Постанова № 22481015, 29.03.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2012 року Справа № 5005/3938/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

За участю прокурора Монич С.Ю., помічник прокурора, посвідчення №18 від 25.01.11р.

представники сторін:

від ініціюючого кредитора:ОСОБА_1, представник, довіреність №01 від 21.03.11,

інші учасники процесу у судове засідання не зявились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року у справі № 5005/3938/2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Попаснянський склозавод”, м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства “Дніпропетровський державний дослідний завод”, м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року (суддя Калиниченко Л.М) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Державного підприємства “Дніпропетровський державний дослідний завод”, м. Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - Державне підприємство “Дніпропетровський державний дослідний завод”, м. Дніпропетровськ; визнано погашеними вимоги Приватного підприємства “Інфоспектр”, м. Дніпропетровськ на суму 1 823653, 10 грн.; припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Осадчого О.С. (ліцензія серії НОМЕР_1); провадження у справі припинено.

Не погодившись з вказаною ухвалою Прокурором Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ подано апеляційну скаргу.

Посилаючись на порушення ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка встановлює мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, прокурор стверджує, що ліквідатором здійснено продаж майна банкрута, яке задіяно у виробничій діяльності останнього.

Прокурор вважає, що оцінка державного майна проведена всупереч постанові Кабінету Міністрів України №1891 від 10 грудня 2003 року “Про затвердження Методики оцінки майна” та Закону України “Про приватизацію державного майна”.

Як на порушення норм процесуального права, прокурор вказує, що Міністерство освіти та науки України, у сфері управління якого знаходиться Державне підприємство “Дніпропетровський державний дослідний завод” не було проінформовано про порушення відносно боржника справи про банкрутство, проведення ліквідаційної процедури та відчуження належного йому майна, в результаті чого права Міністерства були порушені, воно було позбавлено можливості вжити заходи спрямовані на відновлення платоспроможності боржника та недопущення реалізації державного майна.

Прокурор просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ліквідатором Державного підприємства “Дніпропетровський державний дослідний завод” арбітражним керуючим Осадчим О.С. подано клопотання про відкладення розгляду справи, з посиланням на те, що він не отримував ані апеляційну скаргу, ані ухвалу апеляційного господарського суду про прийняття до розгляду апеляційної скарги.

Від ініціюючого кредитора також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Попаснянський склозавод” апеляційної скарги та ухвали апеляційного господарського суду. Одночасно ініціюючий кредитор просить продовжити строк розгляду апеляційної скарги прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська.

Вказані клопотання задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Клопотання ліквідатора надійшло до Дніпропетровського апеляційного господарського суду 29 березня 2012 року о 09:48 год., судове засідання по даній справі призначено на 29 березня 2012 року о 14:00 год. Отже, до зазначеного часу ліквідатор мав достатньо часу для ознайомлення з апеляційною скаргою, матеріалами справи. Із змісту клопотання ліквідатора вбачається, що йому було відомо, що судове засідання призначено на 29 березня 2012 року. До апеляційної скарги прокурора додано оригінали поштових квитанцій про направлення апеляційної скарги ще 06 березня 2012 року Державному підприємству “Дніпропетровський державний дослідний завод”, Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Попаснянський склозавод” (т.4 а.с.28, 32, 23, 26). Отже, належними доказами доведено направлення апеляційної скарги і ліквідатору, і ініціюючому кредитору.

Проте, ліквідатор і ініціюючий кредитор належними доказами не підтвердили неотримання апеляційної скарги прокурора, відповідну довідку з поштового відділення не представили.

Щодо клопотання ініціюючого кредитора, то з його змісту вбачається, що йому було відомо, що судове засідання у даній справі відбудеться 29 березня 2012 року о 14:00 год.

Присутній в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Попаснянський склозавод” ОСОБА_1 відмовилась надавати пояснення з приводу обставин справи, хоча, як свідчать матеріали справи, зокрема протоколи засідання комітету кредиторів №3 від 04 листопада 2011 року (т.2 а.с.91), №2 від 04 серпня 2011 року (т.1 а.с.127) саме ОСОБА_1 особисто приймала участь у вказаних засіданнях комітету кредиторів, на яких приймалося рішення про перехід до ліквідаційної процедури, визначався порядок продажу майна банкрута.

Судова колегія вважає, що ліквідатор арбітражний керуючий Осадчий О.С. і представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Попаснянський склозавод” ОСОБА_1 зловживають процесуальними правами, якими сторони користуються у судовому процесі згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

За викладених підстав, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу прокурора у даному судовому засіданні.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури, ініціюючого кредитора, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Дніпропетровський державний дослідний завод”, м. Дніпропетровськ порушено господарським судом Дніпропетровської області 25 березня 2011 року за загальними ознаками Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Попаснянський склозавод”, м. Дніпропетровськ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2011 року введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Осадчого О.С. (т.1 а.с.77).

