Постанова № 22483256, 02.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року Справа № 5023/10271/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 дов № 2674 від 28.12.11 року

відповідача ОСОБА_2. дов. б/н від 24.12.11 року

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженоювідповідальністю “Відродження МЖК”м. Харків (вх. № 817Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від "26" січня 2012 р. по справі № 5023/10271/11

за позовом ПАТ “Стома” м. Харків

до Товариства з обмеженоювідповідальністю “Відродження МЖК”м. Харків

про стягнення 8100,53 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року Публічне акціонерне товариство “Стома” м. Харків ( далі позивач) звернулось до господарського суду Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженоювідповідальністю “Відродження МЖК”м. Харків (далі відповідач) 6658,08 грн. заборгованості (попередня оплата) по договору № 5/05 від 05.05.2011 р., 1442,45 грн., штрафних санкцій за прострочення виконаних робіт, 1411,50 грн. судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2012 р. (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6658,08 попередньої оплати, пеню в сумі 595,53 грн., державного мита 1263,92 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Відродження МЖК”, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального процесуального права, просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Покласти судові витрати на позивача.

19.03.2012 року відповідачем через канцелярію суду (вх. 2405) надане пояснення щодо виконання підрядних робіт в якому відповідач стверджує що замовник не надав можливості приступити до виконання ремонтних робіт.

22.03.2012 року через канцелярію суду (вх. 2622) позивач за первісним позовом надав відзив на апеляційну скаргу в якому вважає висновки господарського суду по суті спору законними та обґрунтованими, в зв'язку з чим просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи та правильно встановлено господарським судом, 05 травня 2011 року між сторонами був укладений договір на виконання робіт № 5/05 (далі договір).

На підставі договору відповідач - ТОВ “Відродження МЖК”- було зобов'язано власними силами та засобами або з залученням третіх осіб, на власний ризик виконати роботу за завданням замовника (позивача), у відповідності з кошторисом № 1, що є невід'ємною частиною договору, а позивач, АТ “Стома”, був зобов'язаний прийняти та своєчасно оплатити роботи.

Загальна сума договору складає 40068,00 грн. (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата здійснюється замовником на розрахунковий рахунок підрядника наступним чином:

Аналізуючи умови спірного Договору колегія суддів визначає, що сторони погодили порядок здійснення розрахунків та платежів, зокрема п. 4.1договору передбачає, що подальше фінансування робіт здійснюється поетапно за фактичне виконання роботи.

- попередня оплата за роботи становить 40% від ціни 1 етапу - 6658,08 грн.; залишок суми - 9987,12 грн. після закінчення робіт та підписання акту виконання робіт;

- 40% від ціни 2 етапу - 4885,44 грн.; залишок суми 7328,16 грн. після закінчення робіт та підписання акту виконання робіт;

- 40% від ціни 3 етапу - 4883,68 грн.; залишок суми - 6725,52 грн. після закінчення робіт та підписання акту виконання робіт.

Кінцевий розрахунок проводиться після виконання всіх робіт та усунення всіх недоліків протягом двадцяти днів, після підписання акту приймання-передачі.

На виконання своїх обов'язків 04 липня 2011 року АТ "Стома" здійснило попередню оплату за 1 етап робіт у розмірі 6 658 грн. 08 коп.

Частина 1 статті 877 Цивільного кодексу України закріплює, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно п. 5.1. договору, відповідач виконує роботи своїми силами, за допомогою власних технічних засобів, із свого матеріалу. Строк виконання робіт - сорок календарних днів, тобто термін виконання робіт - до 13 серпня 2011 року.

Згідно п. 3.2. Договору: "передання робіт підрядником і прийняття їх замовником здійснюється по факту завершення робіт і оформлюється актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами".

Відповідно до п.3.3. договору: "Після завершення робіт підрядник надає замовнику акт виконаних робіт, який складається в двох екземплярах, по одному для кожної із сторін".

Проте, відповідачем зазначені роботи у встановлений термін виконані не були виконанні

Відповідно до п. 6.5 Договору, у випадку порушення підрядником зобов'язань по даному договору, замовник має право достроково розірвати договір шляхом односторонньої відмови. Одностороння відмова від договору не звільняє підрядника від майнової відповідальності за порушення зобов'язань по Договору.

Пунктом 9.4. Договору передбачено обов'язкове повідомлення за 10 днів у разі розірвання договору за ініціативою однієї з сторін.

Відповідача було повідомлено про розірвання Договору з 18.09.2011 р. за ініціативою Позивача листом-вимогою № 1802 від 08.09.2011 р.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, приймаючи до уваги, що виконання відповідачем підрядних робіт за спірним договором не підтверджено матеріалами справи, відповідачем належними доказами не доведено, тому беручи до уваги загальні вимоги, які ставляться до виконання зобовязання, а також положення статей 837, 853 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини договору підряду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 6658,08 грн. попередньої оплати за не виконані відповідачем підрядні роботи.

Згідно з ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Цивільні права і обовязки виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст. 174 ГК України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) тобто погодженою дією двох або більше сторін.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідачем роботи за договором виконані не були. Докази виконання робіт за спірним договором відповідачем не надані ані суду першої інстанції ані апеляційному, а тому посилання відповідача на акти виконаних робіт в апеляційній скарзі є хибним.

Як свідчать матеріали справи, факт виконаних робіт відповідав направив позивачу, лише після звернення останнім з позовом до суду першої інстанції.

Що стосується задоволення вимог про стягнення пені, колегія суддів не погоджується з такими висновками господарського суду, виходячи з наступного.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання робіт по даному договору, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення.

Задовольняючи вимоги позивача в цій частині господарський суд мотивував свої висновки тим, що право позивача відносно стягнення з відповідача пені в сумі 595,93 грн. передбачене умовами договору, а її нарахування проведене в межах строку виконання робіт.

Проте даними висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, так як суд не врахував та не проаналізував з достатньою повно тою законодавство, яке регулює порядок нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов'язання у спірних відносинах.

Між тим, вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції не дав належної правової оцінки усім умовам договору, у тому числі щодо строків виконання робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач нарахував пеню за період з згідно ст. 232 ГК України, з посиланням на те що роботи повинні виконанні в узгоджений сторонами строк, але в договорі не передбачено з якого моменту починається виконання та завершення цих робіт, тому відсутня прострочка виконання робіт. У зв”язку з чим, суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.

Крім того, суд першої інстанції неправомірно послався на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", оскільки цей Закон стосується не виконання грошових зобовязань. В даному позові позивач просить стягнути пеню за прострочення виконання робіт.

Інші доводи апеляційної скарги, які вже були викладені відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду, до того ж їм була надана належна та вичерпна оцінка місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2012р. по справі № 5023/10271/11 в частині стягнення пені в сумі 595,93 грн. прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, в звязку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а вказане рішення скасуванню в означеній частині та прийняттю нового, яким у позові в цій частині повинно бути відмовлено. В іншій частині рішення прийняте з додержанням вимог чинного законодавства, а тому залишається без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженоювідповідальністю “Відродження МЖК”м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 26 січня 2012 року по справі № 5023/10271/11 в частині стягнення 595,93 грн. пені скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.