1) дана посада не відноситься до категорії державної служби і при призначенні на цю посаду не обов'язкове проведення конкурсу;

2)відповідно до положень п.1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій

працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 336, - даний довідник визначає перелік основних робіт, які властиві тій або іншій посаді, та забезпечує єдність у визначенні кваліфікаційних вимог щодо певних посад та є нормативним документом, обов'язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності. До переліку професій зазначених у цьому довіднику відноситься посада завідувача архіву, яка зазначена у розділі "керівники" та посада архівіста, яка зазначена у розділі "Технічні службовці".

Відповідно до п.3.3. Вказаного Довідника у розділі "Квіліфікаційні вимоги" визначено відповідно до певної посади вимоги до освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня, вимоги до післядипломної освіти і мінімальні вимоги до стажу роботи.

При цьому у кваліфікаційних вимогах архіваріуса зазначено про необхідність повної загальної середньої освіти (яку має позивачка а.с. 135) або повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві. Без вимог до стажу.

Крім того, як вбачається з пояснень представників відповідача у суді посадові обов"язки архіваріуса відрізняються від посадових обов'язків архівіста II категорії лише обсягом роботи, оскільки у Трудовому архіві Кролевецької міської ради повинні зберігатись документи з особового складу та документи тимчасового зберігання підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, що розташовані на території відповідної ради, або ліквідованих підприємств, установ та організацій, що діяли (були зареєстровані) на цій території ( а.с. 77), а посадові обов'язки архіваріуса зазначені у вказаному Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників розроблені для архіваріуса підприємства. При цьому II категорія дає підстави для виплати заробітної плати у розмірі дещо вищому ніж заробітна плати просто архівіста;

3) проаналізувавши завдання і обов'язки архіваріуса зазначені у вказаному

Довіднику та обов'язки архівіста II категорії (а.с. 107) суд приходить до висновку, що

фактично вони є аналогічними, що відповідно підтверджує можливість виконання

позивачкою роботи архівіста II категорії при наявності її рівня освіти.

4) відповідачем та третьою особою по справі не надано доказів та не зазначено про

наявність фактичних даних, які свідчили б про те, що ОСОБА_2 внаслідок недостатньої

кваліфікації не може забезпечити належне виконання обов'язків архівіста II категорії.

Відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п. 1 ст. 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Крім того, ч.2 ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

З ч.б п.19 постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів, вбачається, що в усіх випадках звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою Ш-А КЗпП (забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників).

З врахуванням зазначеного суд приходить до висновку що в порушення вищезазначених норм міським головою ОСОБА_3 під час попередження ОСОБА_2 23.01.2007 року про наступне вивільнення (а.с. 39) не було запропоновано на той час вільну посаду архівіста II категорії Трудового архіву, який є підрозділом органів місцевого самоврядування і право прийняття на роботу до якого мав саме міський голова ОСОБА_3, чим було порушено права позивачки.

За таких обставин суд приходить до висновку що ОСОБА_2 була звільнена з посади діловода Кролевецької міської ради з порушенням порядку вивільнення працівників встановленим ч.2 ст. 49-2 КЗпП України, тому з урахуванням зазначеного вона повинна бути поновлена на роботі на посаді діловода Кролевецької міської ради і відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за

час вимушеного прогулу або різниці у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш ніж за один рік.

При цьому з довідки наданої представниками відповідача вбачається, що за два останні повні місяці роботи середньомісячний заробіток ОСОБА_2 становив 786 грн. 96 коп., а середньоденна заробітна плата становить 36 грн. 60 коп.(а.с. 46), що не оспорюється позивачкою.

Таким чином за період з 24.03.2007 року по 01.06.2007 року включно розрахунок суми втраченого заробітку за період вимушеного прогулу за два повні місяці квітень та травень 2007 року становить 1573 грн. 92 коп. (786 грн. 96 коп. середньомісячний заробіток х 2 місяці) та за 5 робочих днів травня 2007 року і 1 день червня 2007 року 219 грн. 60 коп. ( 36грн. 60 коп середньоденна заробітна плата х на 6 днів). Всього сума втраченого заробітку за час вимушеного прогулу становить 1793 грн. 52 коп. (1573 грн. 92 коп.+219 грн. 60 коп.).

При цьому судом враховується, що при звільнення з роботи ОСОБА_2 було виплачено 811 грн. 96 коп вихідної допомоги (а.с. 41), що не заперечується самою позивачкою, тому з врахуванням зазначеного на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 981 грню 56 коп.(1793 грн. 52 коп.- 811 грн. 96 коп.)

