Рішення № 22478864, 03.04.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2012 р.Справа №18/286/12

за позовом Комунального Підприємства "Центральна диспетчерська служба міських пасажирських перевезень" Полтавської міської ради, вул. 1100-річчя Полтави, буд. 4, м. Полтава, 36039

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кочерга та Лакутін", вул. Іскровська, 4, м. Полтава, 36000

про стягнення 108198,11 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 01.03.12 р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги згідно з договором № 9017 моніторингу транспортної роботи та надання інформаційно-консультаційних послуг при організації перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування від 01.07.2009 р. в сумі 58 843,27 грн., 45 235,08 грн. пені та 4 119,08 грн. штрафу.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 16.02.2012 р. і про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованим листом за адресою, зазначеною в позовній заяві та у витязі з ЄДР повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01 липня 2009 року між ТОВ "КОЧЕРГА ТА ЛАКУТІН" в особі директора Кочерги Володимира Сергійовича, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони та Комунальним підприємством "Центральна диспетчерська служба міських пасажирських перевезень" Полтавської міської ради в особі начальника Комаренка Анатолія Михайловича, діючого на підставі Статуту, з другої сторони, був укладений Договір № 9017 моніторингу транспортної роботи та надання інформаційно-консультативних послуг при організації перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування.

Згідно з умовами вказаного вище договору Комунальне підприємство "Центральна диспетчерська служба міських пасажирських перевезень" Полтавської міської ради, як Виконавець зобов'язувалось надавати послуги щодо моніторингу транспортної роботи (послуг по контролю за рухом транспортних засобів), а ТОВ "Кочерга та Лакутін", як Замовник - приймати належним чином надані послуги та оплачувати їх вартість.

У відповідності до п. 3.1 Договору ТОВ "Кочерга та Лакутін" щомісяця проводить попередню оплату в розмірі 252 грн. в т.ч. ПДВ 42 грн. за одну одиницю транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 31 серпня 2011 року по 31 грудня 2011 року КП "ЦДС МПП" надало, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 58843, 95 гривень, що підтверджується наступними актами здачі - прийняття робіт (надання послуг):

АКТ № ОУ - 0000240 від 31 серпня 2011 року на суму 10332, 00 грн., в тому числі ПДВ.

АКТ № ОУ - 0000281 від 30 вересня 2011 року на суму 10332, 00 грн., в тому числі ПДВ.

АКТ № ОУ - 0000306 від 31 жовтня 2011 року на суму 8820, 00 грн., в тому числі ПДВ. По даному акту здачі - прийняття робіт (надання послуг), відповідачем була сплачена сума в розмірі 2644, 05 грн., тому залишкова сума боргу складає 6175, 95 грн.

АКТ № ОУ - 000329 від 18 листопада 2011 року на суму 5796, 00 грн., в тому числі ПДВ.

АКТ № ОУ - 000330 від 18 листопада 2011 року на суму 5796, 00 грн., в тому числі ПДВ.

АКТ № ОУ - 000331 від 18 листопада 2011 року на суму 5796, 00 грн., в тому числі ПДВ.

АКТ № ОУ - 0000334 від 30 листопада 2011 року на суму 8820, 00 грн., в тому числі ПДВ.

-АКТ № ОУ - 000338 від 30 грудня 2011 року на суму 5796, 00 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно із вказаними актами послуги надані належним чином, зауважень та претензій з боку ТОВ "Кочерга та Лакутін" немає.

Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач зобов'язувався оплачувати надані послуги з кінцевим терміном 5 числа місяця наступного за звітним.

Проте, в порушення умов договору відповідач не здійснив розрахунків з позивачем в повному обсязі за надані послуги, в зв'язку з чим станом на 31січня 2012 р. заборгованість ТОВ "Кочерга та Лакутін" складає 58843, 95 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України "Замовник" зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Таким чином, вимога позивача про стягнення 58843, 95 грн. основного боргу обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 3.2. позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення оплати за період вересень 2011 р. - січень 2012 в сумі 45 235,08 грн.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний.

Оскільки, розмір пені, передбачений п. 3.2. договору перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, стягненню підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що за перерахунком, здійсненим позивачем складає 1130,88 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню частково.

Також, відповідно до п. 3.2. за прострочення оплати понад 30 календарних днів додатково Замовник сплачує штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості наданих послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Кваліфікуючими ознаками штрафу є: можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобовязання - невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобовязання неналежним способом тощо); обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008року №01-8/211, в пункті 48 якого зазначається, що штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Відтак, умови договору передбачають цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу. При цьому, чинне законодавство не встановлює граничного розміру неустойки і збільшення її розміру за рахунок встановлення штрафу у випадку порушення виконання зобовязання з оплати у встановлений вказаним договором строк не суперечить чинному законодавству, яке встановлює обмеження лише щодо розміру такого виду неустойки як пеня.

При укладені договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, а саме: порушення строку оплати отриманої продукції. Тому, одночасне застосування штрафу та пені не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.

Положеннями статей 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимога про стягнення штрафу в сумі 4119,08 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кочерга та Лакутін", вул. Іскровська, буд. 4, м. Полтава, 36000 (ЄДРПОУ 35360378); р/р 26055060277447 в ГРУ "Полтава банк", МФО 31401 на користь Комунального Підприємства "Центральна диспетчерська служба міських пасажирських перевезень" Полтавської міської ради, вул. 1100-річчя Полтави, буд. 4, м. Полтава, 36039 (ЄДРПОУ 35658165); р/р 2600173005 в ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478 - 58843,27 грн. основного боргу, 1130,88 грн. пені, 4119,08 грн. штрафу, 1281,87 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Босий В.П.

Повне рішення складено: 05.04.2012р.