Вирок № 2248488, 29.07.2008, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа №1-85/08

ВИРОК

Іменем України

29 липня 2008 року Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Порпленко Л.Є.

прокурора - помічника прокурора району, юриста третього класу Павленка В.В.

потерпілого - ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальну справу по обвинуваченню:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, утриманців не має, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, судимого 08 квітня 2002 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки; 22 серпня 2002 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст.71, ч.1 ст.309 КК України до 4 років позбавлення волі і звільненого 02 серпня 2006 року по відбуттю строку покарання, обраний запобіжний захід - тримання під вартою

у вчиненні злочину, передбаченого ст.297 КК  України,

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, утриманців не має, не військовозобов'язаного, не працюючого, інваліда дитинства III -ї групи, судимого 01 березня 2003 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ст.70, ч.1 ст.309, ч.3 с.185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі і звільненого 01 квітня 2006 року по відбуттю строку покарання, обраний запобіжний захід - підписка про невиїзд

у вчинені злочину, передбаченого ст.297 КК України, суд

встановив :

Підсудні ОСОБА_3, раніше судимий 08 квітня 2002 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки; 22 серпня 2002 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст.71, ч.1 ст.309 КК України до 4 років позбавлення волі і звільнений 02 серпня 2006 року по відбуттю строку покарання і ОСОБА_4, також раніше судимий 01 березня 2003 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ст.70, ч.1 ст.309, ч.3 с.185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі і звільнений 01 квітня 2006 року, після відбуття покарання на шлях виправлення не стали і маючи не зняті судом та непогашені судимості знову скоїли умисний злочин.

Так, підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 13 березня 2008 року, біля, 16 год. з корисливих мотивів, з метою викрадення металевого корабельного якоря “Холла” з місць поховань та здачі його на металобрухт і отримання за нього грошей, за ініціативою підсудного ОСОБА_4, попередньою змовою між собою і особою, матеріали відносно якої постановою слідчого від 05 червня 2008 року виділені в окреме провадження , зайшли на територію кладовища, яке розташоване в с. Шендерівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області біля автошляху, що сполучає с. Нова Буда і с. Шендерівка. Підійшовши до місць поховань ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7., що знаходяться поряд одне від одного та огороджені однією могильною огорожею, здійснили викрадення металевого корабельного якоря, який знаходився на місці поховань, залишкова вартість якого станом на 13 березня 2008 року становить 1391 грн. 40 коп.. Викрадений якір вони помістили до багажного відділення автомобіля марки ВАЗ - 2102 д.н.з.НОМЕР_1, що належить громадянці ОСОБА_8 і під керуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, поїхали в напрямку м. Корсунь-Шевченківський, де на виїзді із с. Шендерівка їх було затримано працівниками міліції. Викраденням підсудними ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження металевого корабельного якоря потерпілому ОСОБА_1, який являється чоловіком померлої ОСОБА_7 та зятем ОСОБА_5, ОСОБА_6 спричинено матеріальної шкоди.

Допитаний під час досудового слідства підсудний ОСОБА_3 вину свою в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і щиро розкаявся.

Допитаний під час судового слідства підсудний ОСОБА_3 вину свою в пред'явленому йому обвинуваченні також визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що підтримує показання, які давав на досудовому слідстві про те, що 13 березня 2008 року він перебував в себе вдома та ремонтував автомобіль. В цей час до нього приїхав на легковому автомобілі ОСОБА_9 і ОСОБА_4. Останній запропонував поїхати з ними на кладовище в с. Шендерівка Корсунь-Шевченківського району щоб викрасти якір, якого там колись бачив, здати на металобрухт, а гроші поділити. Він погодився. Під'їхавши до в'їзду на територію кладовища, ОСОБА_9 зупинив автомобіль біля каплички. ОСОБА_4 вказав на металевий якір, який знаходився на території могильної огорожі, де були захороненні ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7. Зайшовши всередину огорожі, вони взяли його за різні частини, витягли з землі і потягли до свого автомобіля. Завантажили в автомобіль і поїхали, але на виїзді з села їх зупинили працівники міліції і доставили райвідділ міліції. Там Крикля втік, а їх затримали.

Допитаний під час досудового слідства підсудний ОСОБА_4 вину свою в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і щиро розкаявся.

Допитаний під час судового слідства підсудний ОСОБА_4 вину свою в пред'явленому йому обвинуваченні теж визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що підтримує показання, які давав на досудовому слідстві про те, що 13 березня 2008 року він знаходився в м. Корсуні-Шевченківському і зупиняв попутній транспорт, щоб дістатися додому. Біля нього зупинився автомобіль за кермом якого сидів ОСОБА_9, який погодився підвезти його додому. В автомобілі ОСОБА_9 запитав у нього про ОСОБА_3. Він відповів, що той ремонтує в себе вдома автомобіль. Вони поїхали до нього додому. Там ОСОБА_3 повідомив, що в нього на ремонт автомобіля не вистачало грошей. На це він запропонував поїхати в с. Шендерівка і викрасти з кладовища металевий корабельний якір і здати на металобрухт, а гроші поділити порівну. Всі погодилися і поїхали. В селі ОСОБА_9 заднім ходом заїхав на територію кладовища і зупинився. Вони пішли до потрібного місця, де витягли якір за територію могильної огорожі, дотягли до автомобіля і поклали в середину. На виїзді з села їх зупинили працівники міліції, які виявили викрадений якір. Після цього автомобіль було доставлено до відділення міліції, де їх затримали.

