Постанова № 22495594, 04.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"04" квітня 2012 р. Справа № 18/2478/11 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Полтавської філії на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2012 року у справі №18/2478/11 за позовом приватного акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Полтавської філії до товариства з обмеженою відповідальністю “Завод ЗБВ №7” про спонукання укласти договір,

ВСТАНОВИВ: У серпні 2011 року приватне акціонерне товариство “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Полтавської філії звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Завод ЗБВ № 7” про спонукання відповідача укласти пункти 1.2, 2.13, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2, 7.2.2, 8.2, 11.4, 11.5, 11.6 договору про надання послуг з перевезення вантажів та додаткових послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів та додаток № 1 до договору в редакції позивача та вважати договір укладеним з 26 липня 2011 року. Відповідач позов не визнав, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 1 листопада 2011 року позов задоволено в частині визнання укладеними з дати набрання цим рішенням законної сили пунктів 1.2, 2.13, 3.1, 4.1, 4.2, 7.2.2, 8.2, 11.5, 11.6 договору про надання послуг з перевезення вантажів та додаткових послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів та додаток № 1 до договору в наступній редакції:

- пункт 1.2 “Послуги можуть надаватися тільки при умові технічної можливості з дотриманням вимог пункту 1.1 цього договору та у порядку, що забезпечує відповідну якість цих послуг”;

- пункт 2.13 “Якщо з причин, залежних від Замовника, залізниці не переданий рухомий склад, то вважається, що цей рухомий склад перебуває в користуванні Замовника і плата за користування вагонами сплачується Замовником. До таких випадків відноситься: неприйнятий залізницею рухомий склад (пошкоджені вагони при виконанні вантажних операцій, розукомплектовані вагони, неочищені вагони або вагони з не знятими реквізитами, вага завантажені з порушенням ТУ навантаження та кріплення вантажу, вагони з технічними або комерційними несправностями, внаслідок яких можливе пошкодження або втрата вантажу, вагони без документів або з невірно оформленими документами, тощо). Такий рухомий склад перебуває в користуванні замовника до усунення недоліків чи несправностей та прийняття його залізницею. Якщо у цих випадках необхідно повторно перевозити рухомий склад на вантажні фронти, то ці послуги виконуються виконавцем за окрему плату та оплачуються як додаткова маневрова робота за фактично затрачений час”;

- пункт 3.1 “Замовник забезпечує постійне утримання в належному стані та своєчасне очищення (від снігу, льоду, залишків вантажу, сміття, бур’яну та ін.) залізничних колій, стрілочних переводів, переїздів, що знаходяться на території, яка йому належить чи ним використовується”;

- пункт 4.1 “Для забезпечення можливості надання послуг замовник постійно здійснює не пізніше ніж за 10 днів до надання послуг попередню оплату в розмірі 100% від суми вартості запланованих послуг за перевезення вантажів та додаткових послуг шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на залізничній колії на рахунок виконавця р/р 260073011076 у банку ВАТ “Ощадний банк України” МФО 300465, код ЄДРПОУ 34425528. Одержані кошти виконавець обліковує на особовому рахунку замовника”;

- пункт 4.2 “По мірі виконання перевезень та надання послуг виконавець списує відповідні суми за послуги з особового рахунку замовника на підставі відомостей надання послуг з перевезення вантажів та додаткових послуг”;

- підпункт 7.2.2 “Виконавець має право відмовитися від надання послуг у разі відсутності на особовому рахунку замовника коштів, необхідних для оплати послуг, та при відмові замовником проводити оплату наданих послуг. Виконавець припиняє надання послуг з одночасним віднесенням відповідальності за затримку вагонів, зберігання вантажу та невиконання плану перевезень, що проводить залізниця на замовника”;

- пункт 8.2 “Замовник несе відповідальність за збереження вантажів, вагонів, залізничних колій та інших технічних засобів і механізмів виконавця на території, яка йому належить або ним використовується”;

- пункт 11.5 “Зміна або розірвання цього Договору можлива лише за згодою Сторін. Внесення змін і доповнень у цей Договір вчиняється Сторонами в такій формі, що й даний Договір. Всі зміни до цього договору є його невід’ємною частиною”;

- пункт 11.6 “Договір діє в частині виконання робіт до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків до повного виконання”;

Додаток № 1 до Договору “Плата за послуги/роботи по Договору між ТОВ “Завод залізобетонних виробів - 7” та ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” становить:

1.1. За перевезення виконавцем вантажів замовника на відстань до 3-х км за вагон - 18,90 грн. за 1 (одну) тонну вантажу. Маса завантаженого рухомого складу визначається у тоннах (т) по залізничній накладній, а маса порожнього рухомого складу - залежно від маси тари. При цьому неповні тони приймаються за повні.

