Рішення № 22474733, 02.04.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 р. Справа № 5010/171/2012-17/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Хімчак Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116;

до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б. Хмельницького, 59 а, м. Івано-Франківськ,76007;

про стягнення 280442 грн.12 коп., в т.ч. 263929 грн. 88 коп. борг, 791 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 2547 грн. 58 коп. 3 % річних, 13172 грн. 87 коп. пеня.

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явились;

Від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність №779-2 від 12.10.11).

ВСТАНОВИВ: Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано позов до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення 280442 грн.12 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача подав відзив на позов (вх.№ 1725/2012-свх від 14.03.12) та додаткові пояснення по справі (вх.№ 2069/2012-свх від 28.03.12), в яких визнає позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 263929 грн. 88 коп. та інфляційних втрат в сумі 791 грн.79 коп., однак заперечує щодо здійсненого позивачем розрахунку 3 % річних та пені. При цьому вказує, що такі розрахунки здійснені після перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача, що відбулось 21.09.11, 23.09.11, 26.09.11 на загальну суму 372827 грн. 76 коп. Надає розрахунки 3 % річних та пені здійснені з врахуванням днів перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

30.08.11 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" укладено договір № 06/11-757-БО-15 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (з додатоком № 1 та додатковою угодою № 1).

У відповідності до п. 1.1. договору, позивач зобов'язується поставити відповідачу імпортований газ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. договору.

Згідно п. 1.2. договору, позивач передає відповідачу в період 06.08.11 по 30.09.11 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 600,000 тис. куб. м., в т. ч. по місяцях серпень - 108,824 тис. куб. м., вересень - 491,176 тис. куб. м.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу протягом серпня - вересня 2011 року природний газ на загальну суму 636757 грн. 64 коп., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу (а.с.20-21).

Порядок здійснення оплати передбачений п. 4.1. договору, згідно якого оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування газу територією України проводиться відповідачем виключно грошовими коштами в такому порядку.

За серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення договору.

За вересень 2011 року:

- оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- оплата в розмірі 33 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався за поставлений природний газ, внаслідок чого виник борг в сумі 263929 грн. 88 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У строки визначені договором відповідачем оплату за отриманий природний газ не проведено.

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 263929 грн. 88 коп., наявність такого боргу відповідачем не заперечується.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 263929 грн. 88 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо неврахування позивачем при здійсненні розрахунків 3 % річних та пені оплат проведених відповідачем 21.09.11, 23.09.11, 26.09.11, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається з меморіальних ордерів №10100955 від 21.09.11, №10128759 від 23.09.11, №10149444 від 23.09.11, № 10211391 від 26.09.11 (а.с. 43-45), в рядку "призначення платежу" вказано про сплату за двома договорами: №06/10-2668 БО-15, № 06/10-2667 ТЕ-15.

30.09.11 відповідачем було направлено на адресу позивача лист вих. №3-1/1281 з проханням зарахувати кошти в сумі 372827 грн.76 коп. сплачені платіжними дорученнями: №10100955 від 21.09.11, №10128759 від 23.09.11, №10149444 від 23.09.11, № 10211391 від 26.09.11, як оплату за договором № 06/11-757БО-15. Отже вказаним листом відповідач змінив призначення платежу.

Таким чином, до отримання позивачем листа вих. №3-1/1281, зарахування коштів в сумі 372827 грн.76 коп. не могло бути проведене саме за договором № 06/11-757БО-15, оскільки в призначенні платежу не вказано про сплату за даним договором. Саме тому зарахування коштів в сумі 372827 грн.76 коп. за договором № 06/11-757БО-15 відбулось 30.09.11 - в день отримання позивачем листа вих. №3-1/1281.

Крім того, п. 4.3 договору, передбачено, що у платіжних дорученнях відповідач повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу.

Частиною 1 ст.1089 Цивільного кодексу України встановлено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Відповідно до п. 3.8. Постанови правління НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.04 №22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем правильно визначено періоди прострочення виконання зобов'язання по оплаті за договором №06/11-757БО-15 (з врахуванням дат проведення часткових оплат) та вірно здійснено розрахунки 3 % річних та пені виходячи з вказаних періодів.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та встановлену правильність поданих розрахунків, позовні вимоги про стягнення 791 грн. 79 коп. інфляційних втрат та 2547 грн. 58 коп. 3 % річних, підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 7.3.1. договору сторони погодили, що у разі порушення відповідачем умов п. 4.1 договору, відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Згідно п. 9.3. договору, строк позовної давності за договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

На підставі даного пункту договору позивач просить стягнути з відповідача за порушення порядку здійснення оплати пеню в сумі 13172 грн. 87 коп.

З огляду на правильність та обґрунтованість поданих розрахунків пені, позовні вимоги про стягнення 13172 грн. 87 коп. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 263929 грн. 88 коп. основного боргу, 791 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 2547 грн. 58 коп. 3 % річних, 13172 грн. 87 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 530, 610, 611, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, 193, 218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення 280442 грн.12 коп. задовольнити.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б. Хмельницького, 59а, м. Івано-Франківськ, 76007 (ідентифікаційний код 03346058) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 (ідентифікаційний код 31301827) 263929 грн. 88 коп. (двісті шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять гривень, вісімдесят вісім копійок) - основного боргу, 791 грн. 79 коп. (сімсот дев'яносто одну гривню, сімдесят дев'ять копійок) - інфляційних втрат, 2547 грн. 58 коп. (дві тисячі п'ятсот сорок сім гривень, п'ятдесят вісім копійок) - 3 % річних, 13172 грн. 87 коп. (тринадцять тисяч сто сімдесят дві гривні вісімдесят сім копійок) - пені, 5608 грн. 84 коп. (п'ять тисяч шістсот вісім гривень, вісімдесят чотири копійки) - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 05.04.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 05.04.12