Рішення № 22480125, 04.04.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2012 р.Справа № 14/5025/278/12 За позовом публічного акціонерного товариства „Хмельницькобленерго”, м Хмельницький в особі Волочиського району електричних мереж, м. Волочиськ

до закритого акціонерного товариства "Волочиськ-Метиз", м. Волочиськ

про стягнення 6 062,71 грн.

Суддя Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

Відповідача: не зявився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла з неналежного виконання договору від 16.02.09р. № 12 в розмірі 6062, 71 грн., з яких: 5459, 38 грн. активна електроенергія, 408, 14 грн. - пеня, 124, 44 грн. 3 % річних, 70, 75 грн. інфляційних.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо оплати використаної електроенергії у встановлені договором терміни. Підставою стягнення пені є наявність відповідних умов договору про її нарахування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Повідомлений належним чином відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив.

Повідомляючи відповідача про розгляд справи у суді, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною у позові, яка згідно довідки ЄДРПОУ є його реєстраційною адресою. Зазначена кореспонденція повернута поштою з відміткою „За закінченням терміну зберігання”. Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується правовою позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною) і не повернутою підприємством звязку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів встановлено.

16 лютого 2009 року між сторонами укладено договір № 12 у відповідності до якого постачальник (позивач) продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) з приєднаною потужністю 1260 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього, що є його невідємними частинами.

В силу п. 2.3.3. споживач зобовязаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”. Пунктом 2.3.4. передбачено обовязок споживача здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 4.

Згідно п. 4.2.1. за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3., 2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 5 % за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно п. 9.4. договір вступає в дію з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2009 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Обумовлений сторонами додаток № 10 до вищеназваного договору встановлює порядок розрахунків за спожиту енергію, де вказано, що розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електроенергії, згідно додатку № 1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності: до 5 числа розрахункового періоду 40 % від договірної величини споживання електроенергії, до 15 числа - 60 % і до 20 числа розрахункового періоду 100 %. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі одержаного рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3 х операційних днів з дня отримання рахунку.

Додаток № 3 обумовлює графік зняття та передачі показників лічильників.

Договір та додатки до нього підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Як вбачається з наданих матеріалів, позивач, за період з березня по травень 2011 року нарахував відповідачу за спожиту електроенергію (активну) 11878, 53 грн., що підтверджується складеними рапортами про відпуск електроенергії від 28.03.11р., від 27.04.11р., (за підписом уповноважених осіб відповідача), актами технічної перевірки та заміни приладів обліку електроенергії від 17.05.11р. (за підписом представників сторін) та складеними на їх основі рахунками фактура від 27.04.11р. на суму 6287, 70 грн., від 28.03.11р. на суму 3645, 57 грн. та рахунок № 12 на суму 1945, 26 грн. Всього на 11878, 53 грн.

Оплата за зазначений період проведена відповідачем частково на суму 6411 грн., що підтверджується наявними в матеріалах копіями реєстрів платежів та виписок по рахунках за травень 1241 грн. (реєстр від 5 травня 2011 року), за квітень 1400 грн. (виписка за 07.04.11р.), і за березень - 3770 грн. (реєстр від 12 березня 11 року на 1500 грн., виписка за 17.03.11р. на 740 грн., за 09.03.11р. на 1530 грн.).

Враховуючи відсутність оплати в повному обсязі, позивач звернувся з позовом до суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана

сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковий для виконання сторонами.

Уклавши договір № 12 (з додатками) сторони визначили умови, що є обовязкові для них.

Відповідно до умов договору термін оплати за поставлену електроенергію, з урахуванням розрахункового періоду місяць, настає на протязі 3 операційних днів з дня отримання рахунку, тобто (з урахуванням дат рахунків) - 1 квітня 2011 року, 1 травня 2011 року та 1 червня 2011 року. Оплата за зазначеними рахунками, за період з березня по травень 2011 року проведена відповідачем частково на суму 6411 грн., що підтверджується наявними в матеріалах копіями реєстрів платежів та виписок по рахунках за травень 1241 грн. (реєстр від 5 травня 2011 року), за квітень 1400 грн. (виписка за 07.04.11р.), і за березень - 3770 грн. (реєстр від 12 березня 11 року на 1500 грн., виписка за 17.03.11р. на 740 грн., за 09.03.11р. на 1530 грн.). Докази оплати в повному обсязі у справі відсутні.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вказане, сума заборгованості (11878, 53 грн. спожитої енергії за мінусом оплаченої 6411 грн.) дорівнює 5467, 53 грн., а тому заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 5459, 38 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вказаної норми, з урахуванням документального підтвердження наявності заборгованості на час звернення з позовом до суду, вимоги про стягнення інфляційних є також обгрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір цих нарахувань не перевищує максимально можливого нарахування за період прострочення, а тому судом прийнятий.

Відносно стягнення пені, судом відмічається наступне.

Частиною 6 ст. 232 ГК України обумовлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач здійснив нарахування пені без урахування вищевказаних положень закону, а тому заявлений до стягнення розмір пені необґрунтований, в звязку з чим позов в цій частині не може бути задоволений.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково, з покладенням судових витрат на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Волочиськ-Метиз” (м. Волочиськ, вул. Уральських Танкістів, 36, код 32892154) на користь публічного акціонерного товариства „Хмельницькобленерго” в особі Волочиського району електричних мереж (м. Волочиськ, вул.. Копачівська, 2а, р/р 2603830100987 в ВАТ „Державний ощадний банк України” МФО 315784, ЄДРПОУ 22764755) 5459, 38 грн. активної електроенергії, 124, 44 грн. 3 % річних, 70, 75 грн. - інфляційних, а також 1496, 83 грн. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу

3 - відповідачу (реком. з повід - Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, 36).