Рішення № 22475809, 03.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.12 Справа № 28/5014/370/2012

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Максим», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРО», м. Ровеньки

про стягнення 8534 грн. 72 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 20/02 від 20.02.2012;

від відповідача: ОСОБА_2, наказ про призначення на посаду директора № 1-K від 23.01.2012; протокол загальних зборів учасників № 1 від 23.01.2012; директор

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на виготовлення поліграфічної продукції № 02/01/02 від 02.01.2010 у сумі 6000 грн. 00 коп., пені у сумі 685 грн. 52 коп. за період з 08.08.2011 по 08.02.2012 у сумі 685 грн. 52 коп., штрафу у сумі 1849 грн. 20 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Суд розглядає справу за наявними у неї матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Сторонами у справі укладено договір на виготовлення поліграфічної продукції № 02/01/02 від 02.01.2010, за умовами якого виконавець (позивач) виготовлює продукцію у відповідності до даного договору, затвердженим замовником (відповідачем) оригінал-макетом, а замовник (відповідач) зобовязується оплатити та прийняти продукцію за накладною у відповідності до умов даного договору. Загальна кількість виготовленої продукції з технологічних причин змінюється до 15% в бік збільшення або зменшення. Фактична кількість виготовленої за даним договором продукції визначається видатковими накладними (п. 1.1).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору складає 1000000 грн., в т.ч. з ПДВ. Фактична сума вартості виготовленої за договором продукції визначається видатковими накладними.

Згідно з п. 2.2. договору за виготовлену за даним договором продукцію замовник оплачує виконавцю грошові кошти згідно виставленому рахунку-фактурі, в наступні строки: 100% оплата суми вказаної у відпускних накладних за продукцію, що перераховується замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з моменту отримання готової продукції.

За умовами п. 5.2 договору при порушенні строків оплати поліграфічної продукції, замовник оплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується неустойка, за кожен день прострочення оплати.

П. 5.4 договору сторони визначили, що при простроченні виготовлення продукції, та при простроченні оплати продукції на строк більше 30 календарних днів, винна сторона сплачує іншій стороні, крім пені, штраф у розмірі 20% від вартості невиготовленої виконавцем частини продукції або від неоплаченої замовником суми. Сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання зобовязань за договором. При цьому строк, в межах якого нараховується штраф, визначений сторонами в три роки (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 259 Цивільного кодексу України).

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011, а в частині виконання грошових зобовязань до їх повного виконання (п. 6.1).

На виконання умов договору позивач виготовив та поставив відповідачу товар етикетку «Вода «Світий Антипій»на загальну суму 9246 грн. за видатковою накладною № 361фл від 21.10.2011, який отриманий відповідачем на підставі довіреності № 422 від 21.10.2011.

На оплату виготовленої продукції позивачем було виставлено рахунок-фактуру № 405фл від 21.10.2011 на суму 9246 грн.

Даний товар відповідачем сплачений частково у сумі 1246 грн. 05.01.2012, у сумі 2000 грн. 17.01.2012, несплаченим залишився товар у сумі 6000 грн., що стало підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладення договору на виготовлення поліграфічної продукції № 02/01/02 від 02.01.2010, який є змішаним за своєю правовою природою.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як зазначено вище, товар отриманий відповідачем 21.10.2011, строк оплати замовником за товар відповідно до п. 2.2 договору настав 20.11.2011.

Матеріалами справи доведена наявність заборгованості відповідача за договором на виготовлення поліграфічної продукції № 02/01/02 від 02.01.2010 у сумі 6000 грн. 00 коп. Факт отримання товару, так само як і наявність заборгованості у сумі 6000 грн. 00 коп. відповідачем не оспорені.

Матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого зобовязання по оплаті отриманого товару.

