Рішення № 22476056, 27.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.12 Справа№ 5015/7168/11 За позовом: Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі

позивача 1: Міністерство інфраструктури України, м. Київ

позивача 2: Приватне акціонерне товариство “Львівський локомотиворемонтний завод”, м.Львів

до відповідача: Закрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Альфа”, м.Львів

про стягнення 40155грн. 91коп. відшкодування витрат по сплаті земельного податку

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від прокуратури: Лотошинська Л.І.

від позивача 1: Брич Л.Б.

від позивача 2: Калітовська Т.М., Брич Л.Б.

від відповідача: не зявився

Представникам сторін, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Приватного акціонерного товариства „Львівський локомотиворемонтний завод” до Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення 40155грн. 91коп. відшкодування витрат по сплаті земельного податку.

Ухвалою суду від 02.12.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.12.2011р. За телеграмою відповідача, ухвалою суду від 21.12.2012р. відкладено розгляд справи на 23.01.2012р. Ухвалою суду від 23.01.2012р. за клопотанням Львівської міжрайонної транспортної прокуратури від 20.01.2012р. № 63/85вих-12 (зареєстрованого канцелярією суду 23.01.2012р. за № 1366/12), замінено відповідача у справі - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 належним відповідачем - Закритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Альфа”, також даною ухвалою судом продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 13.02.2012р.

09.02.2012р. Львівською міжрайонною транспортною прокуратурою направлено суду уточнення до позовної заяви від 06.02.2012р. № 63/165 вих-12 (зареєстроване канцелярією суду 09.02.2012р. за № 2804/12), відповідно до якого просить суд стягнути з ЗАТ „Акціонерна компанія „Альфа” на користь Приватного акціонерного товариства “Львівський локомотиворемонтний завод” 68065грн. 20коп. оплати за використання земельної ділянки комерційного призначення відповідно до доповнення до договору про сумісну діяльність від 27.01.2009р. за період з квітня 2009р. по жовтень 2010р., 10275грн. 08коп. інфляційних втрат та 3289грн. 51коп. 3 % річних.

В зв”язку з неявкою відповідача - Закрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Альфа” в судове засідання 13.02.2012р., ухвалою суду від 27.02.2012р. розгляд справи відкладено на 27.02.2012р.

В судовому засіданні 27.02.2012р. представники позивачів та прокуратури позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити з врахуванням уточнення до позовної заяви від 06.02.2012р. № 63/165 вих-12 (зареєстрованого канцелярією суду 09.02.2012р. за №2804/12).

Відповідач - Закрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Альфа” в судове засідання 27.02.2012р. повторно явку повноважного представника не забезпечив, однак направив суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв”язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання. Дане клопотання судом до уваги не приймається, оскільки відповідачем не долучено доказів поважності причин відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та прокуратури, суд встановив наступне:

29.04.1999р. між Львівським державним локомотиворемонтним заводом (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство „Львівський локомотиворемонтнии завод”) та ЗАТ „Акціонерна компанія „Альфа” укладено договір про сумісну діяльність, відповідно до умов якого сторони зобов'язались шляхом об'єднання майна і зусиль сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, а саме будівництва та експлуатації автозаправного комплексу на АДРЕСА_1. Даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 2020 року. (п.7.1. договору). Як вбачається із матеріалів справи, будівництво автозаправного комплексу було здійснено ЗАТ „Акціонерна компанія „Альфа” на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні ПрАТ „Львівський локомотиворемонтний завод” на підставі державного акту на право постійного користування від 29.09.2000р. № 1 ЛВ 001294.

20.11.2007р. ЗАТ „Акціонерна компанія „Альфа” та ВАТ „Львівський локомотиво ремонтний завод” підписано доповнення до договору про сумісну діяльність від 29.04.1999р. б/н, відповідно до якого сторонами доповнено договір про сумісну діяльність від 29.04.1999р. б/н, наступними пунктами:

п.5.6 Відшкодування витрат по сплаті земельного податку проводити щомісячно не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним місяцем, згідно з розрахунком (додатком №1) доданим до договору.

п.6.5 Відповідальність за правильність нарахування та своєчасність відрахування коштів від спільної діяльності (5 % від чистого прибутку) і оплати за землю товариства несе ЗАТ „Акціонерна компанія „Альфа”.

