Ухвала суду № 22477014, 02.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

УХВАЛА

"02" квітня 2012 р.

Справа № 5017/336/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.

при секретарі судового засідання Глєбовій К.В.

за участю представників:

від позивача – Бондар М.О.,

від відповідача – Шевченко І.М.,

від третьої особи –не з’явився,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Одеського обласного управління до Товарної біржі „ПРОФІ-Т”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Відділ державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, про визнання недійсним звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки,

встановив:

Публічне акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” в особі філії Одеського обласного управління звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товарної біржі „ПРОФІ-Т” про визнання недійсним звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, вважаючи, що оцінювачем необ’єктивно проведено оцінку нерухомого майна, яке підлягає реалізації, яке підлягає реалізації в примусовому порядку.

Одночасно із позовом до канцелярії суду надійшла заява (вх. № 3785/2012 від 06.02.2012 р.), у якій позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову на підставі ст.ст.66,67 ГПК України шляхом заборони Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області проводити будь-які дії стосовно реалізації арештованого майна до моменту вирішення даного спору по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2012 р.: прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”; порушено провадження у справі № 5017/336/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 12.03.2012 р.; залучено Відділ державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2012 р. розгляд справи відкладено на 02.04.2012 р.

В засіданні суду 02.04.2012 р. представник позивача шляхом подачі заяви (вх. № 9912/2012) відмовився від вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст.ст.66,67 ГПК України та просив суд повернути судовий збір. Вказана заява судом задовольняється.

Крім того, в ході розгляду справи судом з’ясовано, що вимоги позивача про визнання недійсним звіту від 23.08.2011 р. про експертну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, масив № 20, діл. № 3/1г, загальною площею 0,1000 га, виконаного суб’єктом оціночної діяльності Товарною біржою „ПРОФІ-Т”, не підлягають вирішенню в господарських судах України, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.3 ст.22 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 р. № 2453-VI (зі змінами) місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно із ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб’єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Таким чином, нормами діючого ГПК України не передбачено розгляд господарськими судами спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів експертних установ, спеціалістів оціночної діяльності.

Відповідно до преамбули Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р. № 606-XIV (зі змінами) цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 4 ст.58 вищенаведеного Закону визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.

В ч.1 ст.12 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ (зі змінами) зазначено, що звіт про оцінку майна визначається як документ, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності –суб’єктом господарювання відповідно до договору; звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб’єкта оціночної діяльності...

Господарський суд відзначає, що юридичний акт –офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб’єктів.

При цьому законодавство України не надає звіту про оцінку майна статусу документа, який мав би обов’язковий характер чи породжував права і обов’язки у певного суб’єкта чи кола суб’єктів, а, отже, такий звіт не може вважатися актом державного чи іншого органу і оскаржуватись у суді в порядку позовного провадження.

Аналогічні позиції викладені в постанові Вищого господарського суду від 28.02.2011 р. по справі № 31/98 та в п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” від 14.07.2004 р. № 01-8/1270.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та обставина, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, є підставою для припинення провадження у даній справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, те, що позивач фактично оскаржує дії оцінювача, вчинені у виконавчому провадженні, позовні вимоги про визнання недійсним звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 23.08.2011 р., виконаного суб’єктом оціночної діяльності Товарною біржою „ПРОФІ-Т”, не підлягають вирішенню в господарських судах України, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі № 5017/336/2012 на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір” 08.07.2011 р. № 3674-VІ (зі змінами) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Таким чином, судовий збір в сумі 1073,00 грн., сплачений за платіжним дорученням від 03.02.2012 р. № 0578 (№ 15822854) за подання позовної заяви, та 1609,50 грн., сплачений за платіжними дорученнями від 03.02.2012 р. № 0578 (№ 15822959), від 21.02.2012 р. № 0718 (№ 16156964) за подання заяви про забезпечення позову, підлягає поверненню.

Керуючись ст.44, п.1 ч.1 ст.80, ст.86 ГПК України, суд

ухвалив:

1. Прийняти відмову Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” від заяви (вх. № 3785/2012 від 06.02.2012 р.) про вжиття заходів до забезпечення позову.

2. Провадження у справі № 5017/336/2012 припинити.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству „Державний ощадний банк України” (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г; код 00032129) з Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) судовий збір в сумі 2682/дві тисячі шістсот вісімдесят дві/грн. 50 коп., сплачений за платіжними дорученнями 03.02.2012 р. № 0578 (№ 15822854), від 03.02.2012 р. № 0578 (№ 15822959) та від 21.02.2012 р. № 0718 (№ 16156964).

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку у 5-денний термін з дня її винесення.

Суддя Лічман Л.В.