Рішення № 22479729, 19.03.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2012 р. Справа № 5024/98/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державне підприємство "Севастопольський морський рибний порт"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Снабсудосервіс"

про стягнення 3418,41 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабсудосервіс», м.Херсон

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача за зустрічним позовом Приватне підприємство «Південна транспортно-логістична компанія «НОВА», м.Херсон

до відповідача: Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт», м.Севастополь

про стягнення 64840,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1 дов. №14/01 від 03.01.2012 р.;

від відповідача(за первісним позовом): ОСОБА_2 ю/к дов. Від 10.01.2011 р.

Державне підприємство «Севастопольський морський рибний порт»(позивач за первісним позвом) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабсудосервіс»(відповідач за первісним позовом) 3418,41 грн. заборгованості за надані послуги за договором №203 по перевалці піску від 20.07.2009 р. та додаткових угод до нього.

Відповідач за первісним позовом проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмовому поясненні; 3 лютого 2012 року у відповідності до вимог ст.ст.22, 60 ГПК України до початку розгляду справи по суті подав зустрічну позовну заяву, в якій просить стягнути з позивача за первісним позовом збитки у розмірі 64840,00 грн.

Відповідач за зустрічним позовом проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством «Севастопольський морський рибний порт» (позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабсудосервіс»(відповідач за первісним позовом) 20.07.2009 року укладено договір по перевалці піску №203 (далі Договір), за умовами якого позивач зобов»язувався надавати послуги по перевалці піску. Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою.

Згідно приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Перелік послуг, які передбачені договором, викладені в розділі 2 договору. На підставі зазначених у договорі та фактично наданих послуг позивач за первісним позовом виставив для оплати відповідачу рахунки №2046 від 06.09.2011 р. на суму 2832,00 грн., №2091 від 27.09.2011 р. на суму 148,10 грн., №2146 від 28.09.2011 р. на суму 107,08 грн., №2169 від 30.09.2011 р. на суму 172,32 грн.

Відповідно до п.3.2. договору відповідач сплачує портові збори та додаткові послуги згідно Постанови КМУ №1544 від 12.10.2000 р. та Положення про збори та плату за послуги, затверджені начальником порту. Оплата за послуги порту проводиться банківським переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок порту шляхом 100% передплати, остаточний розрахунок проводиться протягом трьох банківських днів з моменту отримання остаточного рахунку порту з підтверджуючими документами рахунка.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Снабсудосервіс»стверджує, що не отримував рахунків від Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт», і не має зобов»язань щодо їх оплати.

Позивач за первісним позовом наполягає на задоволенні позовних вимог, в довідці за підписом головного бухгалтера та довідці за підписом старшого інспектора групи з діловодства стверджує, що всі рахунки на адресу відповідача надсилались рекомендованою кореспонденцією. На підтвердження своєї позиції позивач надав лист від 18.01.2012 р., адресований директору відповідача, в якому просить оплатити заборгованість в сумі 3259,50 грн. та підписати акт звірки. Вищевказаний лист відповідач отримав 23.01.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, посилання відповідача за первісним позовом на ст..530 ЦК України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. - є безпідставними та необгрунтованими.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача 158,91 грн. пені.

Суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення пені в сумі 158,91 грн., оскільки позивач не обґрунтував та не довів належними доказами нарахування пені за рахунком №2046 від 06.09.11р. саме з 15.09.2011р. по 13.01.2012р.; за рахунком №2091 від 27.09.2011 р. саме з 10.10.2011 р. по 13.01.2012 р.; за рахунком №2146 від 28.09.2011 р. саме з 10.10.2011 р. по 13.01.2012 р.; за рахунком №2169 від 30.09.2011 р. саме з 10.11.2011 р. по 13.0.12012 р.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо задоволення первісного позову частково, в сумі основного боргу 3259,50 грн.

В зустрічній позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Снабсудосервіс»стверджує, що 29.08.2011 року під час розвантаження піску т/х «Берилл»на причалі №219 відповідачем було пошкоджено водяну гармату, яка знаходиться на баці земснаряду на початку трюму. Факт пошкодження позивач за зустрічним позовом підтвердив актом про пошкодження водяної гармати від 29 серпня 2011 року. В позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Снабсудосервіс»зазначає, що на протязі двох діб т/х «Берилл»знаходилося на ремонті, який здійснював ПП «Варіатор-Плюс», що підтверджується актом виконаних робіт від 19.09.2011 року.

Матеріалами справи підтверджується, що т/х «Берилл»з 01.04.2011 року знаходиться в оренді у ПП «ПТЛК «НОВА»у відповідності до договору оренди. Оскільки в результаті пошкодження поворотного пристрою водяної гармати т/х «Берилл»при розвантаженні піску орендар (ПП «ПТЛК «НОВА») не мав змоги користуватися орендованим земснарядом на протязі двох діб, позивачу за первісним позовом не сплачувалася орендна плата, тим самим йому, як він вважає, були завдані збитки в сумі 64840,00 грн.

Суд відмовляє в задоволеннізустрічного позову з огляду на настуне.

Відповідно до п.8 ч. 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків, та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальна норма щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення визначена ст. 22 ЦК України.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що збитками є :

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з приписами ст..224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов»язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб»єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов»язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для стягнення збитків необхідна наявність одночасно таких умов: факт порушення зобов»язання (протиправна дія або бездіяльність); наявність і розмір завданих збитків; причинний зв»язок між порушенням зобов»язання і збитками; вина особи, яка порушила зобов»язання.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Право на відшкодування збитків в особи виникає за наявності складу цивільного правопорушення; безпосередньо порушення права чи інтересу; завдання збитків та причинного зв'язку між порушенням права та збитками.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

У частині першій ст. 218 Господарського кодексу України зазначається, що підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Отже, потерпілій стороні необхідно довести, що правопорушник не вчинив таких дій, які він був зобовязаний вчинити, зважаючи на взяті на себе зобовязання, або вчинив їх не так, чи не в повному обсязі, як це було передбачено договором.

Потерпілий повинен обґрунтувати наявність причинного зв'язку між наявними збитками та протиправною поведінкою правопорушника. Тобто, потерпіла особа має довести, що вона зазнала збитків винятково внаслідок неправомірних дій правопорушника, а не з інших обставин, і не мала би збитків, якби останній таких дій не вчинив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено, що саме відповідачем вчинено протиправні дії; наявність і розмір завданих збитків; причинний зв»язок між порушенням зобов»язання і збитками; вину особи ДП «Севастопольський морський рибний порт».

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтями 33 та 34 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Суд оголошує вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу за первісним позовом на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вищевказаних норм права та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабсудосервіс»(73011, м.Херсон, вул..Полтавська, 97, р/р 26000330021601 в філії АБ «Південний»м.Херсона, МФО 352640, код ЄДРПОУ 31848251) на користь Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт»(99014, м.Севастополь, вул..Рибаков, 5, р/р 26007621 в філії ПАТ «ПУМБ»в м.Севастополі, МФО 308092, код ЄДРПОУ 20709663) 3259,50 грн. основного боргу, в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 02.04.2012 р.