Рішення № 22478856, 03.04.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2012 р. Справа № 18/414/12

за позовом Прокурора Октябрського району м. Полтави (вул. В.Козака, буд. 1, м.Полтава) в інтересах держави в особі

Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01024)

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (вул. Зигіна, буд. 32 а, м. Полтава, 36014)

до Публічного акціонерного товариства «Демітекс»(вул. Маршала Бірюзова, буд. 26/1, м.Полтава, 36007)

про стягнення 16005,60грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від прокуратури: Мисик А. А.

від позивача: Міністерство внутрішніх справ України - не з’явився

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області - Катренко І.М.

від відповідача: не з’явився

Розглядається позовна заява про стягнення 16005,60 грн. заборгованості за послуги з охорони, надані на підставі договору надання охоронних послуг № 6913/Пл від 01.03.2007 р.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.03.2012р. № 13467774 Публічне акціонерне товариство «Демітекс»зареєстровано як юридична особа за адресою: вул. Маршала Бірюзова, буд. 26/1, м. Полтава, 36007. На вказану адресу судом надсилалася ухвала по справі. Зазначена адреса співпадає з адресою за позовом.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що також підтверджується поштовим повідомленням від 06.03.2012р. про вручення ухвали (а.с.20).

Зважаючи на те, що про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином та засвоєчасно, клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем не подавалося, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, суд не визнавав обов’язковою явку представників сторін, наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін, тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 03.04.2012р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року по справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення Положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому загроза інтересам держави. Тобто прокуратура набула права визначити наявність інтересів держави в конкретних спірних відносинах, які підлягають захисту та вирішенню в судовому порядку.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

В п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що прокурор має право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що визначаються у відносинах між ними або з державою.

У відповідності зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звернувся до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. в справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.

В п.1 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993р. № 615 (зі змінами) визначено, що Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, тимчасового зберігання валютних цінностей, забезпечення особистої безпеки громадян, а також технічного захисту інформації на договірних засадах в порядку, встановленому законодавством. Державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, яка складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при головних управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управліннях МВС в областях та м. Севастополі та підпорядкованих їм підрозділів охорони.

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області є державною організацією зі статусом юридичної особи, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 428433

Таким чином, подання прокурором позову в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області є обґрунтованим.

01.03.2007р. між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (далі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Демітекс»(надалі - відповідач) був укладений договір № 6913/Пл по наданню охоронних послуг (далі –Договір).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.03.2012р. № 13467774 Відкрите акціонерне товариство «Демітекс»змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «Демітекс»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», при цьому ідентифікаційний код товариства залишився незмінним (а.с.23).

Відповідно до п. 1.1 Договору з метою посилення надійності та ефективності охорони майна на об’єкті відповідача, розташованому за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1, позивачем вводиться посада старшого інспектора. Утримання посади старшого інспектора здійснюється за рахунок коштів замовника (відповідача).

Згідно з п. 2.1 –2.6 Договору старший інспектор здійснює контроль за роботою сторожових постів по охороні об’єктів замовника; проводить профілактичні заходи по недопущенню злочинів та крадіжок, інших правопорушень на об’єкті; проводить контрольні перевірки вивозу товарно-матеріальних цінностей; контролює своєчасність обслуговування засобі охоронно-пожежної сигналізації, тощо.

В п. 4.1 Договору сторони визначили, що для утримання старшого інспектора охорони відповідач (замовник) проводить оплату охороні (позивачу) з розрахунку 17,34 грн., в т.ч. ПДВ, за одну годину.

01.01.2010р. сторони уклали протокол погодження договірної ціни № 6913/Пл, яким визначили ціну виконання робіт в розмірі 30,78 грн. за годину охорони.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата проводиться щомісячно до 20 числа поточного місяця згідно наданих рахунків «Охорони», які надаються замовнику. Акти виконаних робіт надаються охороною до 10 числа наступного місяця.

На виконання умов Договору позивач надав визначені в ньому послуги у вересні 2011 року на суму 5417 грн. 28 коп., у жовтні 2011 року на суму 5171 грн. 04 коп., у листопаді 2011 року на суму 5417 грн. 28 коп. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами прийому - здачі виконаних робіт № Пл-0000395 від 30.09.2011р., № Пл-0000442 від 31.10.2011р., № Пл-0000490 за листопад 2011р. (а.с.13-14).

Тобто, загальна сума вартості наданих у вказаний період послуг становить 16005 грн. 60 коп.

Відповідач за надані послуги не розрахувався.

Позивач направив відповідачу претензію від 22.11.2011р. № 9/1-4855/Пр з вимогою оплатити заборгованість за послуги. Факт направлення даної претензії відповідачу підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 22.11.2011р. (а.с.15).

30.11.2011р. позивачем прийнято наказ про розірвання з 01.12.2011р. договору від 01.03.3007р. № 6913/Пл в зв’язку зі значною дебіторською заборгованістю відповідача (а.с.10).

Листом (вхід. №6040 від 07.12.2011р.) відповідач звернувся до позивача з пропозицією розірвати вказаний Договір з 01.12.2011р. в зв’язку з тяжким фінансовим станом на підприємстві (а.с.11).

Згідно з п. 5.1 Договору кожна із сторін може розірвати даний договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши іншу сторону за 20 календарних днів до моменту дати розірвання договору.

Отже, даний Договір припинив свою дію за домовленістю сторін з 01.12.2011р.

Заборгованість за надані послуги в розмірі 16005,60 грн. відповідачем сплачена не була, що також підтверджується актами звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2011р. та станом на 01.01.2012р. (а.с.12).

Листом від 02.04.2012р. позивач підтвердив, що на даний час вказана заборгованість залишається несплаченою відповідачем.

Відповідно до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб’єктом підприємницької діяльності, зобов’язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна зобов’язаний, зокрема, щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів сплати боргу чи заперечень по суті позову відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Демітекс" (вул. Маршала Бірюзова, буд. 26/1, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 14299824) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (вул. Зигіна, буд. 32а, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 08596989) 16005грн. 60 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Демітекс" (вул. Маршала Бірюзова, буд. 26/1, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 14299824) в доход Державного бюджету України 1609грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази.

Повне рішення складено та підписано 04.04.2012р.

Суддя Безрук Т.М.