Вирок № 22489613, 03.04.2012, Сколівський районний суд Львівської області

Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 1320/20/2012

№ провадження 1/1320/45/2012

03.04.2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого –судді Микитина В.Я.;

при секретарі Корнуті Т.Б.;

з участю прокурора Вайди С.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Олексіївка Бобринецького району Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не одруженої, не працюючої, депутатом не являється, раніше не судимої, -

за ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1 у середині грудня 2011 року у м. Стрий Львівської області на продуктовому ринку знайшла пенсійне посвідчення № НОМЕР_1, видане Управлінням соціального захисту населення Стрийської РДА Львівської області, в якому по місцю свого проживання у АДРЕСА_1, з метою пільгового безкоштовного проїзду у приміському залізничному транспорті власноручно переклеїла фотокартку, знищила початкові записи та внесла свої анкетні дані. Вона ж, 25.01.2012 року об 11 год. 30 хв. на перегоні Сколе-Славське Львівської залізниці пред’явила провіднику вагону електропоїзда № 6187 сполученням Львів-Мукачево для безкоштовного проїзду зазначене вище посвідчення та отримала пільговий квиток № 027286 для безкоштовного проїзду від станції Сколе до станції Славське.

Підсудна ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєному визнала повністю та після роз’яснення їй змісту ст. 299 КПК України пояснила, що дійсно вона у грудні 2011 року у м. Стрий Львівської області знайшла пенсійне посвідчення, яке згодом власноручно підробила, зокрема вклеїла свою фотокартку і вписала свої дані. Вказане пенсійне посвідчення вона використовувала з метою проїзду з місця проживання у інші населені пункти. Так, 25.01.2012 року вона, використавши вказане пенсійне посвідчення, придбала квиток із станції Сколе до станції Славське і була затримана працівниками міліції. На даний час вона щиро розкаюється у скоєному та просить її суворо не карати.

Крім визнання підсудною ОСОБА_1 своєї вини, її вина у вчинених злочинах стверджена іншими доказами, зібраними у справі, які у судовому засіданні не досліджувалися, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, і фактичні обставини справи ніким не оспорювались.

Суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України: підроблення посвідчення. яке видається установою, що має право видавати такий документ і який надає право або звільняє від обов’язків з метою його використання підроблювачем.

Її ж дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України: використання завідомо підробленого документа.

Обтяжуючих вину підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочинів обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Пом’якшуючою вину підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочинів обставиною, передбаченою ст. 66 КК України, суд вбачає її щире каяття та сприяння розкриттю злочинів.

При визначенні міри покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудної, яка повністю визнала свою вину, щиро розкаялася у вчиненому, а також зазначені вище обставини, що пом’якшують покарання. Крім того, суд враховує і те, що підсудна ОСОБА_1 позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не притягалася до кримінальної відповідальності.

З урахуванням наведених обставин суд, під час вирішення питання про обрання міри покарання підсудній ОСОБА_1, вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкціями ч. 1 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді сплати штрафу у дохід держави.

Суд також вважає за необхідне у повному обсязі стягнути з підсудної ОСОБА_1 у користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Львівській залізниці 328 грн. 30 коп. за проведення експертного дослідження пенсійного посвідчення.

Речові докази: пільговий квиток № 027286 від 25.01.2012 року та пенсійне посвідчення № 46190 –залишити при матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст. ст. 323 –324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та призначити їй покарання у вигляді сплати штрафу у дохід держави у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн..

Її ж визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання у вигляді сплати штрафу у дохід держави у розмірі 510 (п’ятсот десять) грн..

Згідно ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та обрати їй остаточну міру покарання у вигляді сплати штрафу у дохід держави у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн..

Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Львівській залізниці 328 (триста двадцять вісім) грн. 30 коп..

Речові докази: пільговий квиток № 027286 від 25.01.2012 року та пенсійне посвідчення № 46190 –залишити при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляції протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою.

Суддя В.Я. Микитин