Вину свою підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнають повністю, щиро каються у вчиненому і просять слухати справу у спрощеному порядку, суть якого як і порядок оскарження при такому розгляді справи, їм роз'яснені і зрозумілі, а саме, що при не дослідженні доказів стосовно тих обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, підсудний і інші учасники розгляду справи позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному порядку. Вони правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція добровільна та істинна. Прокурор і потерпілий також не заперечують проти такого розгляду справи.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, які досліджені в суді в порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК України, суд вважає, що пред'явлене підсудним ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачення повністю доказане.

Дії підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.297 КК України, як викрадення предметів, що знаходяться в місці поховання.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості; що він раніше вчиняв злочини і відбував покарання у виді позбавлення волі; негативну характеристику з місця проживання; думку потерпілого про міру покарання не пов'язану з позбавленням волі.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості; що він раніше вчиняв злочини і відбував покарання у виді позбавлення волі; є ініціатором вчинення злочину; негативну характеристику з місця проживання; думку потерпілого про міру покарання не пов'язану з позбавленням волі.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3 суд визнає: щире каяття і молодий вік підсудного.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3 суд визнає: рецидив злочинів та вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_4 суд визнає: щире каяття, молодий вік, є інвалідом дитинства III -ї групи.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_4 суд визнає: рецидив злочинів та вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливе з відбуванням покарання у виді арешту, як необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст.69 КК України не має.

Враховуючи, що ОСОБА_3 перебуває під вартою, на підставі ч.5 ст.72 КК України суд зараховує йому у строк покарання попереднє ув'язнення з 23 травня 2008 року день за день.

З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе з відбуванням покарання у виді арешту, як необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст.69 КК України не має.

Суд не застосовує до підсудного ОСОБА_4 , який згідно довідки № 111 від 21 травня 2008 року, виданої Корсунь-Шевченківською ЦРЛ хворіє на “синдром залежності від опіоїдів” примусового лікування відповідно до вимог ст.96 КК України на підставі того, що даною статтею передбачено застосування примусового лікування судом до осіб, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб. Наказом МОЗ від 19 липня 1995 року за №133 наркоманія  до таких хвороб не відноситься.

Суд стягує солідарно з підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області судові витрати по справі в сумі 112 грн. 68 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи і 300 грн. 48 коп. за проведення трасологічної експертизи.

Речові докази: металевий якір «Холла», який знаходиться на території Корсунь-Шевченківського РВ УМВС і належить потерпілому ОСОБА_1- повертається в його розпорядження; автомобіль марки “ВАЗ 2102” д.н.з.НОМЕР_1 , який переданий під розписку власнику ОСОБА_8 - залишається її розпорядженні; пара кросівок, вилучених у ОСОБА_3 і частини трубок із нержавіючої сталі , які знаходиться в камері зберігання речових доказів Корсунь-Шевченківського районного суду - підлягають знищенню, так як не мають ніякої цінності і не можуть бути використані.

Цивільний позов не пред'явлений.

Арешт на майно не накладався.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.297 КК України.

Призначити засудженому ОСОБА_3 за ст.297 КК України з урахуванням ст.60 цього Кодексу покарання у виді арешту на строк 5 місяців.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання засудженому ОСОБА_3 попереднє ув'язнення день за день.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою в СІЗО №30 УДДУ ПВП в Черкаській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з часу затримання, тобто з 23 травня 2008 року.

Відбування покарання засудженому ОСОБА_3 оприділити у арештному домі.

Визнати ОСОБА_4 винним у вчинені злочину, передбаченого ст.297 КК України.

Призначити засудженому ОСОБА_4 за ст.297 КК України з урахуванням ст.60 цього Кодексу покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 з підписки про невиїзд змінити на тримання під вартою в СІЗО №30 УДДУ ПВП в Черкаській області, взявши під варту із зали суду після проголошення вироку.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання, тобто з 29 липня 2008 року зарахувавши на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк покарання попереднє ув'язнення день за день.

Відбування покарання засудженому ОСОБА_4 оприділити у арештному домі.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і жителя АДРЕСА_2, не працюючого, інваліда дитинства III -ї групи, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області код 25574009 на рахунок 35223003000037 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 судові витрати в сумі 112 грн. 68 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи і 300 грн. 48 коп. за проведення трасологічної експертизи.

Речові докази: металевий якір «Холла», який знаходиться на території Корсунь-Шевченківського РВ УМВС і належить потерпілому ОСОБА_1- повернути в його розпорядження; автомобіль марки “ВАЗ 2102” д.н.з.НОМЕР_1 , який переданий під розписку власнику ОСОБА_8 - залишити в її розпорядженні; пару кросівок, вилучених у ОСОБА_3 і частини трубок із нержавіючої сталі , які знаходиться в камері зберігання речових доказів Корсунь-Шевченківського районного суду - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Головуючий - підпис

Копія вірна

Суддя

Корсунь-Шевченківського

районного суду О.А.Савранський