Справа № 2018/4946/2012
н/п 2/2018/1836/2012
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
"23" березня 2012 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя та житловий будинок та поділ будинку в натурі
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій він просить: 1) визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на житловий будинок; 2) визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на земельну ділянку; 3) визнати за ОСОБА_1 право власності на частину домоволодіння та виділити в натурі; 4) визнати за ОСОБА_2 право власності на частину домоволодіння та виділити в натурі; 5) визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки. Також позивачем разом з позовом подана заява про забезпечення позовних вимог.
Згідно ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім’я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. До позовної заяви подається документ про оплату судового збору.
Вивчивши позовну заяву вважаю, що її необхідно залишити без руху з наступних підстав.
В позовній заяві ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 119 ЦПК України відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, на які посилається позивач, що унеможливує розгляд позову з дотримання усіх вимог ЦПК України.
Так, в позовній заяві відсутні відомості про належність земельної ділянки, виділеної під домоволодіння, дані про право власності на земельну ділянку, оформлені відповідно до чинного законодавства та правове обґрунтування щодо вимог про визнання права власності на земельну ділянку та її розподіл. Також, позовні вимоги є неконкретними, а саме не зазначено на яку частину домоволодіння просить позивач визнати за ним право власності та за відповідачем.
Судовий збір при подачі даного позову також не сплачено в повному обсязі.
Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового. Згідно ст. 4 вищезазначеного Закону розмір ставок судового збору за позовні вимоги майнового характеру складають 1 відсоток ціни позову, але не менш ніж 214,60 грн., та не більше 3219 грн.(станом на 01.01.2012 рік), розмір ставок кожної вимоги немайнового характеру складає 0,1 розмір мінімальної заробітної плати, що складає на 2012 рік - 107,30 грн.
В позовній заяві ОСОБА_1 не зазначена вартість спірного домоволодіння та вартість земельної ділянки для визначення розміру судового збору щодо майнових вимог. Позовні вимоги щодо немайнового характеру позивачем не оплачені. Відсутня і квитанція про оплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, без оплати судового збору, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, вважаю за потрібне залишити позовну заяву без руху для приведення у відповідність вимог ст. 119 ЦПК України, доплати судового збору та надати строк для усунення зазначених недоліків протягом 5 діб з моменту отримання зазначеної копії ухвали.
Керуючись ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя та житловий будинок та поділ будинку в натурі - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків протягом 5 діб з моменту отримання позивачем зазначеної копії ухвали, роз’яснивши, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ –
Судове рішення № 22491083, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 23.03.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2018/4946/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: