Рішення № 22475384, 22.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/790-201222.03.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія"

Енерголізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія

"Всесвіт"

треті особи: 1)Розпорядник майна Арбітражний керуючий Пилипенко Валентин

Володимирович

2)Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю

"Агрофірма "Хлібороб"

3)Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю

" Агрофірма "Славія"

про розірвання договору фінансового лізингу №3 від 16 березня 2006 року та

про витребування майна

Суддя Мандичев Д.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., пред. за довір. від від 10.01.12

ОСОБА_2., пред. за довір. № 39 від 01.11.07

від відповідача: ОСОБА_3., пред. за довір. від 04.01.12

від третьої особи1: не зявився

від третьої особи2: не зявився

від третьої особи3: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" про розірвання договору фінансового лізингу №3 від 16 березня 2006 року та про витребування майна.

Ухвалою суду від 26.01.2012 року порушено провадження у справі №5011-24/790-2012 та призначено її розгляд на 13.02.2012 року.

10.02.2012 року через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про проведення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, підтвердження про відсутність спорів у провадженні господарських судів та інших органів, клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про залучення до участі у справі інших відповідачів, а саме: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб", Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" та надав в додатках до клопотання копії договорів фінансового сублізингу №1 від 17.03.2006р. та №2 від 17.03.2006р.

Оскільки зазначена заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, судом, у відповідності з вимогами ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України проводилась фіксація судового процесу технічними засобами, що відображено у протоколах судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.02.2012р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд в частині зобовязання відповідача повернути майно (колісні трактори), відмовити та заперечував проти клопотання позивача від 10.02.2012р. про залучення до участі у справі інших відповідачів: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія".

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2012р. просив суд, клопотання про залучення до участі у справі інших відповідачів: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" вважати передчасним та залучити зазначених осіб, в якості третіх осіб.

Третя особа Розпорядник майна Арбітражний керуючий Пилипенко Валентин Володимирович в судове засідання 13.02.2012р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 13.02.2012р. заявлене клопотання було задоволено та залучено до участі у справі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія", в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 29.02.2012р.

22.02.2012р. через канцелярію суду представник позивача надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи: докази відправлення позивачем Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" та Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" копії позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" з додатками до неї, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб", копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія", копії листів №85 від 21.02.2012р. та №86 від 21.02.2012р.

27.02.2012р. через канцелярію суду зареєстроване відправлене поштою пояснення по справі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія", в якому зазначено, що два трактори Беларус 82.1 в травні 2011 року за розпорядженням голови зборів засновників СТОВ "Агрофірма "Славія" ОСОБА_4. були вивезені з території господарства.

28.02.2012р. представник позивача через канцелярію суду надав письмове заперечення на відзив відповідача, в якому просить суд відхилити відзив товариства з обмеженою відповідальністю "лізингова компанія "Всесвіт", як такий, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України.

В судовому засіданні 29.02.2012р. представники позивача надали додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.02.2012р. заперечував проти позовних вимог.

Треті особи в судове засідання 29.02.2012р. свої повноважних представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресами, визначеними за матеріалами справи, а саме за даними вказаними в позовній заяві, що підтверджується відмітками про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення третіх осіб про місце, дату та час проведення судових засідань, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його адресу.

Ухвалою суду від 29.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 22.03.2012р. та зобовязано відповідача надати оригінали договорів фінансового сублізингу №1 від 17.03.2006р. та №2 від 17.03.2006р. для огляду у судовому засіданні, зобовязано третіх осіб Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" надати оригінали договорів фінансового сублізингу №1 від 17.03.2006р. та №2 від 17.03.2006р. та докази отримання майна за актом приймання-передачі, згідно зазначених договорів.

03.03.2012р. через канцелярію суду представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, у якій зокрема зазначив, що після подачі позовної заяви позивачу стало відомо про те, що відповідач передав в платне користування на умовах фінансового сублізингу колісні трактори: Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" за договором сублізингу №1 від 17.03.2006р., та сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" за договором фінансового сублізингу №2 від 17.03.2006р. З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд розірвати договір фінансового лізингу №3 від 16.03.2006р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт". Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт", сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" колісні трактори.

Оскільки зазначена заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, господарський суд розглядає остаточні вимоги з урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог.

16.03.2012р. через канцелярію суду представник відповідача надав пояснення щодо відсутності оригіналів договорів фінансового сублізингу №1 від 17.03.2006 та №2 від 17.03.2006р.

03.03.2012р. через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про забезпечення позову.

