Ухвала суду № 22476944, 02.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"02" квітня 2012 р.

№ 5017/2012/699

Суддя РОВИНСЬКИЙ О.Ю., розглянувши матеріали за № 1452/2012 від 29.03.2012 р., за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю ( надалі ТОВ ) „ГУДЛАЙФ” ( 65007, м. Одеса, вул. Мечнікова 98, код ЄДРПОУ 36795681 ) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон (№2343-ХІІ).

ВСТАНОВИВ: 29.03.2012 р. голова ліквідаційної комісії ТОВ „ГУДЛАЙФ”, звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „ГУДЛАЙФ” за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону (№2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний погасити кредиторську заборгованість після настання встановленого строку їх сплати, у зв’язку з відсутністю грошових коштів та інших майнових активів для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі.

Заява голови ліквідаційної комісії про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „ГУДЛАЙФ” у порядку ст. 51 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом ( №2343-ХІІ).

Згідно з п. 1 ст. 5 Закону України (№2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону України (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява, не подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з преамбулою Закону (№ 2343-ХІІ) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності –боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Статтею 51 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ); повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ).

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" інформацію про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ним органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язкову опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Пунктами 18, 19 вказаної статті встановлено, що підставою для публікації повідомлень у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Повідомлення підлягають опублікуванню спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації протягом десяти робочих днів з моменту внесення відповідно запису до Єдиного державного реєстру. Відповідно до листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 08.11.2004 № 7760 спеціалізованим друкованим засобом масової інформації є "Бюлетень державної реєстрації" який зареєстровано в Державному комітеті телебачення і радіомовлення України як офіційне загальнодержавне вітчизняне видання, що виходить три рази на місяць, і який видається Держпідприємництвом України. Примірник кожного номера Бюлетеня надсилається державним реєстраторам, до яких можна буде звернутись для перегляду повідомлень та отримання копій.

У заяві голови ліквідаційної комісії про визнання ТОВ „ГУДЛАЙФ” банкрутом відсутні відомості та до матеріалів заяви не додано доказів щодо: публікації оголошення в офіційних друкованих органах згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Також головою ліквідаційної комісії боржника не проведено об’єктивного аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Головою ліквідаційної комісії боржника не повідомлено органи державної податкової служби про ліквідацію підприємства та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; не подано проміжного ліквідаційного балансу, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Головою ліквідаційної комісії боржника не повідомлено державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства.

За приписами ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів"(ДСТУ4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Дослідивши матеріали заяви про порушення провадження у справі, суд встановив, що вони містять незавірені копії документів, на які голова ліквідаційної комісії посилається при ініціюванні справи про банкрутство ТОВ „ГУДЛАЙФ”, а отже надані до суду документи не є належними доказами, оскільки вони не відповідають зазначеним вимогам.

Відповідно до підпункту 13, пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" з 19.01.2012 р. за подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство встановлена ставка судового збору у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Згідно зі ст. 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік” з 1 січня 2012 року встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 073 грн. 00 коп., а отже при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, заявником необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 5 365 грн. 00 коп.

Таким чином, Заявником не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (голови ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), не надано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, а тому заява голови ліквідаційної комісії ТОВ „ГУДЛАЙФ” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3, 4 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 51 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „ГУДЛАЙФ” ( 65007, м. Одеса, вул. Мечнікова 98, код ЄДРПОУ 36795681 ) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 41 аркуші.

Суддя Ровинський О.Ю.