Рішення № 22478875, 03.04.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2012 Справа № 18/306/12

м. Полтава

за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління МНС в Полтавській області, вул. М. Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007

до Приватного підприємства "Пирятинжитлобуд", вул. Карла Маркса, 72, с. Заріччя, Пирятинський р-н, Полтавська обл., 37000

про стягнення 4989,82 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1, довіреність від 14.03.2012 року № 557;

від відповідача:не зявився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання послуг від 11.10.2010 року № 225 в сумі 4989,82 грн., з яких 4169,94 грн. основний борг, 819,88 грн. пеня за прострочення виконання зобов'язання.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості за договором та пеню з урахуванням здійсненого уточнення в межах шестимісячного строку.

Відповідач в судове засідання не зявився. Ухвала, яка направлялась відповідачу рекомендованим листом за юридичною адресою, була повернута органом звязку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Як свідчить спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 17-19), станом на 20.02.2012 року відомості про внесення будь-яких змін щодо місцезнаходження відповідача у державний реєстр не вносились.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім зазначеного, судом береться до уваги, що відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України ( п. 11 інформаційного листа № 01-8/123 від 15.03.2007 року), до повноважень господарського суду не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальну документи надсилаються господарським судом згідно поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В звязку з наведеним суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, а його неявка не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд визнав за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд, встановив:

Між сторонами був укладений Договір № 225 від 11.10.2010 року про надання послуг (далі Договір), згідно заяви відповідача вих. № 22 від 11.10.2010 року про проведення вогнезахисного обробітку дерев'яної конструкції даху реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вул. Цибаня, 6 в. м. Пирятин площею 1100 кв.м.

За умовами Договору замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання по наданню послуг з проведення робіт з оброблення конструкцій, матеріалів, тканин вогнезахисними речовинами. Виконавець здійснює вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій об'єкта вогнезахисним розчином замовника, а саме дерев'яних конструкцій даху - реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вул. Цибаня, 6 в. м. Пирятин та надає замовнику акт виконаних робіт площею 1100 кв.м. (п. 2 Договору).

Згідно акту виконаних робіт (а.с. 10) 25.10.2010 року позивачем виконувались, а відповідачем прийняті роботи з вогнезахисного обробляння дерев'яних будівельних конструкцій даху загальною площею 1100 м.кв. на об'єкті, визначеному договором, комісією у складі представників сторін та представника державного-пожежного нагляду, порушень вимог нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації не встановлено. Акт підписано повним складом комісії та засвідчено печатками.

Будь-яких претензій щодо виконаних робіт замовник (відповідач) до виконавця (позивача) не заявляв.

За п. 3.1. Договору загальна вартість виконаних виконавцем робіт за цим Договором визначається відповідно тарифів, затверджених спільним наказом МНС України, Мінфіну України, Мінекономіки України № 476/724/251 від 25.07.2006 року та обсягів, вказаних у акті виконаних робіт і складає 4169,94 грн. У п. 3.2. Договору сторонами зазначено, що ця сума є узгодженою та підлягає сплаті протягом 3-х банківських днів з дня підписання цього договору на підставі рахунку виписаного виконавцем. Розрахунок проводиться на умовах попередньої оплати всієї суми коштів за цим договором шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок виконавця.

Позивач посилається на те, що виконані ним роботи відповідач на протязі трьох банківських днів після підписання договору не оплатив, не були вони оплачені і після здачі виконаних робіт.

Позивачем була направлена претензія № 11 від 25.11.2011 року, яка отримана відповідачем, згідно повідомлення про вручення, 06.12.2011 року (а.с. 7), проте залишена без відповіді та задоволення.

Також представник пояснив, що відповідачу направлявся рахунок-фактура № 137 від 12.10.2010 року, який зареєстровано у внутрішніх документах позивача, в підтвердження чого надає копію сторінки з журналу реєстрації рахунків (а.с. 31).

Суд приймає до уваги наступне.

З аналізу умов укладеного між сторонами Договору вбачається, що наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити отримані роботи: п. 3.2. Договору не пов'язує виникнення у відповідача зобов'язання по оплаті послуг з виставленням позивачем рахунку. Строк оплати послуг прив'язаний до підписання договору: оплата за послуги повинна бути здійснена протягом 3 банківських днів з дня підписання договору.

Предметом зазначеного Договору є надання послуг, за які відповідач повинен здійснити оплату і саме оплата отриманих послуг формує зміст прав і обов'язків відповідача. Документами, які підтверджують прийняття виконаних робіт з вогнезахисного оброблення, тобто виконання позивачем своїх обов'язків, є акт прийняття виконаних робіт.

Водночас, рахунок-фактура є лише документом, що містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України, оскільки не є обумовленою сторонами обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України. Таким чином, наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обовязку сплатити вартість наданих позивачем послуг.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 21.07.2010 року по справі № 20/211.

Таким чином, оскільки Договір був підписаний сторонами 11.10.2010 року, виходячи з п. 3.2. Договору розрахунок за послуги повинен бути здійсненим до 14.10.2010 року включно, а з 15.10.2010 року боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обовязку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобовязань з оплати вартості наданих послуг.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором, а саме не сплатив у повному обсязі вартість отриманих послуг, тому позовні вимоги про стягнення 4989,82 грн. основного боргу підлягають задоволенню повністю.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобовязання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.4. Договору сторони передбачили, що за прострочення виконання зобов'язань сторони несуть відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого виконання за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення 819,88 грн., яку він нарахував станом на 31.01.2012 року за 463 днів прострочки (розрахунок в мат. справи а.с. 11), уточнивши розрахунок пені (а.с. 29) позивач просить стягнути з відповідача 320,51 грн. пені за період з 15.10.2010 року по 14.04.2011 року.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідачем перевищено межі цього строку.

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем пені суд прийшов до висновку, що до стягнення підлягає 320,51 грн. пені за період з 15.10.2010 року по 14.04.2011 року (181 календарних днів), розмір якої відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. В іншій частині вимог про стягнення пені у позові відмовляється.

Судові витрати, понесені позивачем відповідно до частини 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49 (ч.5) 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Пирятинжитлобуд", вул. Карла Маркса, 72, с. Заріччя, Пирятинський р-н, Полтавська обл., 37000, код 35452547, р/р 26004192007400 АКІБ "Укрсиббвнк" Пирятин, МФО 351005 на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління МНС в Полтавській області, вул. М. Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007, код 08804689, р/р 31251272210045 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019 - 4169 грн. 94 коп. боргу; 320 грн. 51 коп. пеня; 1448 грн. 42 коп. судового збору.

3.Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Пушко