У судовому засіданні 22.03.2012р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія “Енерголізинг" (далі лізингодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компаніям "Всесвіт" ( далі лізингоодержувач, відповідач) було укладено договір фінансового лізингу №3 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору лізингодавець, згідно Заявки на фінансовий лізинг №1/03 від 14.03.2006р. (додаток №1 до цього договору) лізингоодержувача, за договором №2503Т-6014П від 23.02.2006р. здійснює придбання у ТОВ “БелМТЗцент" трактора (надалі - майно) в комплектації згідно договору №2503Т-6014П від 23.02.2006р., а саме: марка трактора МТЗ82.1, кількість 5 одиниць, марка трактора МТЗ 892, кількість 1 одиниця, марка трактора МТЗ 1221.2 кількість 1 одиниця. Вказане майно лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що вартість майна, що передається в фінансовий лізинг складає 576833, 33 (пятсот сімдесят шість тисяч вісімсот тридцять три гривні тридцять три коп.), крім того, ПДВ- 115336, 67 (сто п'ятнадцять тисяч триста шістдесят шість гривень 67 коп.), разом 692200 (шістсот девяносто дві тисячі двісті гривень).

Строк лізингу складає 36 (тридцять шість) місяців з моменту передачі майна в лізинг згідно з розділу 4 цього договору (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.2. договору, протягом всього строку дії цього договору майно є власністю лізингодавця. В відповідних реєстраційних та бухгалтерських документах повинні бути застереження, що власником майна є ТОВ "Лізингова компанія "Енерголізинг". В разі переходу права власності на майно від лізингодавця до іншої особи, договір фінансового лізингу зберігає чинність.

В п. 2.3. договору зазначено, лізингоодержувач отримує право використовувати майно за призначенням протягом усього строку лізингу, але не має право переуступити свої права, обовязки або будь-які інтереси третій особі без письмової згоди лізингодавця.

За умовами договору (п. 3.1) плата за користування обєктом лізингу вноситься лізингоодержувачем у вигляді лізингових платежів, а у п. 3.4 сторонами погоджено внесення лізингових платежів не пізніше 25 робочого дня місяця, вказаного в графіку, згідно п.3.1. Договору.

Зазначені умови договору відповідачем порушені, питання щодо стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів та нарахованих штрафних санкцій вирішені в судовому порядку в межах справ №7/8-32/631 (рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2010р.), №7/8 (рішення Господарського суду м. Києва від 26.01.2009р.)

Пунктом 4.1. договору встановлено, що передача лізингодавцем та прийняття лізингоодержувачем майна в лізинг засвідчується "актом приймання-передачі" майна в лізинг.

На виконання умов договору відповідачу було передано майно, про що сторонами складено акт прийомки від 31.03.2006р. та акт прийому - передачі (накладну) від 31.03.2006р., у п. 3 якого лізингоодержувач підтвердив належну поставку обєктів лізингу згідно заявки на лізинг в установлені договором строки.

Як вказує позивач, у газеті “Голос України” від 15.06.2011р. за №107 (5107) було опубліковано оголошення про порушення ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.05.2011р. справи №44/548-47/117-Б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Всесвіт” (01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, 11, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 33835595).

Як зазначає позивач в позовній заяві, без врахування заяви про збільшення позовних вимог, майно перебуває у відповідача.

З п. 3.6. договору вбачається, що в випадку несплати або затримки оплати лізингових платежів на строк більше 30 банківських днів за вимогою лізингодавця майно повертається лізингодавцю у безпірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса без компенсації раніше сплаченої вартості майна в скалді лізингових платежів.

Лізингоодержувач зобовязався здійснювати сплату лізингових платежів у відповідності до графіку сплати лізингових платежів, передбаченого п. 3.3. цього договору (5.3.1. договору).

Згідно п. 6.3. договору, лізингоодержувач повинен надати щоквартально та на вимогу лізингодавця інформацію про стан майна за формою і в строк, установленими лізингодавцем.

Відповідач в 2007-2011 роках знехтував своїми зазначеними вище обовязками та припинив сплату лізингових платежів, чим істотно порушив договір.

На момент подачі позовної заяви прострочена заборгованість відповідача зі сплати лізингових платежів за договором становить 171479, 71 грн.

Довідкою з банку за вих. 943/05 від 12.07.2011р. (ВАТ Банк “БІГ Енергія”) підтверджено отримані оплати за договором, а також відсутність надходження платежів від ТОВ “ЛК “Всесвіт” на рахунок позивача у періоді з 01.02.2006р. по 30.08.2007р., з 27.07.2007р. по 26.10.2010р.

