Рішення № 22475171, 26.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/53926.03.12 За позовом приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

про відшкодування шкоди 4706, 92 грн. в порядку регресу.

Суддя Д.В. Мандичев

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 пред. за довір. №4 від 03.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2 пред. за довір. №85D/2011 від 11.03.2011р.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про відшкодування шкоди 4706, 92 грн. в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011р. порушено провадження у справі №8/539 та призначено її розгляд на 12.01.2012 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва Е.О. Шевченка, у звязку з тим, що суддя В.С. Катрич знаходиться у відпустці, справу №8/539 передано на розгляд судді Н.І. Качан.

Ухвалою суду від 12.01.2012р. розгляд справи №8/539 було призначено на 09.02.2012р.

Розпорядженням від 09.02.2012р. заступника голови Господарського суду м. Києва В.В. Джарти, у звязку з тривалою непрацездатністю судді В.С. Катрич, справу №8/539 передано на розгляд судді Д.В. Мандичеву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012р. суддя Мандичев Д.В. прийняв справу №8/539 за позовом приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про відшкодування шкоди 4706, 92 грн. в порядку регресу до свого провадження.

Представник позивача в судовому засіданні 09.02.2012р. надав суду додаткові документи для доручення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 29.02.2012р. у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 29.02.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві №1037-10 від 27.10.2011р. та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.02.2012р. проти задоволення позову заперечував, але відзив на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 26.03.2012р. у звязку з необхідністю витребування нових доказів та враховуючи положення ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 26.03.2012р. надав суду додаткові усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.03.2012р.усних додаткових пояснень не мав.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.03.2012р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2010р. приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" (далі позивач, страховик) та ОСОБА_3 (далі - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспортну №021396, (далі - договір), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Opel Vectra”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

19.01.2011р. в м. Києві по вул. Братиславська, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля “МАЗ-5334”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 14.03.2010р. у справі №3-212/11, гр. ОСОБА_4 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 5913, 49 грн., що підтверджується звітом про оцінку колісного транспортного засобу №1701 від 02.02.2011р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

Згідно рахунку-фактури №0000076 від 20.01.2011р. ТОВ "Фірма "ПУШЕ", вартість ремонту пошкодженого автомобіля “Opel Vectra”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 5780, 00 грн.

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника, на підставі страхового акту №24-11-UA від 02.03.2011р., з урахуванням звіту про оцінку колісного транспортного засобу №1701 від 02.02.2011р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 4706, 95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №455 від 09.03.2011р. на суму 4706, 95 грн. (копія в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач є страховиком особи винної в ДТП та наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 4706, 95 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Вина гр. ОСОБА_4 встановлена постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 14.03.2011р. у справі №3-212/11.

Цивільна відповідальність за шкоду, спричинену застрахованим автомобілем на момент настання страхової події була застрахована в публічному акціонерному товариству "Страхова компанія "Універсальна" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/7613577, який діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “МАЗ-5334”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_4.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в справі доказами, в тому числі відповіддю Моторного (Транспортного) страхового бюро України від 14.03.2012р. №5867/7-3-11, наданій на вимогу господарського суду.

Вказаний поліс діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “МАЗ-5334”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4.

Полісом №ВС/7613577 передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500,00 грн., франшиза 510, 00 грн.

Відповідно до полісу №ВС/7613577 забезпеченим транспортним засобом автомобіль “МАЗ-5334”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього автомобіля гр. ОСОБА_4, була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач з листом №482-10 від 10.05.2011р. звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 4706, 9*5 грн.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 4706, 95 грн. З матеріалів справи вбачається, що полісом № ВС/7613577 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн. та франшизу в сумі 510,00 грн., на яку зменшується страхове відшкодування, і після перерахунку сума відшкодування складає: 4196, 95 грн. (4706, 95510,00=4196, 95 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів на підтвердження того, що сума страхового відшкодування виплачена позивачем безпідставно або необґрунтовано, відповідач суду не надав.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про те що позов підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4196, 95 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48-А, код ЄДРПОУ 20113829) на користь приватного акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, код ЄДРПОУ 22945712) 4196, 95 грн. (чотири тисячі сто девяносто шість) грн. 95 коп. страхового відшкодування, 90, 94 грн. (девяносто) грн. 94 коп. витрати по сплаті державного мита та 210, 42 грн. (двісті десять) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 02.04.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Д.В. Мандичев