Ухвала суду № 22491322, 10.04.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/4946/2012

н/п 2/2018/1836/2012

УХВАЛА

Іменем України

"10" квітня 2012 р.          Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя та житловий будинок та поділ будинку в натурі

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій він просить: 1) визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на житловий будинок; 2) визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на земельну ділянку; 3) визнати за ОСОБА_1 право власності на частину домоволодіння та виділити в натурі; 4) визнати за ОСОБА_2 право власності на частину домоволодіння та виділити в натурі; 5) визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки. Також позивачем разом з позовом подана заява про забезпечення позовних вимог.

Згідно ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім’я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. До позовної заяви подається документ про оплату судового збору.

В позовній заяві ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 119 ЦПК України відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, на які посилається позивач, що унеможливує розгляд позову з дотримання усіх вимог ЦПК України.

Так, в позовній заяві відсутні відомості про належність земельної ділянки, виділеної під домоволодіння, дані про право власності на земельну ділянку, оформлені відповідно до чинного законодавства та правове обґрунтування щодо вимог про визнання права власності на земельну ділянку та її розподіл. Також, позовні вимоги є неконкретними, а саме не зазначено на яку частину домоволодіння просить позивач визнати за ним право власності та за відповідачем.

Судовий збір при подачі даного позову також не сплачено в повному обсязі.

Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового. Згідно ст. 4 вищезазначеного Закону розмір ставок судового збору за позовні вимоги майнового характеру складають 1 відсоток ціни позову, але не менш ніж 214,60 грн., та не більше 3219 грн.(станом на 01.01.2012 рік), розмір ставок кожної вимоги немайнового характеру складає 0,1 розмір мінімальної заробітної плати, що складає на 2012 рік - 107,30 грн.

В позовній заяві ОСОБА_1 не зазначена вартість спірного домоволодіння та вартість земельної ділянки для визначення розміру судового збору щодо майнових вимог. Позовні вимоги щодо немайнового характеру позивачем не оплачені. Відсутня і квитанція про оплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2012 року позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків.

Згідно поштового повідомлення позивач отримав копію ухвали судді 02.04.2012 року. Станом на теперішній час, тобто понад строків, встановлених судом для усунення недоліків позову заявник недоліки не усунув, ніяких заяв або клопотань до суду не надав.

Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду.

Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України у разі невиконання вищевказаних вимог про усунення недоліків позову у встановлений суддею строк заява вважається неподаною та повертається заявникові.

На підставі вищезазначеного, заява ОСОБА_1 вважається неподанною та повертається заявникові згідно ст. 121 ЦПК України.

Також заявникові роз’яснюється, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.ст.119,121, 210 ЦПК України, суддя ,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя та житловий будинок та поділ будинку в натурі - визнати неподаною та повернути заявникові.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня поставлення ухвали апеляційної скарги.

Суддя :