Згідно з даними банку по іншому рахунку позивача (довідка з банку за вих. № 11/22 136 від 19.01.2012р. ВАТ “Державний ощадний банк України”) за період з 17.11.2008р. по 17.01.2012р. ТОВ “Лізингова компанія “Всесвіт” не перераховувало лізингові платежі на рахунок ТОВ “Лізингова компанія “Енерголізинг”.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України, якою визначені підстави для зміни і розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 2.1 договору строк лізингу складає 36 місяців з моменту передачі майна в лізинг згідно розділу 4 договору, а згідно п. 4 договору, передача лізингодавцем та прийняття лізингоодержувачем майна в лізинг засвідчується актом прийому-передачі майна в лізинг.

В силу положень договору (п. 3.6) у випадку несплати або затримки оплати лізингових платежів на строк більше 30 банківських днів за вимогою лізингодавця майно повертається лізингодавцю у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса без компенсації раніше сплаченої вартості майна в складі лізингових платежів.

Наведені положення Договору відповідають ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" якою передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

20.12.2010 року позивач направив відповідачу заяву №2 про вимогу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт". У даній заяві позивач зазначив, що у зв'язку з закінченням строку лізингу та простроченням сплати лізингових платежів більше ніж на 30 банківських днів майно підлягає поверненню позивачу та відповідно позивач вимагає від відповідача повернення майна з платного користування на умовах фінансового лізингу.

Станом на момент розгляду справи відповідач майно отримане від позивача відповідно до договору фінансового лізингу №3 від 16.03.2006р. не повернув.

Крім того, позивач зазначає, що після подачі позовної заяви позивачу стало відомо про те, що відповідач передав в платне користування на умовах фінансового лізингу колісні трактори: Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" за договором сублізингу №1 від 17.03.2006р., та сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" за договором фінансового сублізингу №2 від 17.03.2006р.

На підставі викладеного, позивач просить суд розірвати договір фінансового лізингу №3 від 16.03.2006р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт". Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт", сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" колісні трактори, а саме: колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09268КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825399, двигун -691917; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09269КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824758, двигун -690966; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09270КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825719, двигун -692558; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09271КС, 2006 року випуску, заводський номер-80822651, двигун -687414; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09303КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824133, двигун -689941; колісний трактор марки МТЗ-892, реєстраційний номер -09272КС, 2006 року випуску, заводський номер-90801862, двигун -199303; та колісний трактор марки МТЗ-1221.2, реєстраційний номер -09273КС, 2006 року випуску, заводський номер-12017618, двигун -043164.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однієї стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Обєктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Стаття 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлює, що фінансовий лізинг це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України, якою визначені підстави для зміни і розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 2.1 договору строк лізингу складає 36 (тридцять шість) місяців з моменту передачі майна в лізинг згідно розділу 4 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч. 7 ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Таким чином, час користування предметом лізингу і є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а відтак, час користування предметом лізингу і є строком договору.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право, зокрема, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом та вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

В силу положень ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів належного виконання своїх зобовязань за договором, а матеріалами справи підтверджується зворотнє, суд приходить до висновку про істотність порушення відповідачем умов спірного договору, так як позивач був позбавлений права на отримання лізингових платежів за користування предметом лізингу у відповідності з погодженими умовами договору (по графіку за визначеними строками) тощо, чим підтверджується обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Обставини, які наводяться позивачем в обґрунтування підстав для розірвання договору відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором №3 від 16.03.2006р. у повному обсязі у відповідності з положеннями договору та згідно графіку платежів, повернення майна з лізингу, суду не представлено, у звязку з чим позовна вимога в частині розірвання договору фінансового лізингу №3 від 16.03.2006р., є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про повернення майна з платного користування на умовах фінансового лізингу, то ці вимоги суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки відповідачем припинились сплачуватись лізингові платежі та заборгованість за договором становила 171479, 71 грн., позивачем було надіслано відповідачу заяву (вих. № 186 від 20.12.2010р.) про повернення майна, отриманого підприємством у платне користування на умовах фінансового лізингу відповідно до договору №3 від 16.03.2006р.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" відповідач зобовязаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмету лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані обумовленому договором.

На надіслане позивачем повідомлення відповідачем відповіді не надано, майна переданого в користування за договором №3 від 169.03.2006р. не повернуто.

Стосовно тверджень позивача що відповідач передав в платне користування на умовах фінансового сублізингу колісні трактори Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" за договором сублізингу №1 від 17.03.2006р., та сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" за договором фінансового сублізингу №2 від 17.03.2006р. необхідно зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.02.2012р. було зобовязано відповідача та третіх осіб надати суду оригінали договору фінансового сублізингу №1 від 17.03.2006р. та договору фінансового сублізингу №2 від 17.03.2006р.

Представники сторін вимог ухвали суду не виконали, витребувані ухвалою суду документи суду не надали.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти укладення договору фінансового сублізингу №1 від 17.03.2006р. та договору фінансового сублізингу №2 від 17.03.2006р., та надав суду письмові пояснення, з яких вбачається, що у відповідача відсутні оригінали договорів сублізингу №1 від 17.03.2006р. та №2 від 17.03.2006р.

