Рішення № 22474511, 03.04.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" квітня 2012 р. Справа № 6/5007/18/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність за вих. №912 від 19.03.12р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність за вих. №94 від 03.04.12р.;

військовий прокурор: Барілов Д.В. - старший помічник військового прокурора

Житомирського гарнізону (сл. посвідчення №812).

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (м.Житомир)

до Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ) в особі Житомирської філії Концерну "Військторгсервіс" (м.Житомир)

про стягнення 84842,78 грн.

Військовий прокурор Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 84842,78грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором на постачання теплової енергії №1 від 01.01.2011р.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача в засіданні суду позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві (а.с.127-128). Просить відмовити в задоволенні позову, оскільки у Міністерства оборони України перед концерном існує заборгованість в сумі 1 млн.675 тис.грн.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2011р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Житомир (постачальник/позивач) та Житомирською філією Державного підприємства Міністерства оборони України концерну "Військторгсервіс" (споживач/відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії (а.с.43), за умовам якого постачальник зобов'язується протягом опалювального сезону надавати споживачу послуги з теплопостачання з дотриманням норм та правил встановлених чинним законодавством України (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору опалювальна площа приміщень, яка використовується споживачем в військових частинах: в/ч А - 1586 -73,92 кв.м; в/ч А - 1564 - 31,0 кв.м; в/ч А - 1910 - 389,77 кв.м; в/ч А - 3091 - 249,2 кв.м; в/ч А - 2038 - 357,92 кв.м; в/ч А - 1065 - 48,76 кв.м.; в/ч А - 1735 - 139,2 кв.м.

Постачальник надає споживачеві послуги з дотриманням таких властивостей і режимів:

- початок та закінчення опалювального сезону - згідно наказів начальників Житомирського, Озерненського, Бердичівського гарнізонів.

У відповідності до наказу начальника Житомирського гарнізону №44 від 07.10.2010р. опалювальний сезон 2010-2011 років розпочато в Житомирському гарнізоні (військові частини А1910, А1735, А1586, А1564, А1065) з 07.10.2010р., а у відповідності до наказу начальника Житомирського гарнізону №6 від 18.04.11р. опалювальний сезон в Житомирському гарнізоні закінчено з 18.04.11р.

У відповідності до наказу начальника Житомирського гарнізону від 15.10.11р. опалювальний сезон 2011-2012 років розпочато в Житомирському гарнізоні з 15.10.11р.

У відповідності до наказу начальника гарнізону Озерне №75 від 11.10.2010р. опалювальний сезон 2010-2011 років в Озерненському гарнізоні (військова частина А2038) розпочато з 11.10.2010р.

У відповідності до наказу начальника Озерненського гарнізону №24 від 18.04.11р. опалювальний сезон в Озерненському гарнізоні закінчено 18.04.11р.

У відповідності до наказу начальника Озерненського гарнізону №75 від 14.10.11р. опалювальний сезон в Озерненському гарнізоні розпочато з 15.10.11р.

Відповідно до п.3.1. договору від 01.01.11р. розрахунковий період оплати послуг в термін до 10 числа місяця, наступного за звітним. Підставою для здійснення платежів по даному договору є виставлений постачальником рахунок та акт про надання послуг з теплопостачання, підписаний споживачем. Відмова споживача від підписання акту не звільняє його від сплати в установленому порядку.

Розмір плати за надання послуг з теплопостачання відображений в калькуляції, яка є невід'ємною частиною до договору, і змінюється додатковою угодою у разі зміни вартості транспортування та постачання природного газу та теплової енергії для постачальника, тарифів на електроенергію, водопостачання та водовідведення, витрати на оплату та охорону праці та ін. (п.3.2 договору).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем по оплаті поставленої теплової енергії за період січень - грудень 2011р., яка станом на день розгляду справи становить 84842,78грн., що підтверджується рахунками, актами прийому-передачі надання послуг з теплопостачання, довідками-розрахунками (а.с.75-95) та іншими матеріалами справи.

10.02.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою в термін до 20.02.2012р. погасити виниклу дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 84842,78грн. (а.с.102-107).

13.03.2012р. позивач на виконання вимог ухвали суду направив на адресу відповідача акт звірки розрахунків за період з 01.01.11 по 31.12.11 станом на 19.03.12р. на суму 84842,78грн. (а.с.117-118). Відповідач вказаний акт підписав лише на суму 65050,53грн., зазначивши при цьому, що позивачем сума 19792,25грн. безпідставно включена в суму заборгованості, оскільки сплачена відповідачем 06.01.11р.

Разом з тим, з письмового пояснення позивача (а.с.133) вбачається, що відповідач, вносячи вищезазначену суму, підставою платежу зазначив Договір №39 на постачання теплової енергії від 01.01.2010р.

Як зазначалось вище, відповідно до п.3.1 договору про постачання теплової енергії від 01.01.2011р. розрахунковий період оплати послуг в термін до 10 числа місяця, наступного за звітним. Підставою для здійснення платежів по даному договору є виставлений постачальником рахунок та акт про надання послуг з теплопостачання, підписаний споживачем. В той час, 06.01.11р. постачальником ще не був виставлений рахунок та акт про надання послуг споживачу, а тому у споживача станом на 06.01.11р. ще не виникло зобов'язань по оплаті послуг перед постачальником.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст. 714 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заперечення відповідача спростовуються вказаними матеріалами справи та умовами договору. За умовами договору оплата послуг із теплопостачання не ставиться в залежність від наявної заборгованості за іншими договорами.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи, і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ) в особі Житомирської філії Концерну "Військторгсервіс" (10014, м.Житомир, проспект Миру, буд.22, код 35212338)

- на користь Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир (10014, м. Житомир, вул.Адмірала Щасного, 20, код 08492505) - 84842,78грн. боргу за теплову енергію.

3. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ) в особі Житомирської філії Концерну "Військторгсервіс" (10014, м.Житомир, проспект Миру, буд.22, код 35212338)

- в доход Державного бюджету 1696,86грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06 квітня 2012 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати: 1 - в справу