Відповідач у судовому засіданні 28.02.2012 надав платіжні доручення № 47 від 21.02.2012 на суму 2000 грн., № 48 від 22.02.2012 на суму 4000 грн., в призначенні платежу яких зазначено «оплата за этикетку согл. сч. № 361 от 21.10.2011» (а.с. 73-74).

Отже, заборгованість за виготовлену продукцію за договором № 02/01/02 від 02.01.2010 відповідачем погашена після звернення із позовом, яке відбулося 10.02.2012, про що свідчить відмітка канцелярії господарського суду Луганської області. За таких підстав провадження у справі в частині стягнення основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у сумі 685 грн. 52 коп. за період з 08.08.2011 по 08.02.2012.

Даний розрахунок не є вірним, оскільки кінцевим строком виконання зобовязання відповідача по оплаті отриманого товару є 20.11.2011, тому з наступного дня з 21.11.2011 почалося прострочення оплати, отже саме з цієї дати і слід нараховувати пеню.

Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що при порушенні строків оплати поліграфічної продукції, замовник оплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується неустойка, за кожен день прострочення оплати.

За таких обставин, пеня повинна обраховуватися за період з 21.11.2011 по 08.02.2012, враховуючи оплати відповідача і становить: за період з 21.11.2011 по 05.01.2012, враховуючи суму боргу 9246 грн., - 180 грн. 61 коп., за період з 06.01.2012 по 17.01.2012, враховуючи суму боргу 8000 грн., - 40 грн. 66 коп., за період з 18.01.2012 по 08.02.2012, враховуючи суму боргу 6000 грн., - 55 грн. 90 коп.

Отже, обґрунтованим розміром пені є нарахування її у сумі 277 грн. 17 коп.

Позивачем також заявлені вимоги по стягненню штрафу у сумі 1849 грн. 20 коп., який обрахований позивачем згідно п. 5.4 договору.

Даний розрахунок є обґрунтованим, відповідає умовам договору та приписам чинного законодавства України.

Відповідач заявив клопотання № 9 від 24.02.2012, в якому просить зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на складне фінансове становище підприємства. У підтвердження свого клопотання відповідач надав довідку Акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит», в якій зазначено, що у відповідача відкрита відновлювальна кредитна лінія на суму 700000 грн., заборгованість за якою складає 34221 грн. 53 коп. та пеня у сумі 28 грн. 98 коп. Згідно довідки підприємства відповідача № 18 від 02.04.2012 кредиторська заборгованість останнього складає 675,6 тис. грн., а дебіторська 183,9 тис. грн.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд, враховуючи майновий стан сторін, ступінь виконання зобовязання боржником, думку позивача з цього приводу, вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до 100 грн. 00 коп., а штрафу до 900 грн.

За таких обставин, вимоги про стягнення пені задовольняються судом у розмірі 100 грн. 00 коп., про стягнення штрафу у сумі 900 грн., в решті вимог по стягненню пені у сумі 585 грн. 52 коп. та штрафу у сумі 949 грн. 20 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Оскільки заперечень з боку відповідача щодо вірності розрахунку суми боргу не надійшло, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими в частині стягнення пені у сумі 100 грн. та штрафу у сумі 900 грн. В решті вимог по стягненню пені у сумі 585 грн. 52 коп. та штрафу у сумі 949 грн. 20 коп. слід відмовити.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним та обґрунтовано заявленим вимогам, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Максим»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРО»про стягнення 8534 грн. 72 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макро», м. Ровеньки, вул. Єсеніна, 72, ідентифікаційний код 31943695, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Максим», м. Луганськ, вул. Челюскинців, 16а, ідентифікаційний код 24852989, пеню у сумі 100 грн. 00 коп., штраф у сумі 900 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 1539 грн. 49 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Максим»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРО»про стягнення пені у сумі 585 грн. 52 коп., штрафу у сумі 949 грн. 20 коп. відмовити.

4. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Максим» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРО»про стягнення 6000 грн. 00 коп. основного боргу припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.04.2012.

СуддяІ.В. Семендяєва