Рішення № 22496533, 06.04.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2012 р.

Справа № 5004/281/12 Суддя господарського суду Волинської області М.М.Гончар, розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Стир - Агро», с. Мстишин, Луцький район

про стягнення 98179, 09 грн.

Суддя: Гончар М. М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 19.05.2010р.)

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Стир-Агро»про стягнення 98179, 09 грн., з них 90112, 04 грн. основного боргу, 8067, 05 грн. пені.

Через канцелярію суду ФОП ОСОБА_1 подано уточнення позовних вимог, зазначаючи, що 20.03.2012 року та 27.03.2012р. відповідач частково погасив заборгованість у сумі 10000 грн., а отже сума позову зменшилась на суму повернутої заборгованості і становить 88179, 09 грн. , з них 80112, 04 грн. основного боргу та 8067, 05 грн. пені.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.03.2012 року не виконав. Повідомленням Укрпошти №4560500017627 підтверджується отримання відповідачем 27.03.2012р. копії ухвали суду від 19.03.2012р. На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про час і місце судового розгляду справи

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача господарський суд Волинської області,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2011 року між СПД ФО ОСОБА_1 та ПСП «Стир - Агро» укладено договір №0108 про надання транспортних послуг.

П.1.1. договору визначено, що даний договір визначає порядок взаємовідносин, що виникає при організації та виконанні перевезення вантажів, а також при розрахунках між Замовником та Перевізником.

Відповідно до п.1.2. договору перевізник зобовязується надати замовнику послуги по перевезенню автомобільним транспортом вантажів, а замовник зобовязується оплатити послуги на умовах даного договору.

П. 2.1. договору передбачено, що замовник подає замовлення на перевезення вантажів, а перевізник приймає заявку та виконує перевезення автомобільним транспортом типу МАЗ та КАМАЗ по території України.

П. 3.1. договору замовник зобовязується проводити оплату наданих автотранспортних послуг по перевезенню вантажу по договірній вартості в безготівковій формі на поточний рахунок перевізника, з розрахунку за один відпрацьований тонно/кілометр по ціні 0, 75 грн.

П. 3.2. договору встановлено, що оплата за надані послуги проводиться замовником на основі предявлених перевізником рахунків (згідно підписаних замовником товаротранспортних накладних), на протязі пяти календарних днів з дня отримання послуги або у формі предоплати.

П. 4.3.7. договору передбачено, що замовник зобовязаний прийняти виконанні послуги та оплатити їх на умовах даного договору.

Згідно п. 5.1. договору у випадку несвоєчасної оплати (не оплати), порушення строків погашення, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожен день прострочення від суми невиконаного грошового зобовязання.

П. 5.2. договору передбачено, що у випадку наявності простроченої заборгованості по оплаті поставленого в рамках дії цього договору вантажу зі сторони замовника, перевізник має право відмовити замовнику в поставці наступної погодженої партії вантажу до моменту погашення існуючої заборгованості за раніше надані послуги, а також до перевізника не застосовуються будь які санкції передбачені за прострочення поставки вантажу.

Транспортні послуги надавались 31.08.2011 року згідно актів виконаних робіт №365, 30.09.2011 року згідно акту виконаних робіт №415.

Відповідачем частково оплачені послуги та станом на момент подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем становила 90112, 04 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем частково оплачено заборгованість у сумі 10000 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нарахована пеня у сумі 8067, 05 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 173 Господарського кодексу України передбачає, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених даним Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, оплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно вищевикладеному підлягає стягненню з відповідача пеня у сумі 7140, 59 грн. за неналежне виконання умов договору (в розрахунку позивача допущена помилка).

Згідно ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем зменшені позовні вимоги та позов задоволено частково, відповідно до ч.1 п.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»поверненню підлягає частина сплаченого судового збору у сумі 200, 00 грн. з Державного бюджету України.

Ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до наданих повноважень, зокрема, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», положення про територіальні органи Державної казначейської служби України, органи державної казначейської служби здійснюють операції з державними коштами, тому повернення судового збору з держаного бюджету слід покласти на Управління Державної казначейської служби України у м.Луцьку Волинській області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Волинської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в сумі 87252, 63 грн.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Стир - Агро»(с.Мстишин, Луцький район, код ЄДРПОУ 32644537) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 80112, 04 грн. заборгованості, 7140, 59 грн. пені, 1745, 05 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Управлінню Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з Державного бюджету 200, 00 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №55 від 14.03.2012р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи.)

Суддя М. М. Гончар

Повний текст рішення

складено 06.04.12