1.2. 3а користування тепловозом (маневрова робота) - 157,50 грн. за кожні півгодини роботи тепловоза, при цьому кожні неповні півгодини приймаються за повні.

1.3. 3а користування гальмівними башмаками - 5,00 грн. за один башмак.

1.5. Приготування маршруту (перевірка положення, ручне переведення й фіксація стрілочних переводів, що знаходяться на території або перебувають у користуванні чи розпорядженні Замовника - 15,00 грн. за 1 (одну) стрілку, при кожній операції з подавання, забирання рухомого складу та маневровій роботі.

Усі ціни в цьому протоколі є базовими і наведені без урахування податку на додану вартість (ПДВ), який нараховується та сплачується в установленому законом порядку”.

У решті позову відмовлено.

За скаргою відповідача, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2012 року (судді О. Істоміна, Л. Бабакова, С.Барбашова) рішення скасовано і прийнято нове, яким у позові відмовлено з мотивів пропуску строку звернення до суду.

Приватне акціонерне товариство “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Полтавської філії просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування апеляційним господарським судом статті 181 Господарського кодексу України, статті 642 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 49 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, статті 1Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, статей 104, 105 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю “Завод ЗБВ №7” право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і представники сторін у судове засідання не з’явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарськими судами встановлено, що приватне акціонерне товариство “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Полтавської філії, яке є монополістом на ринку надання послуг з перевезення вантажів, 26 липня 2011 року направило товариству з обмеженою відповідальністю “Завод залізобетонних виробів № 7” проект договору від 26 липня 2011 року № 13 з додатками про надання послуг з перевезення вантажів і 3 серпня 2011 року отримав від відповідача підписаний договір з протоколом розбіжностей.

22 серпня 2011 року сторони підписали протокол узгодження розбіжностей і розбіжності, які залишилися неузгодженими, приватне акціонерне товариство “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Полтавської філії в цей же день передало до господарського суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що сторонами дотримано загального порядку укладання господарського договору, запропонована позивачем редакція спірних пунктів 1.2; 2.13; 3.1; 4.1; 4.2; 7.2.2; 8.2 договору та частково додатку № 1 до договору відповідають нормам права, а в частині неврегульованих розбіжностей щодо спірних пунктів 11.4, 11.5, 11.6 додатку № 1 до договору суд погодився з редакцією, запропонованою відповідачем у протоколі розбіжностей та протоколі погодження договірних цін/тарифів.

Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивачем порушений строк на звернення до суду у порядку частини 7 статті 181 Господарського кодексу України.

Проте з таким висновком господарського суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений статтею 181 Господарського кодексу України і складається з таких стадій: розгляд проекту договору, складання протоколу розбіжностей, врегулювання розбіжностей, судовий розгляд спору. На кожній з цих стадій процес укладення договору може бути завершений, якщо сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов. У разі недосягнення такої згоди між сторонами процес укладення договору переходить до наступної стадії.

За змістом частини п’ятої цієї статті сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду.

На стадії узгодження розбіжностей (3 –22 серпня 2011 року) сторони дійшли згоди щодо окремих умов договору та підписали протокол узгодження розбіжностей.

Після підписання цього протоколу між сторонами залишилися неврегульованими розбіжності щодо редакції пунктів 1.2, 2,13, 3,1, 3.2, 4.1, 4.2, 7.2.2, 8.2, 11.4, 11.5, 11.6 та додатку № 1 до договору.

У межах двадцятиденного строку - 22 серпня 2011 року - приватне акціонерне товариство “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Полтавської філії звернулося до господарського суду з позовною заявою, тим самим перевівши спір у судову стадію вирішення, про що повідомило товариство з обмеженою відповідальністю “Завод ЗБВ №7”.

Порушення позивачем порядку подання позову, не свідчить про порушення загального порядку укладання господарського договору та не спростовує факту передачі спору до суду в строк, встановлений законом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про порушення позивачем строку на звернення до суду, передбаченого частиною 7 статті 181 Господарського кодексу України. Водночас, апеляційний господарський суд не розглянув доводи апеляційної скарги щодо умов спірного договору і не перевірив законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, що позбавляє суд касаційної інстанції надати належну правову оцінку судовим рішенням у даній справі.

Неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції статті 181 Господарського кодексу України, статей 43 і 101 Господарського процесуального кодексу України зумовлює скасування постанови, що оспорюється, та передачу справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Полтавської філії задовольнити частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2012року у справі №18/2478/11 скасувати, справу передати на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий, суддя М.В. Кузьменко СуддяІ. М. Васищак СуддяВ.М. Палій