У своїх поясненнях, наданих суду 27.02.2012р. сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" повідомило суд, про те, що два трактори Беларус 82.1 власником якого є ТОВ "Лізингова компанія "Енерголізинг" дійсно працювали з квітня 2006р., але в травні 2011р. за розпорядженням голови зборів засновників СТОВ "Агрофірма "Славія" ОСОБА_4. були вивезені в невідомому напрямку.

Суд не бере до уваги ці пояснення, оскільки вказане не підтверджує факту передачі колісних тракторів за договорами фінансового сублізингу №1, №2 від 17.03.2006р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 3 ст. 36 ГПК України, оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

З огляду на вищевикладені норми чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині зобовязання товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт", сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" повернути колісні трактори, а саме: колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09268КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825399, двигун -691917; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09269КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824758, двигун -690966; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09270КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825719, двигун -692558; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09271КС, 2006 року випуску, заводський номер-80822651, двигун -687414; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09303КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824133, двигун -689941; колісний трактор марки МТЗ-892, реєстраційний номер -09272КС, 2006 року випуску, заводський номер-90801862, двигун -199303; та колісний трактор марки МТЗ-1221.2, реєстраційний номер -09273КС, 2006 року випуску, заводський номер-12017618, двигун -043164, підлягає задоволенню частково, а саме в частині зобовязання товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" колісні трактори, а саме: колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09268КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825399, двигун -691917; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09269КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824758, двигун -690966; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09270КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825719, двигун -692558; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09271КС, 2006 року випуску, заводський номер-80822651, двигун -687414; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09303КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824133, двигун -689941; колісний трактор марки МТЗ-892, реєстраційний номер -09272КС, 2006 року випуску, заводський номер-90801862, двигун -199303; та колісний трактор марки МТЗ-1221.2, реєстраційний номер -09273КС, 2006 року випуску, заводський номер-12017618, двигун -043164. В іншій частині позовної вимоги судом відмовлено, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо перебування вказаного майна у сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" та сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" позивачем суду не надано.

Суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про вжиття судом заходів до забезпечення позову, шляхом накладання арешту на майно, а саме: колісні трактори, а саме: колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09268КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825399, двигун -691917; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09269КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824758, двигун -690966; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09270КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825719, двигун -692558; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09271КС, 2006 року випуску, заводський номер-80822651, двигун -687414; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09303КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824133, двигун -689941; колісний трактор марки МТЗ-892, реєстраційний номер -09272КС, 2006 року випуску, заводський номер-90801862, двигун -199303; та колісний трактор марки МТЗ-1221.2, реєстраційний номер -09273КС, 2006 року випуску, заводський номер-12017618, двигун -043164, яке знаходиться у ТОВ "Лізингова компанія "Всесвіт", сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія".

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будьякій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обовязковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011р. №16.

При цьому, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доведення відповідними доказами наявності зазначеної обовязкової умови покладається саме на заявника клопотання, в розглядуваному випадку позивача.

Між тим, позивачем не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, необхідних для вжиття забезпечувальних заходів.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується понесені ним витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір фінансового лізингу №3 від 16.03.2006р. що укладений товариством з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія “Енерголізинг” (код ЄДРПОУ 24595280) з товариством з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія “Всесвіт” (код ЄДРПОУ 33835595).

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія “Всесвіт” (01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, буд.11, код ЄДРПОУ 33835595) повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія “Енерголізинг” (04053, м.Київ, Кудрявський узвіз 5-Б, код ЄДРПОУ 24595280) колісні трактори, а саме:

-колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09268КС, 2006 року

випуску, заводський номер-80825399, двигун номер -691917;

- колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09269КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824758, двигун номер -690966;

-колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09270КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825719, двигун номер -692558;

-колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09271КС, 2006 року випуску, заводський номер-80822651, двигун номер -687414;

-колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09303КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824133, двигун -689941;

-колісний трактор марки МТЗ-892, реєстраційний номер -09272КС, 2006 року випуску, заводський номер-90801862, двигун -199303;

-колісний трактор марки МТЗ-1221.2, реєстраційний номер -09273КС, 2006 року випуску, заводський номер-12017618, двигун -043164.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія “Всесвіт” (01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, буд.11, код ЄДРПОУ 33835595) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія “Енерголізинг” (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз 5-Б, код ЄДРПОУ 24595280) 14917, 00 грн. (чотирнадцять тисяч девятсот сімнадцять) 00 коп. судового збору.

Видати накази.

Повний текст рішення виготовлено 27.03.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Д.В. Мандичев