В газеті “Голос України” №81(5081) від 06 травня 2011 року опубліковано оголошення про порушення відносно боржника справи про банкрутство (т.1 а.с.84).

05 липня 2011 року за результатами попереднього засідання визнані вимоги кредиторів Приватного підприємства “Інфоспектр”, м. Дніпропетровськ і Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Попаснянський склозавод”, м. Дніпропетровськ на загальну суму 7 803 243 грн. (т.1 а.с.108).

Постановою від 16 серпня 2011 року господарського суду Дніпропетровської області визнав боржника банкрутом, відкрив у справі ліквідаційну процедуру строком на 1 рік до 16 серпня 2012 року, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Осадчого О.С. (т.2 а.с.28).

06 січня 2012 року до господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора надійшов звіт про результати здійснення ліквідаційної процедури Державного підприємства “Дніпропетровський державний дослідний завод” та ліквідаційний баланс.

Зі звіту ліквідатора та матеріалів справи вбачається що цілісний майновий комплекс Державне підприємство “Дніпропетровський державний дослідний завод” передано в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю “Норт”, м. Дніпропетровськ на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності від 01 лютого 2007 року укладеного орендарем з Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (т.1 а.с.47).

Боржник є державним підприємством із 100% часткою державної власності.

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання (п.3.2 Статуту Державного підприємства “Дніпропетровський державний дослідний завод” т.1 а.с.63).

Боржнику на праві державної власності належать обєкти нерухомого майна, в тому числі будівлі виробничих корпусів №№ 1, 2, 3, малого адміністративно виробничого корпусу, великого адміністративно виробничого корпусу, будівлі компресорної, складів і таке інше, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 липня 2005 року та витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11 липня 2005 року (т.1 а.с.61-62).

При здійсненні ліквідаційної процедури вказане майно було продано 23 грудня 2011 року на аукціоні через товарну біржу “Універсальна біржа нерухомості “Троїцька” Приватному підприємству “СТС”, м. Дніпропетровськ за 6 014 589, 90 грн.

Порядок продажу майна банкрута встановлено на засіданні комітету кредиторів Державного підприємства “Дніпропетровський державний дослідний завод” 04 листопада 2011 року (протокол №3, т.2 а.с.91).

Відповідно до рішення комітету кредиторів зобовязано ліквідатора банкрута здійснити продаж майна банкрута відповідно до положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та з урахуванням вимог Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, через товарну біржу “Універсальна біржа нерухомості “Троїцька” шляхом проведення відкритих прилюдних торгів (аукціону), опублікувати інформацію про строки та умови проведення відкритих торгів (аукціону) у центральній та місцевій пресі не пізніше як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону. Встановлено початкову вартість майна згідно експертної оцінки від 31 жовтня 2011 року у розмірі 5 467 809 грн., продаж майна на відкритих прилюдних торгах (аукціоні) здійснити лише за наявності не менше як двох покупців.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.22 Господарського кодексу України держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики.

Субєктами господарювання державного сектора економіки є субєкти, що діють на основі лише державної власності, а також субєкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує пятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих субєктів.

Повноваження субєктів управління у державному секторі економіки Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо субєктів господарювання визначаються законом.

Виходячи з приписів ст.5 Закону України “Про управління обєктами державної власності” здійснюючи управління обєктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління обєктами державної власності.

Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань серед інших функцій ведуть облік обєктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких обєктів (ч.1 п.11 ст.6 Закону України “Про управління обєктами державної власності”).

Таким органом управління по відношенню до боржника як державного підприємства, є Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до учасників провадження у справі про банкрутство відносить серед інших, власника майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника. Проте, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, як орган, уповноважений управляти майном боржника не був визнаний учасником провадження у даній справі, Міністерство взагалі не повідомлялося, що відносно Державного підприємства “Дніпропетровський державний дослідний завод” порушена справа про банкрутство, жодного процесуального документа, який приймався при розгляді вказаної справи, господарським судом до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України не направлялося.

Отже, вказане Міністерство було усунено від участі у даній справі, позбавлено можливості вжити заходи, спрямовані на відновлення платоспроможності боржника.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження обєктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами.

