Постанова № 22481152, 04.04.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2012 року Справа № 39/5005/16063/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., ЧохаЛ.В.

при секретарі судового засідання: Турбуєва А.О.

за участю представників сторін:.

від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 01.01.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Термекс”, м. Чернівці на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2012 року у справі № 39/5005/16063/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Термекс”, м. Чернівці

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 45410 грн. 76 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2012р. ( суддя Ліпинський О.В.) відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі

Рішення суду мотивоване вимогами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України у відповідності до якої , якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства. Так як позивач не надав суду доказів звернення до Відповідача з вимогою про виконання зобовязання з оплати товару, отриманого за видатковою накладною №5263 від 28.04.2011 та в звязку з ти, що сторонами не було встановлено строк виконання Покупцем обовязку щодо оплати отриманого товару, то обовязок Відповідача щодо оплати товару в сумі 44 785 грн. 00 коп. не настав.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду від 16.01.2012р.

В апеляційній скарзі ТОВ «Термекс»зазначає, що загальні положення ч.2 ст.530 ЦК України не застосовуються щодо спірних правовідносин між ТОВ «Термекс»та відповідачем, так як існує спеціальна норма ( ст..692 ЦК України), яка визначає інший термін виконання зобовязання щодо оплати за товар момент прийняття покупцем товару, або прийняття товаророзпорядчих документів до нього. Крім того, скаржник посилається на ч.1 ст.222 ГК України,відповідно до якої, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та вказав, що жодних підстав для передачі відповідачу для зберігання товару у позивача не було, оскільки з 01.04.2008р. позивачем у м.Дніпропетровськ орендується приміщення для розміщення складу. Просить апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. Своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

На підставі видаткової накладної №5263 від 28.04.2011 Товариства з обмеженою відповідальністю “Термекс” (постачальник) поставило Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (покупець) товар, загальною вартістю 44 785 грн. 00 коп.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 45410,76 грн.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі у звязку з наступним.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є інші юридичні факти.

Дії Товариства з обмеженою відповідальністю “Термекс” щодо передачі товару та прийняття Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 товару є юридичним фактом, який породжує права і обовязки аналогічні тим, що випливають із договорів купівлі-продажу, поставки.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Видаткова накладна № 5263 від 28.04.2011 року, визначає статус сторін у даному правовідношенні - Постачальника та Покупця, містить предмет, кількість та ціну товару, а також засвідчує факт передачі вказаного товару, що свідчить про укладання між сторонами договору поставки у спрощений спосіб (ст. 181 Господарського кодексу України).

Згідно приписів ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити товар після його прийняття, але свої зобовязання, встановлені законом не виконав. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано і на час розгляду справи в апеляційній інстанції, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 44785 грн. підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів зазначає, що господарський суд, приймаючи рішення неправильно застосував ч.2 ст..530 ЦК України. Дана норма права є загальною, тобто містить загальні умови щодо строку (терміну) виконання зобовязання і як зазначено в ній застосовується, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Саме ст..692 ЦК України є спеціальною для даних відносин і саме вона передбачає негайне виконання обовязку щодо сплати товару.

Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути 625,76 грн. 3% річних за період з 29.04.11р. по 15.11.2011р. включно за 170 днів.

Період позивачем визначений та розрахунок здійснений правильно. А тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню у звязку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Позивачем платіжним дорученням №3376076 від 07.11.2011р. сплачено 1478 грн. судового збору, а необхідно сплатити 1411,50 грн. Переплата складає 66 грн.50 коп. За подання апеляційної скарги позивачем сплачено 804,75 грн., замість 705,75 грн. Переплата складає 99 грн. Загальна сума переплати складає 165,50 грн., яка підлягає поверненню ухвалою суду.

Судовий збір за подання позову і апеляційний перегляд покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Термекс”, м. Чернівці задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2012 року у справі № 39/5005/16063/2011 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Термекс” (58032, м. Чернівці, вул.. Головна, 246, ЄДРПОУ 32652485) 44785 грн. основного боргу, 625 грн. 76 коп. трьох процентів річних, 2117 грн. 25 коп. судового збору.

Видачу наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 05.04.2012р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха