Рішення № 22476927, 28.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2012 р.Справа № 11/17-5130-2011 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ";

до відповідачів:

1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія України";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестгруп";

про стягнення 325495,27 грн.;

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 на підставі довіреності;

Від відповідача (СГТОВ „Надія України”): ОСОБА_1 на підставі довіреності;

Від відповідача (ТОВ „Агроінвестгруп”): ОСОБА_1 на підставі довіреності.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „ХІМАГРОМАРКЕТИНГ” (далі по тексту ТОВ „ХІМАГРОМАРКЕТИНГ”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія України" (далі по тексту відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестгруп" (далі по тексту відповідач 2) суму основного боргу в розмірі 245 475,88 грн.; відсотки річних від простроченої суми - 21 807,93 грн.; пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 8450,57 грн.; штраф в розмірі 15 % від ціни Договору - 49760,89 грн. , що разом становить 325 495,27 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2011 р. позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно № 11/17-5130-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник відповідача-1 проти позову заперечує частково, з підстав викладених у відзиві (вх.№8747/2012), зокрема зазначає, що ним було сплачено частину основного боргу у розмірі 150 000,00 грн. Однак-1 відповідач заперечує проти стягнення штрафних санкцій, у розмірі, що просить стягнути позивач та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Представник відповідача-2 проти позову заперечує частково, з підстав викладених у відзиві (вх.№8748/2012), зокрема зазначає, що СГТОВ „Надія України” було сплачено частину основного боргу у розмірі 150 000,00 грн., а тому вимоги про стягнення 245475,88 є безпідставними. Відповідач-2 також заперечує проти стягнення штрафних санкцій, у розмірі, що просить стягнути позивач та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

06.04.2011р. між ТОВ „ХІМАГРОМАРКЕТИНГ” (далі - Продавець) та СГТОВ „Надія України” (далі - Покупець) було укладено договір поставки № АП-09-0078 (далі - Договір), згідно умов якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача-1, а Відповідач-1 зобов'язався прийняти і оплатити засоби захисту рослин на загальну суму 281 317,06 грн. визначені у п.1.1. Договору.

13.04.2011р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду № АП-09-0078ДС1 до Договору поставки № АП-09-0078 (Додаткова угода) якою сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин, на загальну суму 279 603,09 грн.

У зв'язку зі зменшенням потреби Покупця в асортименті й кількості товару, між Сторонами були укладені наступні додаткові угоди:

25.05.2011 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № АП-09-0078ДС2 до договору поставки № АП-09-0078 від 06 квітня 2011 року, в якій сторони домовилися зменшити кількість та не поставляти Товар, а саме Оперкот у кількості 13,00 кг. на суму 1 349,01 грн.

08.08.2011 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № АП-09-0078ДС4 до договору поставки № АП-09-0078 від 06 квітня 2011 року, в якій сторони домовилися зменшити кількість та не поставляти Товар, а саме 2,4-Б-Актив у кількості 110,00 л., Герсотил у кількості 17,5 кг., Оптимум у кількості 450,00 л., Практик у кількості 750,00 л., Супер ПАВ у кількості 200,00 л. та Фостран у кількості 360,00 л. на загальну суму 141 498,25 грн.

26.08.2011 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № АП-09-0078ДС5 до договору поставки № АП-09-0078 від 06 квітня" 2011 року, в якій сторони домовилися зменшити кількість та не поставляти Товар, а саме Тотал у кількості 2 500,00 літрів на суму 82 825,00 грн.

На виконання умов Договору та додаткових угод до нього Позивачем було здійснено поставку товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № АП-09-0074 від 15 квітня 2011 року; № АП-09-0126 від 16 квітня 2011 року; № АП-09-0125 від 22 квітня 2011 року; № АП-08-0137 від 27 квітня 2011 року.

Таким чином, загальна вартість поставлених засобів захисту рослин становить 331 739,29 грн.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, п.3 Додаткової угоди Покупець зобов'язався прийняти вищезазначені засоби захисту рослин та оплатити їх у встановлені Договором та додатковими угодами строки. Однак, як зазначає Позивач, Відповідач зобов'язання за Договором в частині повного розрахунку за отриманий товар не виконав, внаслідок чого станом на 07.12.2011 р. за останнім рахується заборгованість в сумі 245 475,88 грн.

