Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-66/1551-201228.03.12 Суддя господарського суду міста Києва ГончаровС.А. при секретарі судового засідання Прудніковій Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ)
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю “А-400”
про стягнення коштів в розмірі понесених витрат в сумі 22208,76 грн.
При участі представників:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №28062 від 14.12.11
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) (надалі - позивач), звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “А-400” (надалі - відповідач) про стягнення коштів в розмірі понесених витрат в сумі 22208,76 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним, у відповідності до вимог ст. 41 Закону України Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування в розмірі 22208,76 грн. за шкоду, заподіяну транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, внаслідок чого до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач.
Відповідачем письмово пояснено суду, що він не погоджується зі Звітом № 2380 про оцінку майна від 21.09.25008 року щодо розміру матеріальних збитків, які виникли внаслідок ДТП, оскільки під час проведення оцінки представник відповідача у справі був відсутній з огляду на неналежне його повідомлення про дату, час та місце проведення оцінки транспортного засобу, та сума відшкодування в розмірі 24978,76 грн. є штучно завищеною. З огляду на викладене, відповідачем заявлено до суду клопотання про призначення авто товарознавчої експертизи розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику ДТЗ марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:
01.09.2008 року в м. Києві по вул.. Малиновського, 5 відбулась дорожньо-транспортна пригода зіткнення, за участю транспортного засобу «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням його власника ОСОБА_2, та транспортного засобу - автобус БОГДАН А091, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується Постановою Оболонського районного суму міста Києва від 15.10.2008 року у справі № 3-31579/2008р., якою на ОСОБА_3 на підставі ст. 124 КУпАП накладено адміністративне стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, Книги обліку руху трудових книжок ТОВ «А-400»та Постанови Оболонського районного суму міста Києва від 15.10.2008 року у справі № 3-31579/2008р, ОСОБА_3 на момент ДТП працював водієм в ТОВ «А-400».
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб - автобус БОГДАН А091, державний номерний знак НОМЕР_2, на момент ДТП належав ТОВ «А-400».
Станом на момент ДТП 01.09.2008 року цивільно-правова відповідальність щодо транспортного засобу автобус БОГДАН А091, державний номерний знак НОМЕР_2, не була застрахована у визначеному законом порядку, 12.09.2008 року власник пошкодженого транспортного засобу «Hyundai Accent», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 повідомив про страховий випадок та 23.10.2008 року з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з заявою про здійснення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортного засобу Accent», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під час ДТП 01.09.2008 року.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Accent», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 щодо експлуатації цього автомобіля була застрахована згідно з Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/9190537), укладеного з ЗАТ «ПРОСТО Страхування», строк дії якого встановлено з 24.01.2008 року по 23.01.2009 року.
Відповідно до звіту № 2380 про оцінку майна, складеного 21.09.2008 року субєктом оціночної діяльності ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «ЛЕГІОН», вартість матеріального збитку завданого власнику Hyundai Accent», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 24978,76 грн., що дорівнює ринковій вартост транспортного засобу.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.
При цьому, згідно пункту 30.2 наведеної норми, якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно листа від 03.11.2008 року власник «Hyundai Accent», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не погодився з визнанням свого транспортного засобу фізично знищеним.
При цьому, вартість залишків транспортного засобу після ДТП була оцінена відповідним спеціалістом в 3000,00 грн.
Згідно коригуючого розрахунку МТСБУ від 13.11.2008 року, виконаного відповідно до статей 29, 30 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, складеного начальником відділу експертиз МТСБУ, розмір шкоди, заподіяної майну потерпілого становить 21978,76 грн.
Згідно рахунку-фактури від 10.09.2008 року, витрати по евакуації транспортного засобу «Hyundai Accent», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з місця дорожньо-транспортної пригоди, склали 230 грн.
З огляду на викладене, позивачем Довідкою № 1 від 10.11.2008 року було визначено розмір відшкодування шкоди в розмірі 22208,76 грн.
12.09.2008 року власник пошкодженого транспортного засобу «Hyundai Accent», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 повідомив про страховий випадок та 23.10.2008 року з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з заявою про здійснення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортного засобу «Hyundai Accent», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під час ДТП 01.09.2008 року.
Згідно з п. 41.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
За таких обставин, 19.11.2008 року позивачем, відповідно до Наказу від 19.11.2008 року № 2563 було здійснено виплату відшкодування потерпілому в розмірі 22208,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.11.52008 року № 2783.
Статтею 27 Закону України “Про страхування” та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з п. 38.2.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Пунктом 1.6. ст. 1 цього ж закону передбачено, що власники транспортних засобів це юридичні та фізичні особи, які правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Як зазначалось, транспортний засіб - автобус БОГДАН А091, державний номерний знак НОМЕР_2, на момент ДТП належав ТОВ «А-400», та в момент ДТП знаходився у керуванні ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з відповідачем та вина якого доводиться матеріалами справи.
Обставини володіння наведеним транспортним засобом відповідачем, ТОВ «А-400», та перебування у трудових відносинах з останнім винної особи, ОСОБА_3, доводяться матеріалами справи та підтверджені представником відповідача у судовому засіданні.
