Рішення № 22474581, 02.04.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.04.2012 Справа № 5008/157/2012

За позовом прокурора Виноградівського району і інтересах держави в особі Вилоцької селищної ради, смт. Вилок Виноградівського району

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Шляховик”, смт. Вилок Виноградівського району

ПРО розірвання договору від 18.11.2008р. оренди земельної ділянки площею 2,8га в смт. Вилок, вул. Петрова, 3 Виноградівського району

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю від 14.03.2012р.

від відповідача не зявився

від прокуратури Гриньо О.В. помічник прокурора

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.03.2012р. порушено провадження у справі №5008/157/2012 та призначено справу до розгляду на 19.03.2012р.

Позивач та прокурор просять позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Відповідач вимог ухвали суду від 02.03.2012р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в засідання суду не направив.

Ухвалою суду від 19.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 02.04.2012р.

Позивач свого представника в засідання суду направив, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Вказує на неналежне виконання відповідачем обовязку по оплаті орендної плати, що на його думку є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку. Прокурор заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 19.03.2012р., повноважного представника не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 02.03.2012 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Ухвалою суду від 19.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 02.04.2012р., однак, відповідач повторно в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду 02.03.2012р. та від 19.03.2012р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, своїх уповноважених представників в засідання суду не направив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду Закарпатської області надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача та прокурора ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2008р. між Вилоцькою селищною радою, смт. Вилок Виноградівського району (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Шляховик”, смт. Вилок Виноградівського району (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,8га за адресою смт. Вилок Виноградівського району, вул. Петрова, 3 терміном на 5 років (надалі договір), який зареєстрований у Виноградівській філії центру державного земельного кадастру 11.11.2008р. №2121255300-040870300007.

Відповідно до п. п. 8-10 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 2821грн. на місяць. Орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за календарним днем.

Згідно п. 6 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1128400грн.

Відповідно до п.п. 33-35 договору, його дія припиняється шляхом розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором, в тому числі несистематичної сплати орендних платежів.

Відповідач свої зобовязання за договором з приводу сплати орендної плати належним чином не виконував, що встановлено рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2010р. у справі №4/60 та рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.01.2012р. у справі №5008/1763/2011.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним.

Істотною умовою договору оренди землі, відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

В силу ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а ст. 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобовязані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з п. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, систематичні несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняється.

Обовязок орендаря у разі припинення або розірвання договору оренди землі повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, встановлений ст. 34 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору, що полягає у невиконанні зобовязань щодо сплати сум орендної плати за користування земельною ділянкою, у звязку з чим позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору.

За таких обставин, позовні вимоги про розірвання договору від 18.11.08 р., який зареєстрований у Виноградівській філії центру державного земельного кадастру 11.11.08 р. за №2121255300-040870300007 обґрунтовані, законні, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо договір розірвано у судовому порядку, договір вважається розірваним з дня набрання даним рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 18.11.2008 р., укладений між Вилоцькою селищною радою, смт. Вилок Виноградівського району та товариством з обмеженою відповідальністю „Шляховик”, смт. Вилок Виноградівського району оренди земельної ділянки площею 2,8га за адресою смт. Вилок Виноградівського району, вул. Петрова, 3, який зареєстрований у Виноградівській філії центру державного земельного кадастру 11.11.2008р. №2121255300-040870300007.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляховик”, смт. Вилок, вул. Петрова, 1 Виноградівського району (код 30496878) в дохід Державного бюджету України (УДК у м. Ужгород, банк ГУ ДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, р/р №31216206783002; код ЄДРПОУ 22108040) суму 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ф. Ремецькі