Як зазначає прокурор у позовній заяві площа земельної ділянки, що знаходиться в користуванні становить 921,80 кв.м.

27.01.2009р. позивачем-2 та відповідачем підписано доповнення до договору про сумісну діяльність від 29.04.1999р. б/н, відповідно до якого сторонами доповнено договір про сумісну діяльність від 29.04.1999р. б/н, пунктами наступного змісту:

п.5.7 Оплату використання землі комерційного призначення ЗАТ «Акціонерна компанія Альфа” встановити в розмірі 36269 грн. 00коп. на рік, яку слід проводити щомісячно в розмірі 3022грн. 00коп. не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, згідно з розрахунком доданим до доповнення.

п..5.8 Несплата вищевказаної суми, тягне за собою відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

За період з квітня 2009 року по жовтень 2010 року позивачем-2 виставлялись ЗАТ „АК „Альфа” рахунки за користування комерційною землею відповідно до підписаних 27.01.2009р. доповнень до договору про сумісну діяльність. Однак, відповідачем вказані рахунки залишені без оплати .

Оскільки, відповідачем ЗАТ „АК „Альфа” належним чином не виконувались умови договору та не сплачувались у встановлений договором термін кошти, позивачем-2 надіслано відповідачу пропозицію від 19.05.2010р. № 1625 про розірвання договору про сумісну діяльність, звільнення земельної ділянки та відшкодування витрат за договором.

20.07.2010р. відповідач листом № 0010/07-10 повідомив позивача-2 про те, що нарахування витрат по сплаті за користування землею повинно здійснюватись новим власником - приватним підприємцем ОСОБА_4, оскільки автозаправна станція перейшла у її власність за договором купівлі - продажу від 07.04.2009р.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2. договір про сумісну діяльність від 29.04.1999р. діє до 2020 року та не може бути розірваний в односторонньому порядку протягом укладеного терміну дії.

ЗАТ „АК „Альфа” без згоди позивача-2 здійснило продаж об'єкту (автозаправного комплексу по АДРЕСА_1) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, 14, припинило оплату витрат по платі за землю, чим порушило умови договору та не виконало взяті на себе зобов'язання.

п. 6.2. договору про сумісну діяльність від 29.04.1999р. передбачено, що у разі дострокового розірвання даного договору однією із сторін, якщо друга сторона виконує свої зобов”язання, ініціатор розірвання договору: відшкодовує іншій стороні всі матеріальні витрати, понесені в зв”язку з проведенням сумісної діяльності, в т.ч. витрати, які пов”язані із створенням і придбанням в результаті сумісної діяльності майна; сплачує штраф у розмірі 100% від загальної вартості майна, створеного або придбаного в результаті сумісної діяльності; відшкодовує неодержані доходи, які були б одержані в результаті сумісної діяльності

З огляду на викладене, прокурор просить суд стягнути з відповідача -2 на користь позивача-2 плату за використання земельної ділянки відповідно до доповнення до договору про сумісну діяльність від 27.01.2009р. за період з квітня 2009 року по жовтень 2010р. в сумі 68065грн. 20коп. Розглянувши дану вимогу, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення вказаної суми є обґрунтованою та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 174 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод передбачених законом.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, прокурор відповідно до заяви про уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 3289грн. 51коп. 3 % річних за період з квітня 2009 року по жовтень 2010 року та 10275грн. 08коп. інфляційних втрат за період з квітня 2009 року по жовтень 2010 року Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Альфа”, м.Львів, вул..В.Великого, 50, пошт.адреса: 79034, м.Львів, вул..проф.Буйка, 2 (ідентифікаційний код 22379678) на користь Приватного акціонерного товариства „Львівський локомотиворемонтний завод”, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код 00740599) 68065грн. 20коп. оплати за використання земельної ділянки комерційного призначення за період з квітня 2009р. по жовтень 2010р., 10275грн. 08коп. інфляційних втрат та 3289грн. 51коп. 3 % річних. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Альфа”, м.Львів, вул..В.Великого, 50, пошт.адреса: 79034, м.Львів, вул..проф.Буйка, 2 (ідентифікаційний код 22379678) в доход державного бюджету 1632грн. 59коп. судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.