З урахуванням вищезазначених положень ч.2 ст. 235 КЗпП України, суд не вбачає підстав для зменшення стягнення зазначеної суми за час вимушеного прогулу на суму коштів отриманих позивачкою за час перебування у Кролевецькому районному центрі зайнятості, оскільки зазначені кошти не є заробітком за час виконання нижчеоплачуваної роботи, а мають статус допомоги по безробіттю, а про вирахування таких виплат безпосередньо у ст. 235 КЗпП України не зазначено.

Приймаючи до уваги вище вказане, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області на користь ОСОБА_2 заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 981грн. 56 коп. підлягають задоволенню.

Поряд з тим у ст. 237 КЗпП України зазначено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі організації у зв"язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Тому з урахуванням зазначеного приймаючи до уваги, що звільнення ОСОБА_2 було проведено міським головою ОСОБА_3 з порушенням закону, - є достатні підстави стягнути з ОСОБА_3 на користь виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області 981грн. 56 коп., які виконком Кролевецької міської ради повинен сплатити позивачці за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 237-1 КзпП України власник або уповноважений ним орган відшкодовує моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Дослідивши зібрані у справі докази суд визнає обгрунтованими посилання позивачки на те, що у зв"язку з її незаконним звільненням з посади діловода Кролевецького міськвиконкому вона зазнала глибоких моральних страждань. Після попередження її про наступне вивільнення вона дуже переживала, оскільки на цій посаді вона пропрацювала майже 15 років. її незаконне звільнення, пов'язане саме з порушенням порядку її вивільнення та відповідно ненаданням роботи на посаді архівіста II категорії, яку вона за своїм освітнім рівнем могла б виконувати, призвело до сильних душевних переживань у зв"язку з тим, що втративши роботу вона втратила єдине джерело свого існування, так як проживає вона сама (що вбачається з довідки про сімений стан а.с. 56) і сама заробляє собі на життя. З втратою роботи вона втратила життєві зв"язки, а необхідність пошуку нової

робота потребує від неї додаткових зусиль, так як пропрацювавши на посаді діловода такий тривалий час, вона фактично втратила кваліфікацію за своєю освітою (вихователь дошкільних закладів).Через це вона змушена була звернутись до невропатолога Кролевецького ЦРЛ де і проходила амбулаторне лікування з 29.01.2007 року по 02.02.2007 року, що вбачається з ксерокопії листка непрацездатності (а.с. 11). Всі ці обставини призвели до того, що як вбачається з її пояснень та ксерокопії її амбулаторної книжки (а.с. 57), вона втратила нормальний сон, постійно перебувала у депресивному стані. Зазначені обставини не спростовуються представниками відповідача та третьою особою у справі. Тому з врахуванням зазначеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача на її користь 1000 грн. на відшкодування завданої їй моральної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ст. 40, ч.2 ст. 40, ч.8 ст. 43, ч.2 ст. 49-2, ч.2 ст:235, ст. 237, ст. 237-1 КЗпП України, постанови КМУ від 03.05.1999 року № 758, підпункту" 10" пункту "а" ч.1 ст. 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97- ВР, ст. 86 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", ст. 23, ч.ч.1, 5 ст. 31 Закону України "Про національний архівний фонд та архівні установи" № 3814-ХП від 24.12.1993 року, ч.б п.19 постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", п.п.1, 3.3 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 336, п.п.1; 8; 10; 12 положення про Трудовий архів Кролевецької міської ради затвердженого рішенням сесії Кролевецької міської ради від 14.06.2005 року, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ; 367 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді діловода міського виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області.

Стягнути з виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 981грн. 56 коп. та 1000 грн. моральної шкоди.

При виплаті заробітної плати бухгалтеру провести відповідні утримання із заробітної плати ОСОБА_2.

Стягнути з виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп., 51 грн. та 8 грн. 50 коп.

Стягнути з виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області 22 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Кролевецькому райсуді на користь отримувача - Кролевецький район 22050000, ОКПО отримувача 23635221 розрахунковий рахунок: № 31212259700191, ГУДКУ у Сумській області МФО 837013 та на користь ОСОБА_2 7 грн. 50 коп. понесених нею витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Кролевецькому райсуді.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області 981 грн. 56 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення заробітної плати у межах місячного платежу.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд на протязі 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі заяви про подання апеляції та поданням в 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.