Рішення № 22476988, 02.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2012 р.Справа № 5017/641/2012 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі Стачук Т.В.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1., дов. від 27.02.12р., Жмуркс С.Л., директор;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №9/53 від 24.01.12р.

розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства „Другий автобусний парк 15122”

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс”

про стягнення 233650,02 грн.

У судовому засіданні 30.03.2012р. оголошувалась перерва до 02.04.2012р. в порядку ст. 77 ГПК України.

29.02.2012р. Приватне підприємство „Другий автобусний парк 15122” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс” про стягнення з відповідача 233650,02 грн., в тому числі заборгованість за договором №072-ПАТ від 31.03.2011р. в сумі 230565,92 грн., індексу інфляції в сумі 231,34 грн., 3% річних в сумі 576,41 грн. та пені в сумі 2276,35 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Подав письмову заяву, в якій відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 9,88 грн., індексу інфляції в сумі 231,34 грн., 3% річних в сумі 576,41 грн. та пені в сумі 2276,35 грн.

Представник відповідача позов визнав частково в сумі 230556,04 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством „Одесавтотранс” ( відповідач, виконавець ) та приватним підприємством „Другий автобусний парк 15122” ( позивач, перевізник ) укладено договір №072-ПАТ про надання послуг автостанцією перевізникові, згідно умов якого виконавець за завданням перевізника надає йому на території своїх автостанцій ( автовокзалів ) комплекс обовязкових послуг, повязаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом перевізника, продажем проїзних квитків, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформування водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону України „Про автомобільний транспорт” і Правил.

Відповідно до п.2.1.5. договору №072-ПАТ від 31.03.2011р. виконавець ( відповідач ) зобовязаний перераховувати перевізникові ( позивачу ) грошові кошти від продажу квитків на проїзд в автобусі та за перевезення багажу, що є його власністю, впродовж поточного місяця, що встановлено п.3.2. договору, за вирахуванням коштів за обовязкові послуги виконавця.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України ).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Проте, відповідач взяті на себе зобовязання за договором №072-ПАТ від 31.03.2011р. належним чином не виконав, не перерахувавши позивачу в повному обсязі кошти за реалізацію квитків в касах відповідача - Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс”, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків з 01.12.2011р. по 01.01.2012р. та актом №Од-00000041 здачі-прийняття робіт ( надання послуг ), з якого вбачається, що відповідач розрахувався з позивачем частково, які підписані сторонами

У судовому засіданні представник позивача подав письмову заяву, в якій відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 9,88 грн., індексу інфляції в сумі 231,34 грн., 3% річних в сумі 576,41 грн. та пені в сумі 2276,35 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Згідно ч.6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Частиною 1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Враховуючи викладене, перевіривши повноваження на підписання заяви, та те, що заява позивача про відмову від стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 9,88 грн., індексу інфляції в сумі 231,34 грн., 3% річних в сумі 576,41 грн. та пені в сумі 2276,35 грн. відповідає вимогам законодавства, зазначена відмова не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в цій частині.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи викладене, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 9,88 грн., індексу інфляції в сумі 231,34 грн., 3% річних в сумі 576,41 грн. та пені в сумі 2276,35 грн., у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 230556,04 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав, представник відповідача в засіданні суду визнав позов в сумі 230556,04 грн.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 230556,04 грн. та припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 9,88 грн., індексу інфляції в сумі 231,34 грн., 3% річних в сумі 576,41 грн. та пені в сумі 2276,35 грн., у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволення позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, п.4 ст.80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс” ( 65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 22479374 ) на користь Приватного підприємства „Другий автобусний парк 15122” ( 67000, Одеська обл., Миколаївський р-н, смт. Миколаївка, вул. Леніна, 25-А, код ЄДРПОУ 34269797 )

- 230556,04 грн. / двісті тридцять тисяч пятсот пятдесят шість грн. 04 коп. / основного боргу;

- 4611,12 грн. / чотири тисячі шістсот одинадцять грн. 12 коп. / витрат, повязаних зі сплатою судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 9,88 грн., індексу інфляції в сумі 231,34 грн., 3% річних в сумі 576,41 грн. та пені в сумі 2276,35 грн., у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Брагіна Я.В.

Повний текст рішення підписано: 06 квітня 2012року.

Копію рішення надіслати:

1. ПП „Другий автобусний парк 15122” ( 67000, Одеська обл., Миколаївський р-н, смт. Миколаївка, вул. Леніна, 25-а );

2. ПАТ „Одесавтотранс” ( 65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5 ).