Продаючи нерухоме майно Державного підприємства “Дніпропетровський державний дослідний завод”, ліквідатор, керуючись висновками комітету кредиторів (протокол №3 від 04 листопада 2011 року т.2 а.с.92), вважав, що майно боржника, яке увійшло до складу ліквідаційної маси перебувало в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю “Норт”, тобто не використовувалось у ведені виробничої діяльності боржника та не забезпечувало її здійснення, виробнича діяльність боржником не проводилась, органом управління боржника (Міністерством освіти України) не виконувались покладені на нього законодавством функції щодо призначення керівника підприємства боржника.

З таким висновком погодився й господарський суд.

Проте, такі висновки не ґрунтуються на належних доказах.

По перше, цілісний майновий комплекс - Державне підприємство “Дніпропетровський державний дослідний завод” було передано в оренду Регіональним відділенням Фонду Державного майна України у Дніпропетровській області Товариству з обмеженою відповідальністю “Норт” з метою використання цього майна під виробничо господарську діяльність, що підтверджується відповідним договором від 01 липня 2007 року (т.1 а.с.47), але це не означає, що боржник не веде виробничої діяльності.

По друге, із довідки АА №044902 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що основними видами діяльності боржника є: здавання в оренду власного нерухомого майна, столярні та теслярські роботи, виготовлення інших готових металевих виробів і таке інше (т.1 а.с.27).

Таким чином, надання в оренду майна є одним із видів господарської діяльності підприємства, від якого воно отримує доходи. Питання, чи здійснював боржник інші види господарської діяльності, крім здавання в оренду майна ліквідатором не досліджувалося.

По третє, технічний висновок обстеження будівель і споруд Державного підприємства “Дніпропетровський державний дослідний завод”, в якому зазначено, що нерухоме майно не може забезпечувати ведення виробничої діяльності не є тим доказом, що підтверджує нездійснення виробничої діяльності боржником, оскільки стосується відповідності обстежених споруд будівельним нормам.

Судова колегія вважає, що питання щодо задіяння обєктів нерухомості підприємства боржника у виробничому процесі слід було поставити на вирішування органу управління майном боржника, тобто відповідному Міністерству.

Висновок щодо нездійснення підприємством виробничої діяльності також повинен ґрунтуватися на документах фінансової звітності, які надаються субєктами господарювання органам статистики.

Такі документи ліквідатором суду не надавалися, в свою чергу господарський суд ці докази не витребував.

Судова колегія вважає, що господарським судом неповністю досліджені обставини справи.

Так, в своєму звіті п.2.7 “Реалізація майна банкрута” ліквідатор посилається на те, що приватне підприємство “СТС” 27 грудня 2011 року платіжним дорученням №02 від 27 грудня 2011 року перерахувало на рахунок Державного підприємства “Дніпропетровський державний дослідний завод” 5 467 809 грн. за придбані на аукціоні обєкти нерухомості боржника (т.2 а.с.111).

Проте, вказане платіжне доручення в матеріалах справи, додатках до звіту відсутнє (т.2 а.с.69-84).

Із копій оголошення про проведення 23 грудня 2011 року аукціону з продажу майна боржника (т.3 а.с.35) не вбачається в якому печатному органі і за яку дату воно було розміщено.

Ліквідатором надано лише копію оголошення в одному печатному органі, хоча комітет кредиторів приймав рішення про опублікування такої інформації у центральній та місцевій пресі (т.2 а.с.93).

Вказане свідчить про те, що господарський суд передчасно затвердив ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, ліквідував Державне підприємство “Дніпропетровський державний дослідний завод”.

Відтак, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року підлягає скасуванню на підставі ч.1 п.п.1, 3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України, а справу слід передати господарському суду Дніпропетровської області для розгляду.

При новому розгляді справи, суду першої інстанції слід врахувати вказані недоліки, залучити до участі в справі Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, зясувати яке майно боржника задіяне у його виробничій діяльності.

Керуючись ст.ст.103 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року у справі № 5005/3938/2011 скасувати.

Справу № 5005/3938/2011 передати господарському суду Дніпропетровської області для розгляду.

Копію постанови направити Державному реєстратору для проведення реєстраційних дій щодо Державного підприємства “Дніпропетровський державний дослідний завод” (м. Дніпропетровськ, Лоцманське шосе, буд.3-б, ЄДРПОУ 32616541).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Попаснянський склозавод”, м. Дніпропетровськ (м. Дніпропетровськ, житловий масив Тополя 2, буд.37 кв.92 ЄДРПОУ 31224910) в доход Спецфонду Державного бюджету України 536 грн. 50 коп судового збору, які підлягають оплаті за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Зобовязати господарський суд Дніпропетровської області видати відповідний наказ і направити його до органу стягнення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В.Джихур

Суддя О.М Лисенко

Суддя І.О. Вечірко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 02.04.12р.)