Позивач також зазначив, що для забезпечення виконання зобов'язання Відповідачем - 1, між ТОВ "Хімагромаркетинг", СТОВ "Надія України" та ТОВ "Агроінвестгруп" договір поруки № 2 від 08.04.2011 р., відповідно до умов якого ТОВ "Агроінвестгруп" є поручителем перед ТОВ "Хімагромаркетинг" за належне виконання зобов'язань СТОВ "Надія України" по Договору Поставки. Поручитель зобов'язуються відповідати в повному розмірі за своєчасне та повне виконання Відповідачем-1 зобов'язань, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат ТОВ "Хімагромаркетинг" тощо.

Позивач зазначив, у зв'язку з порушенням умов Договору поставки Відповідачем - 1, 07.12.2011 р. на адресу Відповідача-2 було направлено Вимогу № 455 про оплату боргу.

Окрім того, посилаючись на приписи п. 2.4 Договору, Позивач вказує, що у випадку будь-якого порушення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Надія України" порядку розрахунків, викладеного у пункті 2 Договору та або додаткових угод до Договору, вважається що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов Договору настав. При цьому Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія України" зобов'язане оплатити в повному розмірі поставлений товар на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту пред'явлення ТОВ "Хімагромаркетинг" Вимоги про дострокову оплату вартості всього поставленого товару.

Як стверджує Позивач, вимога про дострокову оплату вартості всього поставленого товару за № 307/1 від 14.09.2011 р. була ним направлена на юридичну адресу Відповідача-1 17.09.2011 р.

Відповідно до п.5.1. Договору Сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, за цим Договором і чинним законодавством України.

Згідно з п.5.2 Договору Відповідач повинні сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно 5.3. Договору Сторони погодили та встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно бути виконане.

Згідно з п.5.5. Договору Сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яноста) днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Відповідачем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Відповідно до п. 5.4. Договору, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф в розмірі 15 % від ціни Договору.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, Позивач нарахував Відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 8 450,57 грн. відсотки річних від простроченої суми - 21 807,93 грн., штраф в розмірі 15% від ціни Договору - 49 760,89 грн.

З огляду на невиконання відповідачем взятих на себе за Договором зобовязань перед позивачем, останній був вимушений звернутись до суду з відповідним позовом, для захисту своїх порушених прав.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 5.5. Договору Сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яноста) днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Відповідачем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

У зв'язку з тим, що відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання з своєчасної сплати за отриманий товар не виконувались, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 325495,27 грн., яка складається з: суми основного боргу в розмірі 245475,88 грн.; відсотків річних від простроченої суми - 21807,93 грн.; пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 8450,57 грн.; штрафу в розмірі 15 % від ціни Договору - 49760,89 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач в процесі розгляду справи частково сплатив суму основної заборгованості заявленої до стягнення у розмірі 150 000 грн., про що свідчить платіжне доручення № 522 від 29.12.2011 р.

А тому суд дійшов до висновку, що у задоволені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 150 000 грн. основного боргу слід відмовити.

Судом перевірено розрахунки Позивача приведені в позовній заяві, встановлено їх правильність та відповідність матеріалам справи.

Окрім того слід зазначити, що відповідно до приписів ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, суд при вирішенні питання щодо стягнення пені в розмірі у 8450,57 грн. та штрафу в розмірі 49760,89 грн. вказує наступне.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Аналізуючи співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідки порушення зобов'язання суд дійшов до висновку, що вони не є співрозмірними.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне, користуючись правом, наданим ст.83 ГПК України, зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, до 4000,00 грн. та зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню, до 15000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідачів, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити - частково.

2. Стягнути солідарно з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія України" (67030 Одеська область, Миколаївський район, с. Новопетрівка, вул. Чкалова, 62, код ЄДРПОУ 30130099) та товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестгруп" (65029, м. Одеса, вул. Княженська, 32, код ЄДРПОУ 357678949) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ХІМАГРОМАРКЕТИНГ” (02160 м. Київ, пр-т Воззєднання, 15, код ЄДРПОУ 30262667) суму основного боргу в розмірі 95 475,88 грн.; відсотки річних від простроченої суми - 21 807,93 грн.; пеню в розмірі - 4000,00 грн.; штраф в розмірі - 15000 грн.; 6509,91 грн. -судовий збір.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.03.2012р.

Суддя Цісельський О.В.