Рішення № 22475000, 30.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/2686-201230.03.12 За позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

ДоПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія»«Гарант-Авто»

Простягнення 17176,53 грн.

Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю Від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія»«Гарант-Авто»(далі-відповідач) про стягнення 17176,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 17176,53 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Відповідач заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.03.12р. порушено провадження у справі №5011-67/2686-2012. Розгляд справи призначений на 21.03.12р.

У судовому засіданні 21.03.2012 було оголошено перерву до 30.03.2012.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.2008р. між Позивачем та ОСОБА_5 укладено договір №24/014650/ПР/2.1.5.1 добровільного страхування транспортних засобів, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «ВАЗ 217030», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

13.02.2009р. близько о 07 годині 30 хвилин громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «ГАЗ-3302», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, по вул. Одеське шосе в м. Миколаєві, при зміні напрямку ліворуч не впевнився в безпеці свого маневру та допустив зіткнення з рухаючимся в попутному напрямку автомобілем «ВАЗ 217030», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого власнику автомобіля «ВАЗ 217030»були завдані матеріальні збитки та механічні ушкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Миколаєва УМВС України в Миколаївській області вих. №62 від 13.02.2009р.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва області від 20.03.2009р. у справі №3-13-1060/2009р. водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту №124/02/09 про оцінку вартості майнової шкоди завданої власнику транспортного засобу транспортного засобу від 20.02.2009р. вартість відновлюваного ремонту, завданого власнику транспортного засобу марки «ВАЗ 217030», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 25313,95 грн.

Страховим актом №24/10832/2.1.5.1. від 26.05.2009р. пошкодження транспортного засобу «ВАЗ 217030», державний реєстраційний номер НОМЕР_1., внаслідок ДТП, що сталося 13.02.2009р. близько о 07 годині 30 хвилин по вул. Одеське шосе в м. Миколаєві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 17868,53 грн.

Позивачем на підставі заяви страховика від 13.02.2009р. здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 17993,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням №439 від 02.06.2009р.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника транспортного засобу транспортного засобу марки «ГАЗ-3302», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована Відповідачем згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/1050170, копія якого та витяг бази даних МТСБУ наявні у матеріалах справи.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст.36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі за текстом Закон), після розгляду страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобовязаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Відповідно до п.37.1. ст.37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (в редакції статті, яка діяла в момент подачі заяви на виплату страхового відшкодування), виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №1662 від 12.03.2011р. про виплату страхового відшкодування в сумі 17868,53 грн.

Відповідач відповіді на заяву не надав, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на відсутність документів, що обґрунтовують законність підстав управління ОСОБА_3 транспортним засобом «ГАЗ-3302», д.н. НОМЕР_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, яка є страховим випадком.

Згідно із п. 15.1 ст.15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (в редакції Закону, чинної на момент настання пригоди) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Таким чином, в разі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за договором І-го типу вирішальне значення для визначення випадку страховим мають, по-перше, факт відповідності транспортного засобу, внаслідок експлуатації якого завдано шкоди, визначеному в договорі страхування транспортному засобу, та, по-друге, факт його експлуатації особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Експлуатація транспортного засобу на законних підставах означає, що керування транспортним засобом відбувається без порушення вимог закону та за умови відсутності передбаченої законом адміністративно-правової або кримінально-правової відповідальності особи, яка керує транспортним засобом без достатніх правових підстав.

В матеріалах справи наявний поліс №ВС/1050170, який був укладений на умовах п.1 ст. 15 Закону, що передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

До матеріалів справи залучено протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.02.2009, в якому зазначено номер та серію посвідчень водія ОСОБА_3, серію та номер полісу ВС/1050170, виданого страховою компанією відповідача, а також зазначено, що водій ОСОБА_3 здійснював керування автомобілем ГАЗ НОМЕР_2 на підставі подорожнього листа №628967 (копія якого міститься в матеріалах справи).

З залученого до матеріалів справи Протоколу АД №395749 від 13.02.2009 про адміністративне правопорушення, складеного на підставі ст.124 КУпАП, також не вбачається незаконності керування водієм ОСОБА_3 транспортним засобом ГАЗ НОМЕР_2.

Таким чином матеріали справи свідчать про те, що 13.02.2009 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 перебував за кермом транспортного засобу ГАЗ НОМЕР_2 на законних підставах.

Доказів складання по факту пригоди протоколу за ст.126 КУпАП, яка передбачає адміністративно-правову відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким засобом, відповідачем суду надано не було.

Керування водієм ОСОБА_3 транспортним засобом на підставі подорожнього листа, виданого ПП «Іва»(підприємством, яке не є страхувальником за полісом), не можна вважати підставою незаконності керування, оскільки закон передбачає відповідальність водія лише у разі керування транспортним засобом за відсутності при собі посвідчення та документів, що підтверджують право на керування або розпорядження транспортним засобом (дорожнього маршрутного листа).

Посилання відповідача на лист ТОВ ВКФ «Гурін сервіс»від 23.09.2010 вих. №67, у якому останнє повідомило про те, що транспортний засіб марки ГАЗ д.н. НОМЕР_2 та водій ОСОБА_3 за товариством не числиться, суд не може прийняти до уваги, оскільки дана відповідь була надана більш ніж через півтора року після настання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої застрахованому у позивача транспортному засобу було завдано шкоди, а тому не може обєктивно свідчити про приналежність водія та забезпеченого відповідачем автомобіля до цього підприємства на час настання події.

За таких обставин, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази незаконності керування автомобілем ГАЗ НОМЕР_2 водієм ОСОБА_3

Таким чином, відповідачем не доведено факт відсутності у нього обовязку відшкодувати шкоду, завдану майну страхувальника позивача автомобілю ВАЗ-2107-30, державний номер НОМЕР_1, внаслідок винних дій особи, яка на законних підставах керувала забезпеченим згідно полісу відповідача транспортним засобом ГАЗ НОМЕР_2.

Полісом № ВС/1050170 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 25500 грн., при цьому франшиза складає 510,00 грн.

У відповідності до абз.2 п.12.1 ст.12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності у сумі 17176,53 грн. = 17686,53 грн. 510,00 грн. (франшиза)

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення в порядку регресу 17176,53 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ЄДРПОУ 16467237) на користь Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна” (04176, м. Київ, вул.. Електриків, 29-А, ЄДРПОУ 20842474, р/р 2650500710156 в ПАТ КБ “Правекс-Банк”, МФО 321983) 17176 (сімнадцять тисяч сто сімдесят шість) грн. 53 коп. страхового відшкодування в порядку регресу в сумі та 1609 (одну тисячу шістсот девять) грн., 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 02.04.2012 р.