За таких обставин, приймаючи до уваги приписи вказаних вище норм закону, враховуючи, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування згідно з умовами законодавства, суд робить висновок про те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги на суму сплаченої шкоди в розмірі 22208,76 грн., до ТОВ «А-400»
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів понесених витрат в сумі 22208,76 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як зазначалось, відповідачем було заявлено до суду клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику ДТЗ марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1.
Наведене клопотання судом не задовольняється з огляду на наступне.
Звіт № 2380 про оцінку майна, складений 21.09.2008 року субєктом оціночної діяльності ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «ЛЕГІОН».
За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідачем у клопотанні не наведено та до матеріалів справи не надано доказів, які б спростовували обставини, встановлені зазначеним звітом та свідчили про відсутність підстав приймати судом в якості доказу у справі складений 21.09.2008 року звіт № 2380 про оцінку майна.
Відповідач, в обґрунтування клопотання стверджує, що під час проведення оцінки представник відповідача у справі був відсутній з огляду на неналежне його повідомлення про дату, час та місце проведення оцінки транспортного засобу, та сума відшкодування в розмірі 24978,76 грн. є штучно завищеною. Проте, в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не додано жодних доказів, які б підтверджували зазначені ним обставини.
Судом встановлено, що дослідження, результати яких викладені у звіті № 2380 проведені без порушення затвердженої методики проведення авто товарознавчих досліджень і розрахунків.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. витрат за юридичні послуги, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
11.02.2009 р. між МТСБУ (замовником) та СПД ОСОБА_4 (виконавцем) було укладено контракт про надання правової допомоги № 24, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець за винагороду приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги замовникові на умовах, встановлених цим контрактом, а вартість послуг виконавця визначається по кожній окремій судовій справі, в якій виконавець представляє інтереси замовника шляхом укладення окремих додаткових угод до даного контракту та не може перевищувати 2000,00 грн. за надання правової допомоги по кожній окремій судовій справі.
Пунктом 2 наведеного контракту визначено, що розмір оплати правової допомоги у справах, в яких ціна позову більше 10000,00 грн., складає 2000 грн.
Статтею 8 контракту про надання правової допомоги № 24 визначено, що вартість послуг виконавця визначається по кожній окремій судовій справі, в якій виконавець представляє інтереси замовника шляхом укладення окремих додаткових угод до даного контракту.
Послуги виконавця за даним контрактом по кожній окремій справі оплачуються шляхом 100% передплати в розмірі, визначеному окремими додатковими угодами, в межах вартості послуг.
До матеріалів справи додано додаткову угоду № 52 від 08.05.2011 року до контракту про надання правової допомоги № 24, згідної якої сторони домовились, зокрема, про те, що вартість послуг виконавця за ведення від імені замовника справи № 000-11-5806 за позовом замовника до ОСОБА_3, складає 2000,00 грн.
До матеріалів справи додано платіжне доручення № 2910 від 08.07.2011 року, з якого вбачається перерахування позивачем на рахунок СПД ОСОБА_4 2000,00 грн., , при цьому в "Призначенні платежу" зазначено: "Для поповн. карт. рах. згідно дог. № 466398 з ОСОБА_4 за надання юр. посл. (сп.5806) зг. дод. уг. № 52 від 08.05.11 р. до контр. № 24 від 11.02.2009 р.".
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998 р. № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Відповідно до п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 14.07.2004 р. № 01-8/1270 судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.
З наданих позивачем копій додаткової угоди № 52 від 08.05.2011 року та платіжного доручення № 2910 від 08.07.2011 року, жодним чином не вбачається, що кошти в сумі 2000,00 грн. перераховані позивачем за участь адвоката ОСОБА_4 у розгляді саме справи № 5011-66/1551-2012 за позовом МТСБУ до ТОВ «А-400».
Натомість, з наведених доказів вбачається сплата позивачем вартості послуг адвоката за ведення від імені замовника справи № 000-11-5806 за позовом замовника до ОСОБА_3
Також, як вбачається з протоколів судових засідань від 22.02.2011 р., 16.03.2011 р. та 28.03.2011р., адвокат ОСОБА_4 в судових засіданнях з приводу розгляду справи № 5011-66/1551-2012 участі не брала, інтереси позивача у засіданнях суду представляв ОСОБА_1
Тобто, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про визначення, у відповідності до ст.8 контракту про надання правової допомоги № 24, вартості послуг адвоката по справі № 5011-66/1551-2012 за позовом МТСБУ до ТОВ «А-400», як і доказів про сплату позивачем послуг адвоката у наведеній справі.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для включення до складу судових витрат суми в розмірі 2000 грн., яка визначена позивачем як сума витрат за юридичні послуги.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.
Приймаючи до уваги вищевикладене, судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 29, 30, 38, 41 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “А-400” про стягнення коштів в розмірі понесених витрат в сумі 22208,76 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “А-400” (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 46) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, ЄДРПОУ 21647131) кошти в розмірі понесених витрат в сумі 22208,76 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.
Суддя С.А. Гончаров
Згідно з оригіналом
Помічник суддіН.В. Пруднікова
В судовому засіданні 28.03.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення складено в повному обсязі та підписане 02.04.2012р.
Судове рішення № 22475086, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5011-66/1551-2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: