Рішення № 22475259, 28.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/2931-201228.03.12 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»

доВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія

«Оранта»

провідшкодування 4 248,01 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача: не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта»про відшкодування 4248,01 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.03.12 р.

В судове засідання 28.03.12 р. представник відповідача не зявився, проте, 22.03.12 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнав суму страхового відшкодування та заперечив проти нарахування штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.

В судовому засіданні 28.03.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.07.10 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес»(надалі позивач, страховик) та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 006-1004417/016НТ, за яким застраховано автомобіль Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_1.

14.11.10 р. на автодорозі «Житомир-Чернівці», сталась дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_2, здійснив зіткнення з транспортним засобом Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

29.12.10 р. постановою Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_1, розмір завданої матеріальної шкоди відповідно до звіту № 140/10 від 30.01.2012 р. про визначення матеріального збитку становить 4389,85 грн.

За страховим випадком ДТП, що сталась 14.11.10 р. за участю застрахованого автомобіля по договору добровільного страхування наземного транспорту № 006-1004417/016НТ від 14.07.10 р. виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 5530,00 грн., виплата яких підтверджується платіжним дорученням № 4790 від 19.05.11 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_2, яким спричинена ДТП, що потягнуло нанесення шкоди, застрахований Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта», що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/1515406.

Договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/1515406) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза - 510 грн.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, Відкрите акціонерне товариство Національна страхова компанія «Оранта»є особою, яка, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»зобовязана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВЕ/1515406), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 006-1004417/016НТ від 14.07.10 р. перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.08 р.

Згідно статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

26.07.11 р. позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування № 86/01-11, проте, доказів сплати відповідачем даної суми суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача, не спростованого у встановленому порядку відповідачем, розмір нарахованої відповідачу пені за період з 28.08.11 р. по 23.02.12 р. становить 288,43 грн.

В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за період з 28.08.11 р. по 23.02.12 р нараховано три відсотки річних в сумі 56,45 грн. та 23,28 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача стосовно нарахування 3% річних та інфляційних втрат, судом відхиляються з мотивів їх необґрунтованості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»(04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3; код ЄДРПОУ 20344871) 3879 (три тисячі вісімсот сімдесят девять) грн. 85 коп. страхового відшкодування, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 43 коп. пені, 23 (двадцять три) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 56 (пятдесят шість) грн. 45 коп. 3 % річних, та 1 609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02.04.12 р.